У Хмельницькому попрощалися з Дмитром Кирилюком і Дмитром Крохмалем
- Один у цивільному житті був барменом, інший — провідником потяга.
- Життя обох забрала війна.
Сьогодні, 8 вересня, в Свято-Георгієвському храмі відбулося прощання з двома військовими.
До війни Дмитро Кирилюк працював барменом, займався спортом.
— Він дуже любив колотити коктейлі. Він був дуже класним, смішним, добрим чоловіком. Завжди був душею компанії. — розповіла в коментарі Суспільному подруга загиблого Юлія.
За її словами, Дмитро Кирилюк отримав повістку у грудні 2024 року. Воював у третій бригаді оперативного призначення Національної гвардії України. Загинув 26 серпня 2026 року на Покровському напрямку на Донеччині.
Він загинув 26 серпня на Донеччині. Дмитру Кирилюку було 36 років. У нього залишилися мати, дружина, донька і брат. Поховали військового на кладовищі в Раковому.
Дмитру Крохмалю було 46 років. До війни був провідником потяга, потім працював на різних роботах. На фронт пішов добровольцем.
— Добрий, такий був добрий і спокійний. Як пішов в армію, так я його і не бачила. Хіба що по відео інколи, як виходив десь на зав'язок, — розповіла кума загиблого — Руслана.
Він понад два роки захищав Україну в складі 3-ї окремої танкової бригади.
— Ми з ним служили разом. Довго. Я був тоді, коли він загинув. Просто я залишився живий, а його нема. Він був спокійний, слухняний хлопець, такий хороший, — розповів побратим Дмитра Віктор.
Загинув Дмитро Крохмаль 13 березня 2026 року на Куп'янському напрямку. Його тіло упізнали за результатами ДНК-експертизи. У нього залишилися дружина, діти, батьки, сестра. Його поховали на кладовищі в Раковому.
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
