У Хмельницькому попрощалися з Олександром Перваком. Без батька залишився 12-річний син

• Олександрові Перваку назавжди 45 років.

• У нього залишилася дружина та син.

“Він і пішов на війну заради вільного, щасливого та спокійного життя свого сина”, - так про Героя розповідає сусідка, пані Тетяна. Олександр Первак був добровольцем. Йому назавжди 45 років.

Із захисником прощалися сьогодні, 12 червня, у міській ритуальній службі на Святослава Хороброго. До зали прощання по черзі заходили люди, які несли квіти. На них майоріла чорна стрічка із написом “Вічна пам’ять”. Біля труни Олександра Первака стояли найближчі йому люди - дружина та син. Вони не стримували сліз. 

Олександр Первак родом з села Чухелі, що в Хмельницькому районі. У мирному житті він був різноробочим. “Був надзвичайно працьовитим”, - згадують знайомі. 

Захисник пішов на війну через почуття патріотизму. Хотів, аби в України було щасливе майбутнє. Мріяв про перемогу. І жартом казав друзям, що невдовзі буде саджати кабачки на Сході країни. 

- Це була хороша людина. З юних років він дружив з моїм чоловіком. Потім ми стали товаришувати сім’ями. Разом їздили на заробітки за кордон. Минулого року він пішов на війну добровольцем. Він мені навіть відео надсилав з Донеччини. Жартував і казав: “Дивись, скільки тут гектарів. Будемо тут навесні кабачки саджати”. Він був дуже працьовитим, - згадує подруга загиблого Валентина.

Також про Олександра Первака згадують, як про дуже гарного батька. Мовляв, він був чуйним і дуже уважним до свого 12-річного сина. “Він був спокійною та ввічливою людиною. Це велика втрата для сім’ї. Ми завжди будемо його пам’ятати”, - каже сусідка Тетяна. 

Олександр Первак загинув 5 червня. Хмельничани прощалися із Героєм навколішках. Його поховали на Алеї слави в мікрорайоні Ракове. 

 

Читайте також: Пропонують демонтувати пам'ятник радянським солдатам на Темпі. Ви за чи проти?

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.