Нещодавно у Хмельницької міської лікарні з’явився новий керівник. Заклад очолив 33-річний Валерій Гарбузюк. Молодий, перспективний та з трьома вищими освітами. Однак хмельничани поставилися до такого призначення неоднозначно. Хтось писав: “тато просунув”, хтось звинувачував у політичних зв’язках із провладною у місті партією “Свобода”, а хтось навпаки бажав успіху та наснаги в нелегкій справі.
Щоб там не говорили, а Валерій уже взявся до роботи. Познайомився з колективом та розпланував свій найближчий рік на посаді.
Що думає змінювати в міській лікарні? Що не пробачить персоналу та чим пожертвує через посаду директора комунального підприємства "Хмельницька міська лікарня" Валерій Гарбузюк розповів в ексклюзивному інтерв’ю для vsim.ua.
З біографічних даних відомо, що Валерій має 3 вищі освіти. Проте, мало хто знає, що школу він завершив екстерном. Професію собі обрав також не випадково. Каже, генетика взяла своє.
Я сам із Хмельницького. Навчався у 27-й школі. Після 10-го класу вже випустився і пішов у Вінницький медичний університет імені Пирогова. Пройшов інтернатуру, захистив кандидатську. Паралельно навчався в ХНУ на спеціальності: “Управління персоналом”. На роботу пішов у перинатальний центр акушером-гінекологом. Паралельно працюю на кафедрі акушерства та гінекології від Вінницького університету післядипломної освіти, що знаходиться у нас в міському пологовому. 28 лютого отримую диплом про третю вищу освіту. Її здобував у Національній академії державного управління при президенті України.
Спеціалізацію акушер-гінеколог Валерій здобув завдяки батьку. Каже, що з нього брав приклад в усьому і професія не стала виключенням.
У мене тато гінеколог. З дитинства хлопці завжди дивляться на тата - він приклад. Я в цьому плані не був виключенням. Коли довелося обирати напрямок, в мене навіть роздумів не було.
За даними Youcontrol Валерій Гарбузюк володіє фармацевтичною компанією ТОВ «Гранд В». Це фірма, яка займається торгівлею фармацевтичними товарами. Однак - це не перший бізнес чоловіка.
Мій бізнес “має ноги” ще з дитинства. Як всі діти, хотів мати власні кошти. Допомагав батькам, ходив з товаришами на ринок. Там щось піднести, віднести - такі часи тоді були. І я старався не клянчити у батьків, а самому заробити. Під час навчання в університеті організував з товаришем магазин по продажу біжутерії та окулярів. Це було за принципом “базар-вокзал”. Товариш із Хмельницького тут купував товар, а я у Вінниці реалізовував. Потрошку такий бізнес пішов.
Попри перші прибутки Валерій не збирався кидати медицину. Коли, після навчання, повернувся до Хмельницького повністю поринув у професію медика. Однак чоловік прекрасно розумів, що на зарплатню інтерна родину не прогодуєш. Тоді надумав зайнятися бізнесом, який не займає багато часу.
З цим же товаришем, ми організували мережу автоматів поповнення рахунку. Вони автономні, до них можна було і в ночі їздити. Потроху розкрутилися. Потім була перша аптека. Це більше заслуга батька, бо вона вже існувала. Я просто перейняв справи. На той момент аптека йшла на дно, її треба було відновлювати і я це зробив. Поставив на “рельси” й вона пішла далі. Згодом з однієї аптеки виросло ще кілька.
Фармацевтичний бізнес Валерій розпочав у 27 років. Каже, що його аптеки із міською лікарнею не співпрацювали, тому конфлікту інтересів вдалося уникнути. На новій посаді від бізнесу Валерій планує відмовитися. Каже, що на нього просто не вистачатиме часу
На кафедрі я вже скоротив години викладання до 0, 25 ставки. Бізнес віддаю товаришу, щоб не було конфлікту інтересів. Перший рік точно буду займатися лише лікарнею, бо тут дуже багато роботи. Поки вдається все поєднувати. В добу ввожу ще 5 годин. 29 годин на добу якраз вистачає і вперед. Працюю 24/7, вже давно без вихідних. Якщо маю відпочинок, то це раз у два місяці десь їду з дружиною та дітьми на вихідні.
До речі, дітей у Валерія двоє. Старшій Даші - 6 років, а молодшому Данилку - майже два роки. Ними більше займається дружина Валерія Олександра. Жінка наразі перебуває у декретній відпустці. До неї працювала у відділі архітектури та містобудування ХОДА.
Дружина у мене дуже талановита дизайнерка. Закінчила львівську політехніку, вивчала архітектуру та реставрацію. Спеціалізацію отримала дизайнерську. Все в нашій оселі облаштувала власноруч. Вона мене дуже підтримує. Хоча, коли йшов на посаду директора міської лікарні, дуже хвилювалася. Казала, що я вдома й так бував рідко. А так взагалі пропаду на роботі. Але ми домовилися, що шукатиму варіанти, щоб сім'я не страждала. Один із них - це відмова від бізнесу. Родина важливіша.
Фармацевтичний бізнес приніс Валерію чималі статки. В декларації про доходи, яку він подав станом на 8 лютого 2020 року, вказані земельні ділянки, заміські будинки, та акції в кількох компаніях. Мова йде про мільйони. В соцмережах хмельничани почали цікавитися, для чого тоді Валерію посада в міській лікарні. Адже зарплатня там стартує від 8 902 гривень. Журналісти vsim.ua також поцікавилися цим питанням.
Я зрозумів, що маю рости у професійному плані. З бізнесом у мене все вийшло. Я побачив, що як управлінець - здібний і можу вивести нашу лікарню на новий рівень. Я маю безліч ідей. А всіх грошей не заробиш. Та й навіщо.
Нещодавно у Хмельницькому проходив конкурс на посаду директора обласної лікарні. На його території розташований перинатальний центр у якому працював Валерій. Але свою кандидатуру на конкурс чоловік не подавав. Журналістам розповів, що на це мав свої особисті причини.
Там був дуже цікавий конкурс. На нього подавалися двоє людей, яких я дуже добре знаю. Як Якова Цуглевича, так і Олексія Підмурняка. Я розумів, що їм я не конкурент. Один пропрацював там 17 років і знав все із середини. Я не міг з ним конкурувати суто через людські переконання. А Яків Цуглевич також дуже досвідчений управлінець в медицині. І знову ж таки особисті переконання взяли гору. Якби був живий головний лікар міської лікарні, я б теж сюди на роботу не прийшов. А так тут вийшла така ситуація, що керівництва немає. Тому, немає перекосу людських відносин. Всі були в рівних умовах.
Конкурентів на посаду у Валерія було 4 четверо. Як вдалося їх обійти? Чоловік каже - взяв молодістю, харизматичністю та антикорупційною програмою.
Можливо, це звучить, як популізм, але в медицині дуже багато корупції, яку треба викорінювати. Якщо подяки лікарям, і мають десь бути, то це максимум на рівні цукерок чи квітів. Але аж ніяк не “дайте мені гроші, а тоді я вас покладу в лікарню”. Це треба викорінювати. Треба наводити порядок із закупівлею медикаментів та апаратури. Щоб не було відкатних систем. Я запропонував план боротьби з цим. Можливо, зіграло ще й те, що наш мер прийшов на посаду у 35 років. І в нього непогано виходить. Можливо, в мені також побачили перспективу.
Закиди стосовно партійних уподобань та зв'язків зі “Свободою” Валерій сприймає з гумором. Каже, що колись думав віддати перевагу одній політичній партії. Але зважив усі “за” і “проти” та залишився безпартійним.
Я безпартійний. Колись дуже давно хотів піти в “Самопоміч”. Коли вони тільки з'явилися, але не склалося. І я не жалкую, що не маю жодних політичних зв'язків.
Валерій уже познайомився зі своїми новими підлеглими. Їх у посадовця 962. Каже, що до молодого керівника поставилися насторожено. Однак, за словами Валерія, персоналу він відразу пояснив, чого не потерпить у стінах міської лікарні.
Я не звик приховувати свої наміри. Перше з чим ми прощаємося - це корупція. Її прояви - будуть тягти за собою звільнення. також існує таке поняття, як “слово лікує”. Є такі лікарі та медсестри, які зверхньо відносяться до пацієнтів. Це не допустимо. Для початку - це буде попередження. Якщо подібне повторюватиметься - можу і звільнити. Важливим безумовно є професіоналізм лікарів. Якщо до одного стоїть черга, а до іншого ніхто не йде - треба розбиратися. Можливо він нічого не робить для того, щоб пацієнтам було комфортно і вони йшли від нього здорові. Навіщо нам тоді лікар, який не хоче працювати.
Новий директор лікарні каже, що своїми підлеглими задоволений. З колективом він знайомий давно і встиг скласти про нього об'єктивне враження. Працівники, за словами Валерія, професійні та працюють злагоджено. Чого не скажеш про саму лікарню. Валерій Гарбузюк пояснює, що отримав медзаклад у ненайкращому стані.
Колектив професійний, всі знають свою справу. Однак для всіх добрим не будеш. Попрацюємо, побачимо, як буде далі. Поки знайомимося. Ознайомився уже й зі справами лікарні. Вона, відверто скажу, в поганому стані. У зв'язку із реформою медицини, потрібно буде працювати в цілодобовому режимі аби встигнути оформити всі ліцензії. Ми плануємо капітальну реконструкцію приймального відділення. І це все не робилося довгий час. Не має відповідної документації, не налагоджені технічні питання.
Також у лікарні є проблеми із кадровим наповненням. А саме зі спеціалістами управлінцями. За словами Валерія, наразі в медзакладі не вистачає двох заступників з економічних та технічних питань. Є проблеми із наповненням хірургії.
У нас залишилася один начмед, яка все це на собі тягнула і просто не встигала фізично. Зараз захворів заступник з хірургічної частини. На тижні має вийти з лікарняного. Пішли два спеціалісти, які працювали в малоінвазивній хірургії. Є “дірки”, які потрібно закривати. Наразі немає злагодженого ланцюжка, потрібно багато працювати, щоб відновити його.
Валерій планує модернізувати роботу міської лікарні. Для цього першочергово візьметься за давню ідею, яку виношує роками. Мова йде про цілодобове надання послуг УЗД.
У нашому місті роками таке ведеться, що вночі немає ургентних УЗД. Що це означає? Будь-хто приїжджає в будь-яку в місті лікарню й ми починаємо ставити діагноз. У 75% випадків - треба робити УЗД. А у нас таке обстеження стає доступне лише зранку. Вночі, коли викликають чергового спеціаліста, він не хоче їхати. І це зрозуміло, бо йому ніхто за те не доплачує. Ми маємо ввести штатну одиницю і на території міської лікарні. Саме у нас працюватиме спеціаліст, який вестиме обстеження вночі. Таким чином ми зможемо надавати послуги УЗД у нічний час в інші лікарні й заробляти на цьому гроші.
Щоб покращити роботу лікарні Валерій планує залучати спонсорську допомогу та іноземні інвестиції. В планах участь в різноманітних медичних грантах та державних програмах.
Будемо шукати допомоги в міста, в держави, в приватного сектору. Будь-що, що може принести нам розвиток лікарні - будемо залучати. Без цього ми не прорвемося в сучасних реаліях. Сподіваюся, що через рік міська лікарня зросте технічно та професійно. І хмельничани матимуть можливість лікуватися у закладі, який не поступатиметься європейським.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.