На Хмельниччині попрощались із п'ятьма бійцями. Хто вони

- Війна забрала життя захисників Івана Драчука, Андрія Кавецького, Вадима Навроцького, Вадима Стадніка та Ігора Чепелюка.
П’ятеро захисників поклали свої життя у бою з російським загарбником. Впродовж останніх днів з воїнами прощалися в їхніх рідних містечках. Про трагічні звістки повідомили у місцевих громадах.
Іван Драчук
Сьогодні, 13 червня, у Красилівській громаді попрощалися із 27-річним старшим солдатом Іваном Драчуком.Про це розповіли у Красилівській громаді.
За їхніми словами, до повномасштабного вторгнення Іван Драчук працював будівельником. На початку травня 2022 року він вступив до місцевої роти охорони і вже через місяць його відправили у зону бойових дій.
Загинув стрілець у бою 3 червня в районі населеного пункту Роботіно Пологівського району Запорізької області.
В нього залишилися мама, тато та дві сестри. Поховали воїна на кладовищі в селі Западинці.
Андрій Кавецький

Вчора, 12 червня, в Кам'янці-Подільському провели в останню дорогу Андрія Кавецького. Про це повідомляють в міській раді.
Як розповіли про бійця у громаді, Кавецький Андрій Олегович народився 21 грудня 1991 року, після закінчення школи вступив до військового училища. Згодом вирішив залишити службу й спробувати себе в цивільному житті. Проте після початку повномасштабної війни він повернувся до лав ЗСУ, мобілізувавшись 13 лютого 2023-го. З травня минулого року чоловік перебував у зоні бойових дій, спершу на Запоріжжі, а потім у Донецькій області. Мав звання капітана, служив на посаді начальника інженерної служби однієї з військових частин.
32-річний захисник загинув 8 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Желанне Покровського району Донеччини. Поховали воїна на Алеї слави міського кладовища.
Вадим Навроцький
Сьогодні, 13 червня, у Віньківцях прощались із полеглим бійцем Вадимом Навроцьким. Про Героя розповіли у громаді.
За їхніми словами, народився захисник 21 червня 1998 року. Він був начальником прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
1 червня в районі населеного пункту Бочкове Харківської області оборонець отримав важкі вогнепальні осколкові поранення живота, тазу та обох кінцівок. Медики не змогли врятувати його життя. 8 червня Вадим помер від отриманих травм. Йому було 25 років.
Вадим Стаднік
Сьогодні, 13 червня, у Старокостянтинівській громаді попрощались зі старшим солдатом, 50-річним Вадимом Стадніком. Про це повідомили у Старокостянтинівській міській раді.
50-річний Вадим Стаднік помер 9 червня 2024 року у київському військовому шпиталі від поранень, які отримав у бою з окупантами.
В нього залишилися мама, брат, донька та онуки. Поховали Вадима Стадніка на сільському кладовищі села Пашківці.
Ігор Чепелюк
Вчора, 12 червня, у Славуті попрощались з 49-річним військовим Ігорем Чепелюком. Майже рік воїна вважали зниклим безвісти. Про це повідомили у виконавчому комітеті Славутської міської ради.
Як йдеться в дописі, Ігор Чепелюк народився 16 лютого 1974 року в селі М’якоти Хмельницької області. Після закінчення школи навчався в училищі, де здобув три спеціальності, серед яких тракторист-машиніст, слюсар та водій. Спочатку працював трактористом, згодом на різних підприємствах. У громаді кажуть, Ігоря Чепелюка мобілізували до лав Збройних сил України 23 січня 2023 року. На фронті чоловік був механіком-водієм у механізованому батальйоні військової частини. Загинув 24 червня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. У бійця залишились дружина, донька, п’ятеро онуків і три брати.
Читайте також: У Хмельницькому попрощались із двома захисниками
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Алла Мазур
Олександр Лозяний