Відео з козами й свекрухою. Хмельничанка Марія переїхала жити в село й почала вести Instaблог

• 32-річна Марія разом із чоловіком і дитиною переїхали з Хмельницького.
• Тепер вони жителі Баламутівки, де є проблеми з водогоном, світлом та інтернетом.
• Чому молода сім’я перебралася в село, чим там займаються і як влаштовують собі романтику - дивіться та читайте в інтерв’ю.

Активна в господарстві, волонтерстві та на просторах Instagram. Саме в соцмережі журналістка познайомилася із 32-річноюю Марією. Щоправда, там вона популярна не за своїм іменем, а за псевдонімом “nevistka_ua”. Таку назву обрала не випадково. Контент на її сторінці - відео та світлини зі свекрухою. Іншу частину займають фотографії кіз, гусей та урожаю. А в дописах Марія, вона ж “невістка” розповідає про сільське життя, як воно є. 

Журналістка vsim.ua навідалася в Баламутівку. Там познайомилася із “невісткою” та її сім’єю ближче. Дізналася, чому вони переїхали з міста в село, як там живуть і розвивають “сільський блог”. Про все це читайте в матеріалі та переглядайте відео. 

“Хочу класний курятник”

Вони залишили роботу, квартиру, улюблені кафешки та рідні вулиці. Замість всього цього обрали затишну хату, власне подвір’я, збір урожаю та цілковиту тишу. Марія, Андрій та їхня маленька донечка перебралися жити в Баламутівку кілька років тому. Рішення вони прийняли не за день і навіть не за тиждень. Бажання стати селянами у них виникало поступово. Тепер вони кажуть: жити в місті - це стрес. Інше діло - село. Тиша, свіже повітря і зорі, на які Андрій та Марія милуються ввечері зі своєї спальні.

• Місто - це для мене стрес. Я приходила у квартиру й чула сусідів. Чула, як гупають двері та як їздить ліфт. Для мене це постійне навантаження. У мене не було часу подумати, бо я постійно на щось відволікалася, - розповідає Марія.

Раніше вони часто приїжджали в Баламутівку до свого діда. Старенькому допомагали хазяйнувати. А підсвідомо в них починала зароджуватися любов до села. Коли їм у спадок дісталася хата - подружжя без вагань зважилися на переїзд. Під час розмови із журналісткою vsim.ua, зізнаються - з того часу жодного разу не пожалкували. 

Звикати до села пара починала не відразу. Будинок з самого початку не був оснащеним усім необхідним для життя. Тож вони проводили в ньому лише теплі пори року. А от з настанням холодів - перебиралася назад до Хмельницького. До речі, дорога до міста з Баламутівки складає близько 20 кілометрів. Це не заважає Андрію щодня їздити звідти на роботу в Хмельницький. Тим часом Марія залишається на господарстві. Вона бавить доньку, збирає урожай та наводить порядки в домі. На городі вона не порпається. Каже - поки засаджувати “сотки” землі не готова. 

• Город - це в принципі вибір кожного. Я можу садити город, а можу не садити. Ми робимо щось лише для задоволення. Наприклад, декоративні рослини - це мені цікаво. А засаджувати сотки картоплею -  поки до цього не готова. Може з часом. От кілька років тому ми посадили яблуні, нещодавно збирали урожай. Багато малини зібрали цьогоріч. Ми тільки вчимося, як господарювати на своїй землі, - каже Марія. - У нас хазяйства зараз немає. Але ми думаємо про це.  Хочемо, щоб все було якісно та сучасно. По-перше, хочемо завести курей. Я хочу класний курятник. Зараз є пересувні, які удобряють землю.

Марія відступає від стереотипних думок про село. Йдеться про ті самі усталені суспільством вислови, на кшталт “Що скажуть люди?” Жінка говорить: вони з чоловіком обидвома руками “за” сучасне село. Вони обирають життя в кайф. І переїзд до села - один з пункт їхньої стратегії. Скажімо, Марія не прокидається о шостій ранку, як більшість мешканців сільської місцевості. Вона не змагається на швидкість, збираючи картоплю. І навіть не турбується про те, як виглядає її паркан, за яким більшість сусідів складають свою думку про господарів. 

Нестандартність у всьому - одна з фішок цієї сімейки. Доказом цього є відносини Марії зі своєю свекрухою, яка мешкає неподалік подружжя. До речі, життя в окремих домівках Марія називає одним із секретів ідеальних відносин. 

Гармонія у стосунках невістки та свекрухи відображається не лише в реальному житті, а ще й віртуальному. Йдеться про блог Марії в Instagram.

“Королева Instaсела”

“Я Марія і я навчаюсь у свекрухи: любити село, садити город, готувати смаколики, робити есо hand - made”, - такий напис зустрічає підписників Марії в Instagram. 

• У моєму колі є багато дівчат одружених і здебільшого у них всіх не складаються відносини зі свекрухами. Це залежить від багатьох факторів. По-перше - від характеру людей. По друге, від того наскільки люди готові працювати над відносинами. Ми до цього були готові.  У мене дуже позитивна свекруха,  я думаю що це видно по моїй сторінці в Instagram, - говорить Марія. 

У порівнянні з іншими блогерами, які пропагують на своїх сторінках фешн, Марія має не багато підписників. Її дивиться та лайкає 2 721 людина. Та, за словами жінки, вона зібрала на своїй сторінці однодумців і тих, кого дійсно цікавить сільська тематика. Розповідає, що часто отримує фідбек. Словом - люди пишуть, що їм цікаво, дають свої поради щодо ведення господарства й активно коментують дописи. 

Найбільше лайків на сторінці Марії збирають кумедні відео зі свекрухою. Наприклад, де та ховається від невістки й не працює на городі. Або ж де вона труїть колорадського жука на картоплі. А в дописах Марія пише про секрети гарних відносин. 

Частина контенту “невістки” - це реставрація старих меблів своїми руками, eco-handmade і навіть виготовлення стелі з тканини. Світлини з козами, гусами, сільрадою чи криницею - обов’язкова частина сільського блогу. “Королева instaсела”, - так Марію називає її свекруха. 

Як і в інших блогерів з мільйонною аудиторією, в Марії замовляють рекламу. Вона розповідає, що бере за це символічну плату - 150 гривень. Або ж працює по бартеру. 

• Сторінку я створила 5 місяців тому.  Якось випадково побачила схоже в Instagram i для мене стало відкриттям, що така тема може бути цікавою людям.  Бо всі звикли, що Instagram - це фешн, мода й тренди, а не село. Ідеї знімати відео виникають тоді, як я думаю про своє життя в селі. Тоді моя режисерська освіта малює в голові, як це має виглядати. А свекруха допомагає й доповнює сюжет. У селі знають, що ми ведемо блог. Коли я створила сторінку і почала викладати фото й відео зі свекрухою, вона прийшла з роботи і сказала: “Я вже інстаграм-зірка”, - розповідає блогерка. - У нас є відео-рецепти - наприклад, як засолити рибку чи приготувати хлібні палички. Є відео гумористичні. Адже гарні відносини в сім’ї будуються завдяки гумору та оптимізму. Нас зі свекрухою знімає на камеру мій чоловік. Хоч для нього це стрес, але він бере себе в руки і цим нам дуже допомагає, - каже Марія. 

“Наше село - топчик”

Заняття Instaблогом - не єдине, що входить до розпорядку дня Марії. Жінка має роботу. Працює контент-менеджером і каже, що це один зі способів заробітку в селі. Додає: більшість людей тікає з сільської місцевості, бо не можуть знайти роботу. І це вона вважає одним із мінусів. Серед інших - відсутність комунікацій. Мовляв, водопостачання в Баламутівці є лише на центральній вулиці. Мешканці інших користуються водою з криниці. 

Крім цього, селяни мають проблему зі світлом та інтернетом. Щоб проживання в Баламутівці було комфортним, необхідна наявність свого генератора, що коштує не так вже й дешево. Тому молода сім’я з Хмельницького вже звикла до перебоїв. Подекуди навіть не помічають цих “мінусів” і насолоджуються іншими перевагами життя в селі. У спальні, на другому поверсі будинку, подружжя облаштувало собі панорамне вікно. Перед сном вони звикли милуватися крізь нього зорями. А на тлі тиші вимальовується казкова картина, що зветься “сільською романтикою”. 

• Те, що в місті вважається нормальним, тут не так. Наприклад, відкрив кран і вода тобі ллється - в нас такого немає. Ми воду бережемо. У нас водопостачання з криниці. Але тут багато людей досі носять воду відрами. Також в нас проблема з інтернетом і світлом, яке дуже часто вимикається. От чого дуже бракує в селі - то це якісної дороги. Загалом я не оспівую село, як рай на землі. Та для мене тут більше плюсів, аніж мінусів, - розповідає блогерка.

“Наше село - топчик”, - так каже про Баламутівку Марія. Бо попри всі нюанси там є школа, новий дитячий садок і два продуктових магазини. Також є місце, де прогулятися з сім’єю, погойдати доньку на каруселях чи побути наодинці зі своїми думками.

Як і в будь-якому населеному пункті, в Баламутівці не обходиться без людей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Саме для них Марія створила пункт допомоги. Туди охочі можуть принести одяг, який їм не потрібен. Згодом він дістається тим, хто цього потребує. 

Марія каже, що за три місяці за одягом звернулися 60 осіб. А в майбутньому молоде подружжя у такий спосіб хоче допомагати не лише жителям Баламутівки, а й віддалених сіл. 

Ведення блогу, виготовлення “хендмейд штучок” та волонтерство - все це посіло вагоме місце в житті пари після переїзду в село. Адже в місті вони з чоловіком займалися зовсім іншим, і як розповідають, мали обмаль часу на свої думки та бажання. Разом із цим вони впевнені - сільський стиль життя, як і міський, підійде не всім. Адже як мінімум треба бути готовими до перебоїв зі світлом, а як максимум - до постійної праці на власній території. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.