«Він вірив у перемогу»: у Хмельницькому попрощалися із загиблим захисником Вадимом Адамовичом

Юлія ВАСІЛЬЄВА

До війни Вадим Адамович був будівельником.
Чоловіка мобілізували восени 2023-го.
Загинув захисник на Донецькому напрямку.

43-річний Вадим Адамович став на захист України восени 2023-го після того, як його мобілізували. Рідні кажуть: він не боявся йти на фронт. Хоча добровільно не пішов на службу та завжди казав, якщо призвуть – із честю захищатиме батьківщину. Чоловік вірив у перемогу.

– Він все життя працював. Він дуже добрим, добряк. Ніколи нікому нічого не жалів. Коли почалася війна – він не йшов, не викликався першим, але він мені говорив: «Юль, якщо мене призвуть – я піду». І його призвали. Він не був тоді сам, був з друзями та деякі друзі відмовилися, а він ні, – розповіла сестра загиблого Юлія.

Відео дня

Поховати захисника приїхала єдина сестра Юлія – вони разом з Вадимом були останніми зі своєї родини. Раніше помер їхній старший брат та батьки. Жінка уже шість років живе за кордоном. Каже – давно хотіла приїхати та чоловік забороняв повертатися через війну. Тому коли вже випала змога вони почали з Вадимом будували великі плани. Однак вже на другий день перебування в рідному місті їй прийшла сумна звістка: Вадима Адамовича визнали зниклим безвісти.

– Перед моїм приїздом в Україну він казав, що саме чекає на вихід. Відтак з ним не було зв’язку: повідомлення доходили, але вони були не прочитані. Я йому дзвонила, він не брав слухавку. Я розуміла, що щось відбувається, але не хотіла в це вірити. Ми почали самі шукати в різних групах, вийшли на трьох дівчат, які шукали своїх батьків і ми почали обмінюватися інформацією: де, як, коли – дати в нас збігалися і місце.

Жінка через жалобу не змогла розповісти деталі загибелі брата. Сусідка Вадима Єлизавета каже – чоловік отримав важче поранення і його не змогли врятувати.

– Казали, що у нього було поранення, але де саме це було – нам не говорять. Сказали, що було поранення, серйозне і його не встигли врятувати. Не знаю, чи залишилося щось від нього – труна закрита, – розповіла сусідка Єлизавета.

Єлизавета додала: Вадим був хорошою людиною. Із сусідами товаришував, зокрема з її родиною. Тісно спілкувався із братом жінки. Хмельничанка каже – завжди допомагали один одному.

– Це для нас дуже трагічно. Ця людина для нас була святою. Таких людей, як він знайти дуже складно. Ми жили у двоповерховому будинку: наш під’їзд і його поруч. Ми завжди зіштовхувалися: в нас не було такого, що ми щось не могли поділити. Наприклад, якщо в нього чогось не було – ми йому давали. Коли комусь було погано - ми могли піти до нього і розповісти, що було на душі. Він був доброю і святою людиною, – додала сусідка.

У Вадима Адамовича залишилася сестра та племінники. Власної родини він не мав. Поховали захисника на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.