«Він врятував життя багатьом»: побратими просять надати звання Героя України загиблому шепетівчанину

Світлини зі сторінки Шепетівської міської ради

• Шепетівчанин врятував не одне життя.
• Побратими називають його батьком та справжньою легендою
• Петиція вже зібрала майже 2 тисячі голосів.

Пе­ти­цію про на­дання зван­ня Ге­рой Ук­ра­їни з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно) штаб-сержанту ЗСУ, головному сержанту 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону львівської  80-ої окремої штурмової бригади Руслану Миколайовичу Плахову зі Шепетівки, зареєстрував на сайті Президента побратим загиблого, військовослужбовець Олександр Дубіч.

Цінували за досвід й мудрість

Руслан Плахов народився 17 серпня 1976-го Шепетівці. Навчався в школі №6.

Своє життя пов’язав з армією. Після відставки, у цивільному житті, працював контролером у «КП Ринок». Із початком російської агресії у 2014-му став на оборону України. За плечима Воїна бої за Луганський аеропорт, Щастя, Гостомельський аеропорт, Ірпінь, Ізюм

За роки служби мав багато відзнак, подяк, почесних грамот. У березні 2022-го  указом Президента України  «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а в серпні цього ж року – «За мужність» ІІ ступеня. Орден загиблого батька-Героя вручили в грудні ого доньці Марії та дружині Окасні.

Захисник з позивним  «Кашмар» загинув під час виконання бойового завдання 30 жовтня 2022-го під Сва­то­вим на Лу­ган­щи­ні. Ніколи більше донечки Катерина й Марія не обіймуть батька, дружина Оксана – коханого чоловіка, батьки – доброго сина.

«Його поважали та любили, цінували за досвід, мудрість, впевненість та легкий характер, - зазначають у Шепетівській міській раді - Для більшості він був більше, ніж просто побратим. Для багатьох був, як батько. Твердий у рішеннях, справедливий у суперечках, безжальний у бою».

Справжня легенда

Петицію опубліковано 30 січня.

«Хочемо попросити Вас підтримати петицію 177696 на сайті Президента: https://petition.president.gov.ua/petition/177696, заради Руслана і заради хлопців, які вважають, що він заслуговує цього, - зазначає Ніна Кавалевська. - Запитаєте «Чому?»… Ми теж запитали».

І ось кілька відповідей, які дали побратими пані Ніні:

• «Не зважаючи на те, що «Кашмар» обіймав одну із керівних посад у Десантно-штурмовій роті, а саме Головний сержант роти, здавалося б мав сидіти в тилу, але був не з таких. На самому початку він взяв кулемет і був одним із перших, які зустріли ворожу колону бронетехніки з купою піхоти, яку згодом розтрощили майже вщент. «Кашмар» самотужки відправив на «відпочинок» взвод ворожого так званого елітного підрозділу ВДВ. Зробив Руслан не мало для захисту рідної держави, і я вважаю, що він гідний звання Герой України, хоч і, на жаль, посмертно. Він гідний син своєї любої Батьківщини і люди мають пам’ятати таких Героїв»
• «Плахов Руслан Миколайович («Кашмар») в першу чергу він заслуговує Героя України через те, що ціною свого життя захищав народ України. Це людина з якою ніколи не було страшно йти в черговий бій. Пам’ятаю момент, коли він під обстрілом рашистських танків біг рятувати бійця, який в той момент вже був без свідомості… І я з гордістю скажу, що йому це вдалось. Про його героїчні подвиги можна говорити вічно. Мав за честь служити з ним. Просто знайте - це людина з великої букви, він - Легенда»
• «Кашмар» був енциклопедією. Все що показують у фільмах він це все знав і вчив нас. Він був батьком для 80-ки. Для нашої роти точно. Тримав нас. Він врятував життя багатьом»
• «Завдяки йому та його знанням, які він передав нам, більшість з нас живі та можуть продовжувати нашу справу. Він завжди йшов пліч-о-пліч з нами в бій. Він ніколи не списував перед ворогом і йшов до кінця»
• «Напевне, я вже не перший так напишу, але він був нам батьком, який виховав нас як справжніх спеціалістів своєї справи, так само виховав і духовно нас воїнами»
• «Плахов заслужив Героя України за свою сміливість…»
• «Навчивши нас виживати на війні й при цьому нищити русню, він врятував безліч життів) особисто мені він життя врятував )))»

Петиція вже зібрала 1667 голосів. Але для її розгляну потрібно 25 000. Збір підписів триватиме ще 85 днів.

Читайте також:

• Сину загиблого Героя з Дунаєвець вручили орден батька
• Батькам загиблого солдата з Шепетівщини вручили орден сина «За мужність»
• «Низький уклін за сина»: рідним загиблого Героя з Теофіпольщини вручили орден

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.