Вісім захисників з Хмельниччини загинули на війні. Ким вони були?

Вісім захисників з Хмельниччини загинули на війні. Ким вони були?
Тут і далі фото зі сторінок тергромад
  • Це Сергій Мельник, Дмитро Бабійчук, Михайло Рудий, Іван Прокопчук, Юрій Литвинюк, Роман Сік, Юрій Конус та Сергій Гонтар. 

Хмельниччина продовжує отримувати гіркі звістки про втрати в боях з російськими військовими. Днями сумні новини про загибель восьми захисників надійшли у кілька тергромад. 

Сергій Мельник

Військовий загинув 30 вересня. Він поліг під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Про втрату повідомили у Кам’янець-Подільській громаді. 

— Сергію було лише 42 роки, попереду ще ціле життя, але, на жаль, ненависна війна з росією забрала його. Висловлюю щирі співчуття родині та близьким Сергія. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо, — написав мер Михайло Посітко. 

Відео дня

Про дату та час прощання з воїном поки не повідомляють. 

Дмитро Бабійчук

Серце захисника перестало битися 12 жовтня. У Ізяславській тергромаді повідомляють, що Дмитро Бабійчук відважно боровся на полі бою із окупантами, а потім важко поранений під час бою із агресорами продовжив власний бій із своєю хворобою. Та, на жаль, смерть здолала 53-річного бійця…

Дмитро був штаб-сержантом. Мешкав у Ізяславі. Мешканці тергромади прощатимуться із ним 15 жовтня. 

— Після важких й виснажливих боїв на полі бою та зі своєю хворобою Дмитро Петрович нарешті знайде спочинок у рідних краях, — пишуть в громаді. 

Маршрут кортежу із тілом померлого пролягатиме через місто Ізяслав. У цей же день відбудеться чин похорону. Заупокійна служба пройде у храмі святого Миколая Чудотворця Православної Церкви України. По завершенню траурна хода рушить до Алеї почесних поховань.

Михайло Рудий

На Запорізькому напрямку загинув Михайло Рудий. Він був родом із Полонного, 1990 року народження. 

Служив водієм 3-го розрахунку 2-го артилерійського взводу. Був надійним другом побратимам і вірним сином Батьківщини, повідомили у Головному медіа центрі. 

Вдома залишилися мати, брат, бабуся. Громада попрощалась із Героєм 12 жовтня. Заупокійна служба пройшла в Полонному, в церкві Святої Трійці. 

Іван Прокопчук

Чергова страшна новина з передової дійшла до Антонінської громади. 10 жовтня в результаті обстрілу ворогом позицій у Бахмутському районі Донецької області загинув житель Антонін Іван Прокопчук. Про це повідомили в тергромаді. 

Військовий отримав ушкодження, несумісні з життям, від вибухів та осколків. Герой народився 4 жовтня 1990 року народження. Був навідником десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284.

— Це була людина надзвичайно доброї душі, щирий, щедрий та працелюбний. Іван поповнив ряди Небесного воїнства. Важко знайти слова втіхи й підтримки для рідних та друзів. Прийміть наші щирі співчуття. Тримайтесь і знайте: Ваш Іван Герой!!! — пишуть у громаді. 

Із Героєм попрощалися вчора, 14 жовтня. 

Юрій Литвинюк

Юрій Литвинюк народився 18 червня 1984 року у місті Волочиську. Після закінчення школи, у вересні 1999 року вступив до місцевого професійно-технічного училища. Здобув кваліфікацію столяра. Працював на будівництві і встановленні церковних куполів у храмі, повідомляють у громаді. 

У 2002 році його призвали на строкову службу до лав Збройних сил України. Після закінчення служби працював на Волочиському машинобудівному заводі «Мотор Січ». Згодом переїхав у місто Хмельницький, де почав працювати на заводі металопластикових виробів. Та майже кожні вихідні навідувався у рідне село Чухелі допомагати рідним по господарству.

У 2021 році Юрій одружився з дівчиною Надією, у них народився син, якого назвали Іваном. А 30 серпня 2022 Юрія мобілізували. Він тримав оборону містечка Білогорівка, що на Луганщині. За сумлінну службу був відзначений медаллю.

В червні 2023 року сім’я отримала звістку про те, що Юрій рахується зниклим безвісті. А 6 жовтня, після проведення експертиз, Юрія визнали загиблим під час бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини.

Родичі й друзі кажуть, про Юрія, що він був дуже позитивною та доброю, людиною. Завжди безвідказно приходив на допомогу друзям та своїй великій родині. В Юрія залишились батьки, дружина, син, дві сестри та брат. Його поховали 14 жовтня на Волочищині. 

Роман Сік

Жорстока війна забрала ще одне молоде життя. Днями стало відомо про загибель мешканця Кам’янеччини. Роман Сік був родом з села Лисець. Він народився 1992 року.

Про втрату повідомив голова райради Кам’янеччини Михайло Сімашкевич. Трагедія сталася 10 жовтня поблизу населеного пункту Єгорівка Донецької області.

Про час та дату прощання з Героєм поки не повідомляють. 

Сергій Гонтар

Ще одну трагічну звістку про важку втрату знову отримала Камʼянеччина. На війні з окупантом загинув Герой із міста Дунаївці - Сергій Гонтар. 

Сергій отримав поранення в населеному пункті Новомиколаївка Запорізької області. 12 жовтня захисник помер в лікарні міста Києва. Йому назавжди 33, повідомив Сімашкевич. 

Про дату та час прощання з Воїном поки не інформують. 

Юрій Конус

Юрію Конусу було 30 років. Він мешкав у селищі Антоніни. Був механіком-водієм гірсько-штурмової роти. Мав звання солдата. 

У Красилівській громаді повідомили, що він загинув 10 жовтня, внаслідок штурмових дій в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Громада провела свого Героя живим коридором пам'яті та шани 13 жовтня. 

Читайте також: На Хмельниччину “на щиті” повертаються двоє військових: імена

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (113)
  • Любовь Боярская

    Вічна пам'ять Героям.
  • Таня Прогожук

    Вічна пам'ять героям України.
  • Валера Павельчук

    Вічна пам'ять Героям , Співчуття рідним та близьким, а всі рашиські Скоти будуть за це Покарані
  • Наталія Палій

    Вічна  пам'ять Героям

keyboard_arrow_up