Восьмеро військових повернулось на щиті на Хмельниччину. Хто вони

• Віддали життя за Україну 32-річний Бортник Євген, 40-річний Брилко Дмитро, 52-літній Вознюк Валерій, 47-річний Зінатулін Рустам, 33-річний Каліта Сергій, 28-літній Керебко Олексій, 27-річний Літвінчук Михайло та 56-літній Марков Ігор.

Хмельниччина в скорботі. Упродовж останніх кількох днів у різних громадах області провели в останню земну дорогу вісьмох військових. 

Про втрати повідомили Плужненська, Війтовецька, Красилівська, Сахновецька, Кам’янець-Подільська громади.

Бортник Євген

 

В селі М’якоти Плужненської громади відбулося поховання Євгена Бортника.

Він народився у 1993 році. У 2022 році став до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку за кордоном. Після цього виконував бойові завдання на різних напрямках фронту.

Отримав важке поранення. За його життя боролися медики у госпіталі міста Дніпро. Та врятувати воїна не вдалося.

У Євгена залишилися двоє маленьких дітей, дружина, батьки та дві сестри. Йому навіки 32...

Брилко Дмитро

Війтовецька громада попрощалася з Дмитром Брилком із села Гайдаки.

Він народився 30 травня 1984 року. Навчався у Купільській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. У громаді розповідають, що Дмитро працював у сільському господарстві. Самостійно обробляв батьківські паї. Любив землю й техніку.

2 жовтня 2023 року був мобілізований. Служив солдатом, заступником командира бойової машини, навідником-оператором механізованого підрозділу.

4 серпня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Понад півтора року військовий вважався зниклим безвісти. Родина жила надією. Та 22 січня ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна... Дмитро повернувся додому на щиті. Герою назавжди залишиться 40 років.

Вознюк Валерій

Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь Валерія Вознюка.

Він народився 22 квітня 1973 року. У 1992 році закінчив Кам’янець-Подільське медичне училище за спеціальністю «фельдшер». 

19 грудня 2025 року був мобілізований. Служив фельдшером медичного пункту батальйону плавальних машин. Навіть під час навчання готувався виконувати свій професійний обов’язок — рятувати життя побратимів.

10 лютого 2026 року серце воїна зупинилося. Вознюку Валерію було 52 роки.

Зінатулін Рустам

Кам’янець-Подільська громада також попрощалася зі старшим сержантом Рустамом Зінатуліним.

Він народився 12 липня 1978 року. Свій військовий шлях Рустам розпочав ще у 1996 році. Після початку повномасштабної війни він знову став до строю.

Служив військовий сапером. Згодом став командиром відділення. Пізніше — головним сержантом-командиром відділення. 

12 лютого 2026 року серце бійця навіки зупинилося. Йому було 47...

Каліта Сергій

Красилів попрощався зі старшим матросом Сергієм Калітою, 1992 року народження.

Він народився у селищі Тошківка на Луганщині. Там чоловік працював на шахті «Тошківська». Після окупації рідного краю Сергій виїхав на підконтрольну Україні територію.

Із березня 2024 року він проживав із сім’єю у Красилові. Працював монтажником зовнішніх трубопроводів у товаристві «Будінвест» у Києві. Разом із дружиною виховував маленьку доньку. Піклувався про сина.

У липні 2024 року був мобілізований. Сергій служив старшим навідником 1-го мінометного взводу морської піхоти.

Загинув військовий 3 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Мар’їне на Сумщині. Поховали Сергія Каліту на Алеї Слави у Красилові. Йому було 33 роки.

Керебко Олексій 

Війтовецька громада провела в останню путь Олексія Керебка із села Писарівка.

Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти. Сімнадцять місяців родина жила між надією і відчаєм. Згодом стало відомо про його загибель.

Олексію навіки 28.

Літвінчук Михайло 

У Білогір’ї попрощалися з Михайлом Літвінчуком.

Чоловік був уродженцем села Водички.

У лютому 2024 року він став до лав ЗСУ. Служив стрільцем-снайпером. Спочатку воїн боронив державу на Сумщині. А згодом виконував бойові завдання в Курській області.

20 жовтня 2024 року під час боїв поблизу села Любимівка востаннє вийшов на зв’язок з рідними. Протягом місяців родина чекала доброї звістки. Але тепер загибель Михайла офіційно підтвердилась.

Поховали воїна з військовими почестями на Білогірському кладовищі. Йому назавжди буде 27 років.

Марков Ігор 

Сахновецька громада попрощалася з Ігорем Марковим.

Він був жителем села Великі Пузирки. Народився 18 серпня 1969 року. 24 вересня 2025 року Ігор був мобілізований. Служив оператором комплексу радіоелектронної боротьби у військовій частині А5060.

9 лютого 2026 року о 14:20 військовий помер під час стаціонарного лікування у ВМКЦ Західного регіону у Львові.

Поховали Захисника в останню путь у рідному селі. Йому було 56 років...

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.