Воїнів з Хмельницького району посмертно відзначили нагородами (ІМЕНА)

Юлія Номировська

Фото: Хмельницька районна державна адміністрація

Орденами «За мужність» нагородили бійців Летичівської та Меджибізької громад.

Днями у Хмельницькому районі передали державні нагороди родинам полеглих Героїв України. Про це повідомила Хмельницька районна державна адміністрація.

Згідно з Указами Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено військових Летичівської громади:

Старшого солдата Асмана Олександра Романовича

Олександр родом із селища Летичів. Коли почалось повномасштабне вторгнення, 27 лютого – пішов добровольцем і став на захист країни. Олександр Асман служив у складі 19-го окремого стрілецького батальйону. За понад два роки захищав країну на різних гарячих напрямках фронту. За словами друзів, обороняв Київщину на початку вторгнення, воював на Ізюмському напрямку, на Харківщині та в Донецькій області.

– Він під обстрілами біг на поле бою і забирав тіла померлих воїнів, щоб повернути їх батькам. Все робив для того, при цьому ризикуючи своїм власним життям. Він не міг їх там залишити…І коли евакуювали села і люди залишали тварин, він носив їм відрами і воду, щоб вони вижили, – розповідали друзі про Героя.

Олександр Асман загинув 28 грудня 2024 року. Сталося це в районі населеного пункту Терни на Донеччині. Військовому було 23 роки. Історія бійця – в іншому матеріалі.

Старшого солдата Клапченка Олександра Валерійовича

Герой загинув 2 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області.

Олександр став до лав захисників ще у 2014 році. Він брав участь у бойових діях на Сході України. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції».

З перших місяців повномасштабного вторгнення чоловік знову був на передовій. Разом із побратимами виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках.

Нагороджений Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандуючого Збройних сил України «Слава і честь» та відзнакою Президента України «За оборону України».

Військовослужбовця Меджибізької громади:

Солдата Дубового Миколу Володимировича

Дубовий Микола народився 23 липня 1988 року в селі Русанівці. Працював на речовому ринку продавцем, згодом – експедитором продовольчих товарів. Його мобілізували 3 січня 2024 року. Згодом був прикомандирований до 46 десантно-штурмової бригади. Далі родина отримала сумну звістку, що із 7 березня 2024 року Микола вважається безвісти зниклим. Більше року мама, родина сподівалися на зустріч з Миколою, але дива не сталося.

19 серпня 2025 року надійшла трагічна звістка, що Дубовий Микола загинув 7 березня 2024 року в районі населеного пункту Георгіївка Донецької області.