«Йому назавжди 25»: у Хмельницькому попрощалися із Максимом Ковальчуковським

Юлія ВАСІЛЬЄВА

Чоловік повернувся з-за кордону, щоб піти боронити державу.
Спочатку він був кулеметником, потім – аеророзвідником.
Максим загинув 2 травня 2024-го на Донецькому напрямку.

Сьогодні у цю дощову погоду у Хмельницькому попрощалися із загиблим на війні Максимом Ковальчуковським. Чоловік понад два роки боронив нашу державу на різних напрямках. Його побратим із позивним «Білий» розповів: у день повномасштабного вторгнення Максим був у Польщі на заробітках. Однак одразу повернувся в Україну, щоб боронити рідну державу. Військовий каже: Максим був надійним побратимом.

– Разом проходили з ним курси, підготовки так і разом пішли воювати. Та що поробиш, це війна – від цього нікуди не подінешся. Починали ми з Харківської області, села Циркуни, Момотове. Потім був Куп’янськ та Дворічне, під Синьківкою були. Потім перейшли на Донецьку область: села Діброва, Терни. Він був надійним побратимом, ніколи ні в чому не відмовляв. Найкращі завжди йдуть першими, – розповів військовослужбовець.

«Він мав стати моїм кумом»

Вадим Бондар потоваришував із Максимом у 2017-му. Тоді вони разом служили за контрактом в одній з військових частин Хмельницького.Чоловік каже: востаннє друга бачив декілька місяців тому, коли той приїжджав у відпустку. Розмовляли вони останній раз майже два тижні тому. Та через поганий зв’язок їм не вдалося поговорити. І більше цього й не станеться…. Як і не зустріне Максим кохання свого життя – він мріяв створити сім’ю, – розповів Вадим.

Відео дня

– Ми разом будували плани на майбутнє. Я навіть збирався брати його кумом для своєї доньки, але вже не вийде. Немає його, покинув він нас. Був хорошим хлопцем, молодим, гаряча кров – йому тільки жити й жити. Але війна не дала нам вибудувати ті плани, які були у нас, – поділився Вадим.

Зі слів товариша, Максим знав свою справу і вправно розправлявся з ворогами.

– Перевчився він дроном управляти. Робив скиди, успішно робив. Він скидав мені відео, в їхніх телеграм-каналах за нього постійно казали. Я особисто дивився відео і він завжди потрапляв в ціль: з 300-500 метрів попадав куди треба. Свою роботу він виконував на відмінно, – розповів товариш загиблого.

Попрощатися із Максимом Ковальчуковським прийшло понад півтори сотні осіб. У нього залишилися матір, батько та сестра з братом. Поховали героя на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове.