Захистив небо над Хмельниччиною: історія Дмитра Коломійця, який загинув 24 лютого

• Майор Дмитро Коломієць став Героєм України посмертно.
• Два роки тому він одним з перших зустрів ворога у повітрі й відвернув на себе вогонь російської авіації. 
• Розповідаємо історію героїчного пілота-винищувача, який загинув в перший день повномасштабної війни.

Два роки тому росія розпочала повномасштабну війну з Україною. Вже десять років продовжується боротьба за волю і незалежність. 

24 лютого 2022-го назавжди залишиться в пам’яті українців. Саме тоді, вдосвіта, коли хтось прокинувся під звуки вибухів, дзвінок із тривожним: «Почалась війна», в цей час наші захисники приймали на себе перші удари ворога. 

Того ранку, 24 лютого, повітряної бої тривали і на Хмельниччині.  Тоді пілот-винищував Дмитро Коломієць відволік на себе вогонь ворожої авіації. Офіцер загинув, свідомо відводячи ворожу авіацію від своїх побратимів.

Його літак збили окупанти. Трапилось це поблизу села Кринцілів, що у Сатанівській територіальній громаді. Минає два роки від героїчного подвига льотчика. Пропонуємо пригадати історію Героя. 

Нащадок армійської династії

Дмитро родом із Білої Церкви, що на Київщині. Виріс у сім’ї військових. Його дитинство пройшло на аеродромах, гарнізонах, адже батько Дмитра теж був військових, бабуся служила у зенітних військах й мала безліч нагород. 

Дмитро навчався у Чернігівському авіаційному училищі льотчиків, після закінченню якого був направлений на службу в Озерне. Опанував літаки Су-27, МіГ-29 та Л-39. Так дані про захисника є у Вікіпедії. 

У нього було безліч захоплень, але його найбільша любов - літаки. Дмитро швидко став асом. До повномасштабного вторгнення він служив на Житомирщині.

Сестра дружини льотчика Тетяна розповідала:

— Схоже, сміливість таки передається у спадок. Саме бабуся виховувала онука до шкільного віку, а про її героїзм ходили легенди…Дмитро завжди любив небо та авіацію й переконував, що це взаємно… Йому було лише 48 років. Це так мало. Але для Дмитра це виявилось достатньо, щоб, не замислюючись, віддати себе задля порятунку інших, — додає Тетяна.

Останній бій і звання Героя посмертно

Ранок, 24 лютого. Саме тоді, коли росія обстрілювала українські міста, в повітряному просторі вже точились запеклі бої.

Дмитро Коломієць був один з перших, хто зустрів ворога. Офіцер вступив у повітряний бій над Хмельниччиною. Пілот відвернув на себе вогонь ворожої авіації. Він виконував завдання на літаку L-39. Це дозволило врятувати побратимів. Пропускаючи бойову групу, був збитий літаком окупантів у районі села Кринцілів Хмельницького району. 

У Героя залишилась дружина і донька. 

«Тато віддав своє життя задля порятунку інших. Він був Героєм. Він є Героєм. Але я не хочу Героя, я хочу живого татка. Нічого не повернути. Тяжко. Як жити далі?» - це слова його доньки Уляни Коломієць, - цитує armyinform.

Після героїчної загибелі президент присвоїв пілоту-винищуваву звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 

Дмитра поховали у селі Скоморохи на Житомирщині. 

Читайте також:

• Мітки, мародери, блокпости: події на Хмельниччині в перші дні повномасштабної війни
• Хмельниччина попрощалася з п'ятьма воїнами, яких забрала війна

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.