Залишилися батьки та сестра: попрощалися з хмельничанином Юрієм Іванишиним

• Юрію Іванишину був 41 рік.
• Він пішов на війну, як доброволець, на другий день повномасштабного вторгнення росіян.
• Загинув на Херсонщині. 

У міській ритуальній службі на Святослава Хороброго зібралися люди. Усі несли гвоздики, троянди чи хризантеми. На букетах - чорна стрічка. В очах - сльози. Адже сьогодні, 18 квітня, вони прощаються із Юрієм Іванишиним. Захисник був одним із перших, хто добровільно пішов боронити країну від ворога в лютому 2022 року.

Юрію Іванишину був 41 рік. З дитинства він був “м’яким” та спокійним хлопцем. Про це пригадують його друзі. Один із них пам’ятає Юрія на святі в дитсадку. Каже: тоді він був в костюмі зайчика. Мовляв, з того хлопця у пухнастому образі виріс справжній, сильний чоловік. 

- З маленького пухнастого зайчика, на дитячому святі, він став сильним й мужнім воїном. Знаю його з дитсадка. Саме там ми й познайомилися. Він був спокійним хлопцем, гарним товаришем. Ми разом зростали й вчилися в школі. Він був завжди дуже м’яким. Одним з перших пішов воювати за нашу з вами незалежність, - каже друг військового - Станіслав.

Юрій Іванишин був неодруженим і не мав дітей. “Не встиг”, - говорять його знайомі. У військового залишилися батьки та сестра. Саме вони найбільше чекали на повернення Юрія додому живим та здоровим.

Побратими військового розповідають, що Юрій Іванишин був стрільцем. Виконував свої обов’язки дуже відповідально. Був справжньою підтримкою для своїх побратимів. 

- З Юрою ми служили з першого дня. Він був відповідальний, чуйний. Завжди гарно виконував свої обов’язки. Добре ставився до товаришів. Ми прийшли разом добровольцями на другий день повномасштабної війни, 25 лютого. Познайомилися в перший же день і разом так були десь пів року. Він був справжнім патріотом. Хотів, щоб швидше була перемога і ворог пішов з нашої землі, - розповідає побратим. 

Юрій Іванишин помер 13 квітня, на Херсонщині. Його поховали на кладовищі в Раковому.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.