Залишилося двоє дітей. Хмельничани попрощалися із розвідником Владиславом Лахманюком

• Владиславу Лахманюку було 27 років. 

• Він отримав важке поранення й лікарі не змогли його врятувати.

• Захисника поховали на кладовищі в мікрорайоні Гречани.

• У нього залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей.

Середа, 27 вересня. Біля міської ритуальної служби на Святослава Хороброго стали збиратися люди. Всі несли в руках квіти з чорними стрічками. До прощальної зали стали заносити вінки з написами: “З любов’ю та сумом від дружини та діток”, “Любому племіннику від сумуючої тітки”, та інші.

О 12 годині всередину стали заходити рідні, друзі та знайомі загиблого військового - Владислава Лахманюка. Невдовзі розпочалися ритуальні обряди. Капелан став зачитувати молитви, а в кінці промовив - “Вічна пам’ять”. 

Поки всередині люди клали квіти до труни захисника, надворі все продовжували збиратися знайомі Героя. Аби віддати йому останню шану прийшла і шкільна вчителька загиблого - Вікторія Станецька. Вона каже - “Новина про загибель Владислава стала для неї шоком”.

Вчителька розповіла, що Владислав навчався у хмельницькій ЗОШ I-III ступенів №24 на Львівському шосе. Вона ж була його класним керівником в старших класах. Вікторія Станецька додає: Владислав у школі мав на все власну думку, любив бути незалежним. 

- Ця новина стала для мене неприємним шоком. У школі він завжди доказував власне бачення чого-небудь. Всі з ним дружили й всі його дуже любили. Оця його така свободолюбність, певно, і призвела до того, що він став захисником. Після школи він багато в чому себе пробував. Був за кордоном на заробітках. І в Україні працював на різних роботах. Був дуже працьовитим. Потім він не побоявся і пішов нас захищати. 

- Він дуже любив свою дружину та дітей. Він з такою любов’ю про них розповідав, коли ми бачилися. Я раділа, що він став гарним сім’янином. 

- Владислав працював кондуктором в автобусі №22. Ніколи не брав з мене кошти за проїзд. Казав: “Я вам стільки проблем завдав у школі, то хоч безоплатно проїдетеся”, - пригадує Вікторія Станецька. 

Владислав Лахманюк був розвідником 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. У соцмережах один із друзів Героя пригадує, яку мав останню з ним розмову. Мовляв, підрозділу Владислава потрібна була автівка. Тож він просив допомогти із цим. Наразі в Instagram продовжують збирати кошти на автомобіль. Долучитися можна за реквізитами, які будуть подані в кінці матеріалу. 

19 вересня захисник отримав важке поранення. Його госпіталізували. Лікарі намагалися врятувати військового. Проте 24 вересня серце Владислава Лахманюка перестало битися. 

У Хмельницькому Героя проводжали навколішках. Його поховали на кладовищі в мікрорайоні Гречани. Без сина залишилися батьки, без чоловіка - дружина, а без батька - двоє маленьких дітей. Владиславу Лахманюку назавжди залишилося 27 років. 

Реквізити для збору грошей на автомобіль для 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша:

• 5375 4112 0960 6420.

Читайте також: Стежив за Симчишиним і фотографував військові об’єкти: засудили зрадника України

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.