Замість диплома — зброя: історія загиблого 20-річного снайпера Дмитра Звезди

Замість диплома — зброя: історія загиблого 20-річного снайпера Дмитра Звезди
Дмитро загинув на Донеччині. Йому було 20 років
  • Успішний хлопець, який планував вчитись і будувати майбутнє…
  • Замість вищої освіти юнак обрав захист країни і став на війні снайпером. 
  • Йому було всього 20. Розповідаємо історію про воїна з Хмельницького Дмитра Звезду. 

«Хлопець із загостреним почуттям справедливості. Наш Дмитрик…», – так про військового згадують його вчителі. Він навчався на «відмінно», а у виші збирав дрони. Саме за технологіями він бачив майбутнє і хотів бути причетним. Коли цього йому стало «мало» – залишив навчання і у свої 19 пішов до війська. 

Розповідаємо історію снайпера Дмитра, який повернувся до Хмельницького «на щиті». 

19-річним залишив навчання, щоб піти на фронт

Дмитро  – хмельничанин. Тут провів дитинство і закінчив школу. Навчався хлопець у теперішньому ліцеї №5, раніше – першій школі, що на Староміській. За спогадами друзів і вчителів, був у всьому перший. Мав успіхи у навчанні, отримував призові місця на олімпіадах з різних предметів. Те ж розповідає і його рідний брат Андрій. 

За його словами, Дмитро мав багато захоплень. Навчання, шахи, футбол…Юнак закінчив школу із золотою медаллю, а тоді вступив до Київського політехнічного інституту. Обрав напрям «аерокосмічні технології». Це був саме початок повномасштабної війни. 

– Йому завжди подобались дрони. Ще на другому курсі Дмитро активно допомагав їх збирати, паяти. Але казав, що цього йому замало і захотів допомагати більше. Так в 2024-му брат приєднався до лав Збройних Сил, – розповідає Андрій. 

У грудні третьокурсник Дмитро вирішив навіть призупинити навчання, взяти академвідпустку і підписати свій перший контракт. 

Пішов на фронт слідом за братом

Це рішення Дмитра далось родині нелегко. Близькі пробували відмовляти і просили закінчити навчання. Однак юнак був рішучий. 

– Він такий хлопець, з важким характером. Чимось ми з ним схожі. На той момент я проходив службу і брат сказав: «Ти служиш і я піду». Неодноразово пробували його відмовляти, розмовляти з ним, але, на жаль, такий вибрав шлях…, – каже брат. 

Дмитро вступив до 24-тої окремої механізованої бригади. Проходив навчання у Польщі з базової військової підготовки. Після чого, у вересні цього року його відправили на Донеччину. 

На війні хлопець був снайпером. Близькі знали, що йому важко, хоча Дмитро і не скаржився. Брати також постійно підтримували зв’язок. Старший на той момент теж був на фронті. 

– Ми неодноразово зустрічались. Йому важко було, але Дмитро не хотів ділитись. Була можливість продовжити навчання. Але він сказав, що хлопців не залишить. Повернеться лише тоді, коли закінчиться війна, – пригадує Андрій. 

Останній час Дмитро виконував завдання на Донеччині, в районі населеного пункту Діброва, що неподалік Лиману. Востаннє брати бачились 22 жовтня, а потім були лише короткі дзвінки і переписки. Під час однієї з таких хлопець відповів: «Все в порядку. Виконую завдання». Після цього більше зв’язку з ним не було. 

20-річний Дмитро Звезда загинув 20 листопада. Трагічну звістку про його загибель повідомили і в рідному навчальному закладі. 

«Йдуть найкращі… Дмитрик як людина та учень нашої школи був одним із них. Загострене почуття гідності та справедливості виділяло його серед інших учнів. Розумний та освічений , вихований та людяний згорів , як зірка на небосхилі …. За Україну», – пишуть вчителі. 

За словами брата, навчання і професія залишились для Дмитра мрією. 

Поховали молодого Героя в Хмельницькому на Алеї Слави. 

Читайте також:

У Хмельницькому попрощаються з воїном Сергієм Бульбаном. Йому було 44...

Хмельничани попрощалися із 35-річним захисником Олегом Рибаковим

Льотчик з Хмельниччини Євген Булацик увійшов до списку УП100: його історія

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (7)
  • Любов Ковтонюк
    Вічна пам'ять та шана Герою - захиснику України... Щирі співчуття рідним і близьким.
  • Sveta Shevchuk
    Вічна і світла пам'ять герою.
  • Віталій Грицаюк
    Дитина навіть і життя толком не бачила...:((
  • Люда Алексеева
    Вічна пам'ять герою!

keyboard_arrow_up