Затрофеїв танк та взяв у полон диверсанта. Історія військового із Городка

Тут і далі фото Хмельницького РТЦК та СП

• Михайло потрапив на війну у перший день лютого. 

• Відтоді він пройшов бої під Києвом, на Харківщині та Донеччині. 

• Під час останнього зіткнення з росіянами військовий отримав поранення і більше не може служити на передовій. 

Михайло народився і виріс у Городку. В 1991 році пішов в школу, яку закінчив в 2002 році. Після закінчення школи пішов навчатись в ПТУ №7 Кам’янець-Подільської філії, яке закінчив 2004 в році.

Коли у 2014-му розпочалась російсько-українська війна, Михайлу було 32 роки. Його історію розповіли у Хмельницькому терцентрі комплектування та соціальної підтримки. 

Захопив у полон диверсанта та знайшов боєприпаси

Після початку повномасштабної війни, яка почалась 24 лютого 2022 року, Михайло одним з перших прибув до військкомату. Після проходження співбесіди його направили в навчальний центр для подальшого навчання.

Він почав служити в батальйоні “Карпатська Січ”, який на той час дислокувався в Києві. Разом із побратимами приймав участь у боях поблизу Бучі. Потім потрапив на Схід в село Вернопілля Харківської області. 

Отримав контузію, після поранення служив в розвідці на одній із бойових позицій. Одного разу слідуючи з бойової позиції за встановленим маршрутом помітив ящики з боєкомплектом. Підійшовши ближче, побачив диверсанта та, не розгубившись, захопив його в полон і доставив на допит. Після цього інциденту Михайлу надали 7 днів заохочувальної відпустки.   

Захоплення танку та численні поранення  

— Під час одного з чергувань, на нашу позицію виїхало три танки, одного вдалося знешкодити, другий відійшов, а третій знаходився в засідці. Підійшовши впритул до ворожої техніки, мені з побратимами один з танків вдалося затрофеїти, — розповідає Михайло. 

Перед штурмом міста Ізюм група військового потрапила в засідку. Там, в нерівному бою з росіянами, вони втратили командира взводу та вірного побратима. А сам Михайло потрапив у шпиталь.

Після шпиталю він повернувся до бойової частини та брав участь у  штурмі Ізюму та Малої Комишувахи.

Після Ізюму його передислокували в Донецьку область. Біля села Терни Краматорського району він вкотре дістав поранення, та потрапив в шпиталь Дніпра. Поранення були настільки серйозними, що Михайло більше не міг виконувати бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення. його перевели до другого відділу Хмельницького райцентру комплектування та соціальної підтримки. Тут він служить і на даний час. 

— Якби мені дозволив стан здоров’я, взяв би до рук зброю і знову пішов захищати рідну землю від російських окупантів, безпосередньо на лінію зіткнення, — каже Михайло. 

Читайте також:

• Військовий із Волновахи вступив до хмельницького підрозділу, аби боронити свою землю

• Вісім місяців у вогнищі війни: поліцейський із Шепетівки став військовим на Сході

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.