«Завжди йшов першим»: у Хмельницькому попрощалися із Сергієм Пастухом

Юлія ВАСІЛЬЄВА

До війни він 10 років працював будівельником у Польщі.
Після початку повномасштабної — повернувся в Україну і пішов добровольцем.
Загинув 30 вересня 2024-го — нещодавно вдалося ідентифікувати його.

Повернувся захищати рідну Україну. У Хмельницькому попрощалися із 43-річним Сергієм Пастухом. Чоловік з початком війни разом з родиною повернувся з-за кордону і приєднався до хмельницького 19-го окремого стрілецького батальйону. Був старшим сержантом взводу. Розповідаємо історію захисника.

«Дуже любив дружину і донечок»

Хмельничанин Сергій Пастух народився 26 квітня 1981 року. Військового досвіду не мав. 10 років працював будівельником за кордоном. Однак повномасштабне вторгнення стало приводом для повернення на батьківщину. Чоловік приєднався до новоствореного у Хмельницькому 19-го окремого стрілецького батальйону.

— Він приїхав з Польщі. Він з дружиною, сім’єю, дітьми був в Польщі. Але з початком війни повернувся назад, щоб захищати Україну. Сам приїхав. Казав, що дуже довго добирався. Для нього дуже було дивно, що всі їхали з України, а він повертався. Труднощі були в тому, що було багато пересадок. Нічого прямого не було, щоб доїхати. Поетапно, — розповів його колишній побратим Василь Трикуліч.

Відео дня

Із перших днів війни разом із Сергієм проходив службу Сергій Лісоводський. Вони познайомилися під час формування батальйону. Разом брали участь у боях за Харківщину, пройшли Серебрянський ліс. Воювали на Донецькому напрямку. У Сергія був позивний «Громус» — його він сам собі обрав.

— Він був цілеспрямований, вмів налагодити стосунки з підлеглими і як керівник був хороший. Він завжди йшов перший в за собою вів. Ніколи не відсиджувався, завжди був перший.

— Ми розділилися. Мене спасали раніше. В мене ще після АТО були поранення — ІІ група інвалідності. Він після мене залишився керувати взводом.

Сергій Лісоводський — побратим загиблого захисника Сергія Пастуха

Віддати шану загиблому Герою прийшов іще один його побратим — Василь Трикуліч. Каже — Сергій був надзвичайно позитивною, цілеспрямованою людиною, а також — чудовим керівником.

— Сергій завжди себе рекомендував тільки з позитивної сторони. Я пам’ятаю наші перші заходи в Серебрянський ліс, як ми разом їздили, разом заходили. Він такий, завжди був на позитиві, з гарним настроєм.

— Він спочатку був звичайним солдатом, а потім вже, тому, що гарно себе зарекомендував, йому пропонували посаду головного сержанта батальйону. Він погодився, — зазначив Василь.

Сергій дуже кохав свою сім’ю, — розповів чоловік. Постійно телефонував до рідних.

— Дуже кохав свою дружину, донечок. Завжди з дружиною був на зв’язку, навіть я іноді долучався до розмов. Це такі жартівливі такі були розмови, щоб підтримати.

Василь Трикуліч — побратим Сергія Пастуха

Сергій Пастух загинув 30 вересня 2024 року неподалік Лиману на Донецькому напрямку. Лише нещодавно вдалося забрати його тіло й ідентифікувати. У захисника залишилася матір, старший брат, дружина та двоє доньок. Поховали Героя на Алеї Слави у мікрорайону Ракове.

Прощання із загиблим військовослужбовцем Сергієм Пастухом