Життя холодного континенту: що розповідає Максим з Хмельниччини, який працює в Антарктиді

• Максим Білоус у складі наукової експедиції провів вже місяць на найхолоднішому континенті планети.

• Це була вже друга подорож Максима до Антарктиди.

Не дивлячись на війну в країні, вчені продовжують дослідження й експедиції за полярним колом. Житель Шепетівки, Максим Білоус, працює на арктичній станції системним механіком – відповідає за воду, тепло, електричні мережі станції та за човнове господарство. Це вже друга його експедиція в Антарктиду. Про враження Максима повідомило Суспільне.

- Важко від розуміння того, що відбувається в Україні. Проте перервати експедицію та повернутися зараз додому можливості немає, - говорить Максим.

Добратись до станції було складно, відчаливши з порту у Чилі, корабель потрапив у шторм і деякий час не міг зайти ближче до острова, де знаходиться станція Академіка Вернадського аби вивантажити ресурси й висадити дослідників.

На станції живе 14 українців. П’ятеро - технічний персонал, інші - науковці. Кухня станції складається з традиційних українських страв.

- Щодо харчування на станції, то кухар пече сам хліб, є різні каші. Сухого набору нема, але є і капуста, і буряк, і морква, і картопля, і м'ясо – звичайна українська кухня. Усе готується зі свіжих овочів. Кожен тиждень ми їмо борщ. Звичайно, із салом трохи є проблема, бо продукти доставляються з Чилі, а в Чилі культури споживання сала немає, - додає чоловік.

Станція постійно модернізується. Нещодавно замінили британські дизельні генератори, що дістались ще з часів, коли станція належала Об’єднаному Королівству.  Кожен член експедиції має свої задачі, науковці різних сфер досліджують біорізноманіття, клімат, географію та різноманітні дані найменш заселеного континенту та його околиць.

Через специфічний клімат, хворіють на станції рідко. Простуда там майже не трапляється через мале скупчення людей та високу стерильність крижаних просторів.

Команда знає про події на батьківщині та не втрачає оптимізму, попри тривогу за рідних.

• Звичайно, всі, як то кажуть, на великих нервах. Дуже важко, коли ти тут, і нічим не можеш допомогти, зарадити в цій ситуації, піти на війну. Родина знаходиться в Україні, і це дуже важко переноситься. Гіршого нема, коли ти десь далеко і нічим не можеш зарадити. Є деякі хлопці, родини яких залишилися і на окупованих територіях: і на Харківщині, і на Чернігівщині, і з Мелітополя є, і зі Славутича є, тому по-різному. Перервати експедицію та повернутися в Україну взагалі неможливо. Проте усе неодмінно закінчиться і ми переможемо. Слава Україні!, - коментує він.

Читайте також:

• Діти з Кам'янеччини малюнками підтримали військових та поліцейських

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.