Штурм СБУ: Зброя силовиків зробила двох хмельничан інвалідами. Інші досі страждають від болю

Під СБУ 19 лютого 2014 року

Поки у Києві майданівці голіруч йшли проти озброєного автоматами Калашникова «Беркуту», у Хмельницькому проходили мирні акції протесту. Хмельничани збиралися на майдані, де постійно закликали інших не бути осторонь тих подій, які відбуваються в столиці. Революція Гідності стала для всіх містян важливою подією, адже їм вдалося прогнати більшість регіоналів з керівних посад області, вони почали цікавитися життям міста.

Після кривавих подій на Майдані у Києві, з самого ранку 19 лютого хмельничани, під враженням нічних новин, зібралися на головній площі міста.  У той день люди перекрили центральну  вулицю Кам’янецьку. Транспорт зупинився. Колона активістів рушила на речовий ринок, аби закликати підприємців та продавців підтримати їх. Але більшість ринкарів залишилися байдужими. В той час з майдану Незалежності люди розділилися на дві групи, одна з яких пішла до будівлі прокуратури, інша – під СБУ.

Нагадаємо, що в ніч з 18 на 19 лютого на території управління СБУ у Хмельницькій області палили документи.     

Саме там все і почалося. У мирних беззбройних людей, які просили головного СБУшника вийти до них із поясненнями, почали стріляти. У перші ж хвилини стріляли з центрального входу до приміщення. Куля влучила в 71-річну Людмилу Шеремет. У важкому стані жінку забрала «швидка». Після цього активісти перейшли до радикальних дій: з обох боків ворота СБУ підперли тролейбусами,  у вікна  полетіла бруківка, а потім й коктейлі Молотова. Будівля палала.  Вночі смертельне поранення отримав 22-річний Дмитро Пагор, який разом з іншими майданівцями стояв до останнього…   Через три дні, після тих подій, у лікарні померла і Людмила Шеремет.

Втратив ногу у 16 років

Молодому  хмельничанину Олександру Козловському  під час сутичок біля СБУ прострелили коліно. Його відразу забрали у Хмельницьку міську лікарню. Більше п’яти годин лікарі робили операцію. Хлопець втратив багато крові.  Мати Сашка Олена Козловська усю ніч провела у лікарні. Але медики не змогли справитися з вогнепальним пораненням, тому хмельничанина відправи в Чехію, де він лікується вже майже рік.  

- Йому ампутували ногу, - каже сестра Олександра Анна. -  Коли нерв витягували, друга нога також неправильно зрослася. Довелося відновлювати й здорову ногу. Крім того, через те, що брат багато часу пробув в комі, у нього почалися проблеми по урології. Він переніс ще одну операцію.

У Чехії із Сашком знаходиться його мати. Повернутися в Хмельницький сім’я не може, адже хлопцю постійно потрібно бути під наглядом чеських ортопедів.

- Їхнє перебування там забезпечую я з чоловіком, - каже Анна. – Обласна рада виділила нам 60 тисяч гривень, але гроші потрібно постійно. Із Сашком працюють психологи, бо він дуже погано спить та вночі кричить.  Але в загальному він йде на поправку.  Депутат з Чехії погодилася профінансувати та поставити протез.

Осколок потрапив в око

Події під СБУ не хоче згадувати   Микола Гуменюк. Там чоловік поранив око, а потім довго лікувався в Одесі та Німеччині. Дружина Миколи Інна каже, що йому поставили очний протез. Тепер кожні три місяці він їздить до Одеси на перевірку.
- Він був з самого ранку і до вечора під СБУ. Так вийшло, що я в той день його чекала та дзвонила йому, а він казав почекати ще, - каже Інна Гуменюк. - Що його поранили мені повідомили вже пізно ввечері. Миколі осколок потрапив в око…Десь о дев’ятій годині вечора  ми були вже в обласній лікарні. Там   одразу надали допомогу, тієї ж вночі ми   власним транспортом поїхали в Одесу до інших фахівців.  Потім за допомогою волонтерів потрапили в Німеччину. Але нам повідомили, що він може втратити й друге око. Тому йому зробили повторну операцію і вже видалили око, яке було поранене.

На лікування Миколи обласна рада виділила 30 тисяч гривень. Але медична допомога та переїзди  влетіли сім’ї Гуменюків  «в копієчку».  Жінка каже, що Микола тримається молодцем і сподівається на краще.
- Я б і зараз пішов захищати нашу країну, але , на жаль, не беруть через втрату ока, -  зізнається Микола Гуменюк.

Через травму погіршився  зір

У той день постраждало кілька десятків хмельничан, втім не всі зверталися  за допомогою до лікарів. Хмельничанка   Олена Мельник 19 лютого разом із іншими майданівцями була біля будівлі прокуратури. Потім жінка дізналася, що її син знаходиться під СБУ, де вже почалася стрілянина. Вона попрямувала туди.  За словами Олени Мельник,  їй на голову впала штанга тролейбуса. Все сталося миттєво, жінка майже нічого не зрозуміла, а від удару втратила свідомість.

- Під СБУ я була декілька хвилин. Побачила хлопця, який з палицею попрямував до вікон. Я зрозуміла, що відбувається та побігла видирати у нього палицю. В цей час уже притягнули тролейбус. І тут бац… Я відразу нічого не зрозуміла. Мій телефон впав, я зігнулася, аби його підняти, і побачила кров. Далі я нічого не пам’ятаю. Подруга розказувала, що бачила, як мене до «швидкої» несуть, - згадує жінка.  

Постраждалу  відразу госпіталізували в нейрохірургію, де вона пробула більше тижня. За словами жінки, спочатку вона лікувалася за рахунок тих коштів, які збирали на хмельницькому Майдані. Згодом жінці виділили кошти з обласного бюджету.

- На карту 7 тисяч гривень отримала аж влітку. Але вже й так добре. Зараз в країні війна, там більші потреби,  - каже Олена Мельник. – Голова болить  й досі. Крім того,  через травму у мене послабився зір  і  постійно «стрибає» тиск.  Я того дня не забуду ніколи.

«Народився у сорочці»

Володимир Гаман, - ще один активний учасник Революції Гідності, напередодні  саме приїхав з Києва.  Під враженням тих події, не зволікаючи, він  поїхав під СБУ, як тільки дізнався, що там стріляють.   

- Доїжджаю до  повороту від ЦУМу- прямо біля СБУ. Бачу, вже біжать хлопці, палки знімають з тролейбуса. Тролейбус в сторону відтягнули, водій сказав людям виходити, - пригадує Володимир Гаман. - Бачу,  біля дверей стоять хлопці з дерев’яними палками. Зрозумів, що будуть товкти вікна.  Я підійшов до них і кажу, що не треба це робити , потрібно мирним шляхом все вирішувати.

Володимир був біля Людмили Шеремет, коли почали стріляти з центрального входу в будівлю. Чоловік так злякався за жінку, що відразу й не відчув свого поранення.  

- Схожу з верхньої сходинки на площадку і чую удар. Думаю, то хто  мене так вгатив? А я не зрозумів, що я вже простріляний. Я спочатку підійшов до пораненої   жінки, сказав другові  викликати «швидку». Я взяв її за руку, і у той момент подумав, що їй, напевно, «гаплик». А друг мені каже, що в мене   також кров «гатить».

У лікарні Володимиру Гаману сказали, що у нього подряпина, вже потім чоловік дізнався, що у нього влучила куля, яка пройшла наскрізь.

- Відразу  сказали, що то несерйозно, згодом виявилося, що я простріляний, - каже чоловік. – УЗД нічого не показало, а лікар сказав, що в мене в мене простріл - 24 сантиметри.  У мене була пошкоджена плівка, що на печінці, органи не  зачіпило. Але куля пройшла наскрізь. В лікарні був близько двох годин. Потім знову поїхав під СБУ… Зараз я себе нормально почуваю. Отримав допомогу від міської та обласної рад – п’ять та сім тисяч гривень. Я очікую третього Майдану. Нам допоможуть солдати, які воюють на Донбасі.

Як це було, дивіться на відео.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.