У Шепетівці попрощалися із загиблим захисником Володимиром Пшеничним

Шепетівська міська рада

• Військовослужбовець став на захист України у 2022 році. 

• Служив у місцевій військовій частині, згодом перевівся до «Чорних Запорожців».

• Загинув захисник 25 квітня 2025-го на Донецькому напрямку.

Без батька залишився син Данило. У Шепетівці попрощалися із 41-річним Володимиром Пшеничним. чоловік пішов добровольцем захищати Україну на початку повномасштабного вторгнення у 2022-му. Життя захисника обірвалося у квітні: він загинув під час мінометного обстрілу позицій ворогом на Донеччині. Про це розповіли у Шепетівській міській раді. 

Володимир Пшеничний народився 22 жовтня 1983 року у Шепетівці. Був наймолодшою дитиною в сім’ї: мав старшого брата Олега та сестру Наталю. Навчався у загальноосвітній школі №7. Після 9 класу вступив до Шепетівського професійного училища, де у 2002 році здобув спеціальність слюсаря-електрика. Далі була строкова служба у Збройних Силах України, яку проходив в Одесі. Після навчався на прапорщика у місті Богодухів та повернувся на службу до місцевої військової частини.

Після військової служби, у 2007 році, почав працювати на залізниці, а саме – колійно-машинній станції. Спершу — звичайним робітником. Та Володимир прагнув розвиватися й у 2012 році закінчив навчання у Вінницькому транспортному коледжі, здобувши вищу кваліфікацію. Завдяки здібностям, працьовитості й відповідальності отримав підвищення – став бригадиром, згодом – майстром. Пізніше Володимир перевівся до Києва, а згодом працював за кордоном. 

З дружиною Оксаною разом були 18 років. Вони були разом усе доросле життя – пройшли через випробування, радість, будні, плани, – кажуть в громаді. У 2022-му у родини народився син Данило. 

– Чоловік був справжнім господарем: разом із мамою облаштовував будинок після того, як рано пішов з життя батько. Власноруч насадив сад, щеплював дерева, доглядав за кожним кущем, кожною гілочкою. Володимир створював затишок, підтримував, надихав. Вміло перетворював мрії на реальність: машина, собака Герда, яку дресував і дбав про неї, як про члена родини. Завжди мав мету й завжди досягав її. Усе, за що брався, йому вдавалося – бо був людиною цілеспрямованою і надзвичайно працьовитою. 

У Володимира була особлива спільнота друзів – понад 20 років вони регулярно відвідували баню — це була ціла традиція, його «банна родина», люди, що завжди готові були прийти на допомогу, підтримати у складну хвилину чи разом порадіти перемогам, – додають в громаді.  

Володимир Пшеничний став на захист України у 2022 році – добровільно пішов в ТЦК та доєднався до ЗСУ. Спершу проходив службу у місцевій військовій частині. Взимку 2025-го перевівся до 72-ї окремої механізованої бригади імені «Чорних Запорожців». Пройшов навчання на полігоні в Житомирській області. 

Востаннє Володимир говорив із дружиною 12 квітня 2025-го – після перестав виходити на зв’язок. Кохана одразу почала його шукати. Спершу командування повідомляло, що він на позиції, після прийшло повідомлення, що Володимир – зник безвісти. Та згодом стало відомо, що захисник загинув 25 квітня 2025 року на Донецькому напрямку – під час мінометного обстрілу позицій ворогом. 

– У нього було багато планів: родина, дім, сад... Ще скільки всього потрібно було розповісти синові, навчити його любові до рідного краю. Але він свідомо обрав свій шлях – шлях Захисника. Бо знав, що за спиною – ті, кого він любить понад усе, – розповіли в Шепетівській міській раді.  

Читайте також: 

З полону звільнили 205 українців, серед них – військові з Хмельниччини (СПИСОК)

Хмельницький попрощався з воїном Олегом Гнатюком — його життя забрав рак

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.