Після того як до Хмельницького прийшла весна виявилося, що на вулицях міста після після зими залишилося чимало бруду, ахмельничани щодня змушені дихати пилом, який здіймають автомобілі. Це є наслідком того, що взимку, під час снігопадів, дороги та тротуари посипали піском.
Поки комунальники кажуть, що таке явище цілком звичне, хмельничани скаржаться, що часом просто “задихаються”. Чи не найбільше пил відчутний там, де велике скупчення автомобілів. Але й у парку не краще. Саме там ми запитали хмельничан, як їм дихається в місті.
- Відчувається пил. Зранку ще не дуже, бо небагато машин їздить. А як йду на роботу, взуття витерла, а прийшла і воно вже все в пилу. Сьогодні мила вікна, то в такому бруді були, що то не передати словами. Було б добре, якби вони хоч після зими змили весь цей бруд звичайною водою, а потім вже будуть дощі і якось буде, - каже хмельничанка Тамара.
- Звичайно, що дихати через пил важко, навіть в парку, де його б не мало бути, але він відчувається. Хочеться, щоб викидів було менше. Потрібно було б обмежити рух транспорту біля зелених зон, - ділиться думками Віталій, який приїхав до Хмельницького з Кам’янця.
Від надлишку пилу на вулицях страждають і хмельничани, які мають власні автомобілі. Водії пояснюють, що машину доводиться мити ледь не кожні 2-3 дні. Крім того, в автомобілі забиваються фільтри, а це вже тягне на додаткові затрати.
- На вулицях Хмельницького і на заміських трасах узбіччя брудні. Багато пилу і на розподільчих смугах між напрямками руху, особливо по Кам’янецькій або на Львівському шосе. По весні і влітку доволі часто доводиться мити. Десь два рази на тиждень. Одне миття - це приблизно 100 гривень. По-друге, чим більше пилу, тим швидше зношується повітряний фільтр двигуна. Він забивається, збільшується витрати палива і це додаткові витрати, - розповідає хмельничанин Артем.
- Достатньо брудно на вулицях. Особливо "подобаються" ті купки сміття через кожних два метри на узбіччі. Очевидно, що підмітають дороги, та його й вивозити одразу ж треба, інакше знову розтягується вітром і автомобілями. Авто мию раз в тиждень - півтора у середньому. Якщо це може бути показником - учора ввечері помив якраз, а сьогодні уже добрий шар пилу на машині. Хотілося б, щоб улюблена машина залишалась чистою трішки довше ніж півдня, - каже хмельничанин Олександр.
На питання, чому на вулицях так багато бруду та пилу, експерти не дають однозначної відповіді. Екологи вважають, що через те, що взимку вулиці міста посипали протиожеледними сумішами, яку ще не встигли прибрати. Комунальники пояснює цей феномен дефіцитом двірників. Ще одним джерелом пилу вважають численні будівництва. За правилами колеса автомобілів, які виїжджають з будмайданчиків, повинні бути вимиті. Однак багато хто цього не роблять.
Прибиранням доріг і тротуарів у місті займається комунальне підприємство “БРЕД”. Їхні працівники повинні щодня виїжджати на вулиці та прибирати сміття, бруд і пил з доріг. Зазвичай комунальники виправдовуються, що не встигають зробити свою роботу через брак машин і кадрів. Але минулого року автопарк КП поповнився. Придбали прибирально-підмітальний автомобіль “Глобус” за 9,6 мільйона гривень та підмітально-прибиральну машину Schmidt Swingo за 700 тисяч. Перший призначений для очистки проїжджої частини, другий - для тротуарів та узбіч.
Чому ж пилу, на який жаліються містяни, не прибирають? Нагадаємо, що 11 квітня міський голова підписав заяву на звільнення директора комунального підприємства “БРЕД” Олега Нестерука. Поки керівника не призначили, ми вернулися за поясненнями до тимчасово виконуючого обов'язки Юрія Яшника. Але відповідального на робочому місці не застали. Пояснювати ситуацію взявся механік.
- 1 кілометр дороги установка може прибрати приблизно за 50 хвилин. Тобто за робочий день прибирається в середньому 8 кілометрів. Начальник дільниці дає вулиці, які мають бути прибрані того чи іншого дня. Це не лише центральні, але й в різних мікрорайонах. Наші майстри закріплені за певними ділянками в місті і вони кажуть начальнику, коли їхні райони потребують прибирання, - коротко пояснив vsim.ua механік КП “БРЕД” Володимир Шваєнко.
Прибирати прибудинкові території мають працівники ЖЕКу, тобто двірники. Профільний заступник мера Анатолій Нестерук каже - немає людей і працювати ніхто не хоче. Тому вулиці вчасно прибирати не встигають. Окрім того, питання в добросовісному виконанні роботи, адже двірники працюють за “мінімалку”, а робота не з легких.
До слова, на початку квітня на посаду прибиральника в КП “БРЕД” шукали 8 працівників на зарплату 4 300 гривень. Натомість двірникам із ЖЕКу пропонують “мінімалку” - 3723.
- Нам потрібно зараз 150 двірників, а працює лише 58. То основна проблема. А техніки треба було б більше, але ж вона не коштує копійки. Он у минулому році закупили, що було можливо, - коментує заступник міського голови Анатолій Нестерук.
Ганна Гуз, координаторка транспортного напрямку ГО "Екодія"
- Питання забруднення повітря стоїть дуже гостро. В атмосферному повітрі систематично фіксують підвищену концентрацію забруднюючих часток та високу концентрацію пилу, що шкідливо впливає на організм людини. За даними останнього річного звіту - 84% забруднення від автотранспорту. Міський транспорт є одним з джерел поширення забруднення, і зокрема пилу.
Проблема запилення міст заключається у:
- відсутності культури паркування та погано облаштовані газони
- недотримання правил виїзду з будівельних майданчиків вантажними автомобілями
- посипання снігу піском
Парковки. У містах частим явищем є припаркований автомобіль на газонах або ж на тротуарі біля дерев. Такі порушення супроводжуються не тільки загибеллю зеленого покриву, але й поширенням грунту з виділеної території за її межі. Таким чином, автомобіль виїжджає з газону і переносить залишки піску по тротуару і дорозі.
Така сама ситуація спостерігається і під час дощів - через неякісне облаштування зелених зон грунт вимивається на асфальт, висихає і створює пиловий покрив.
Будівельні майданчики. Складно уявити будівельний майданчик без використання піску та сипучих сумішей. Є норма, яка зобов'язує вантажні автомобілі змивати пісок зі своїх коліс перед виїздом з будівельного майданчику, проте в нас така норма нехтується (або взагалі відсутня).
Зима. Посипання снігу сумішшю з піском також не є ефективним засобом боротьби з кригою, адже при підвищенні температури ця суміш перетворюється на піскову жижу, а потім висихає і перетворюється в пил.
Всі ці види пилу є достатньо небезпечними, оскільки накопичууть домішки забруднення від автотранспорту і можуть викликати захворювання верхніх дихальних шляхів, астму, алергію, серецевосудинні захворювання.
Рішенням по зменшенню пилу в містах може бути:
- налагодження системи паркування (прийнято закон про реформу паркування, який вступить в силу 27 вересня)
- зміна норм по облаштуванню зелених зон та газонів
- унормування та дотримання правил виїзду з будівельних майданчиків
Юрій Рєзніков, член хмельницького товариства охорони природи
- Все, що сиплять взимку на асфальт, а це і пісок, і сіль, і хімічні речовини, все йде зливовими водами у річку. Вона має здатність до самоочищення. Коли тане сніг і йде паводок, ми бачимо, що річка стає мутною. Намул з дна спливає і фільтрує все забруднення, що зливається у річку. Потім масовий потік збавляє темп, рівень річки падає і тоді цей намул осідає і притискає до дна те забруднення, яке він фільтрував. Вже після цього у роботу вступають одноклітинні організми, бруд - то їхній харч. Вони його “з’їдають”. Крім того, щоб перетравлювати забруднення, їм потрібен кисень.
Але не передбачалося, що у річку зливатимуться механічні забруднення. Це якраз отой пил, який ми бачимо на вулицях. А так як наші каналізації теж не мають очисних споруд, то відповідно після зими, якщо вчасно не прибрати весь бруд, він йде у річку і забруднює її. Наприкінці 80-х років був проект, щоб побудувати очисні споруди, які б вловлювали механічні забруднення. В районі цукрового заводу навіть відвели канаву, де мали будувати їх. Але радянський союз розпався і очисні споруди так і не з’явились у нас.
Катерина Островська, сімейний лікар, керівник медичної клініки “Здорове покоління” у Дніпрі
- Щороку через забруднення атмосферного повітря в світі передчасно помирає 5,5 мільйонів людей. Приблизно 85% жителів великих країн змушені миритися з постійним перевищенням гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосфері.
Суспензія часток пилу, що знаходиться в повітрі, а також, те, що осіло на рослинах і будівлях, прицільно впливає на органи дихання. Вчені встановили зв'язок між забруднювачами атмосфери і розвитком, а також загостренням алергічних захворювань, таких, як наприклад, астма. За деякими даними, причиною тому служить взаємодія між поллютантами і алергенами, як в повітрі, так і безпосередньо, в дихальних шляхах людини.
Необхідно також враховувати той факт, що мікроорганізми, що мешкають на пиловій субстанції, з поривами вітру можуть переноситися на великі відстані, провокуючи респіраторні інфекції, в тому числі, запалення легенів.
Згідно зі світовою статистикою, широко поширене хронічне обструктивне захворювання легень - 7,6% серед населення. Під дією професійних і побутових поллютантів розвивається і прогресує запалення слизової оболонки бронхів. Стійке порушення функції дихальної системи служить причиною інвалідності та навіть смерті в працездатному віці.
Експерти ВООЗ зарахували забруднення повітря до причин факторів розвитку раку легенів і сечового міхура. Пилові частинки вносять свій внесок і в патологію серцево-судинної системи. В окремих наукових роботах їх асоціюють з артеріальною гіпертензією і навіть інсультом.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Tamara Yuzikova
Олег Ігорович
Дмитрий Максимин
Совок, одним словом...
Наталія Данилюк