Монетизація пільг на проїзд у Хмельницькому. Що кажуть міська рада і перевізники

- Мені, звісно, краще їздити безкоштовно за посвідченням. Чи вони дадуть ті гроші, чи ні ще непонятно. Та і що мені тих 30 поїздок на місяць? Я хочу їздити тоді, коли мені зручно. А вони доброго нам не зроблять точно. Я інвалід другої групи, пенсії дають мало, то де мені взяти стільки грошей на той проїзд? Їжджу кожний день на ринок, щоб щось з городу продати і мати копійку, а тепер не зможу стільки їздити вже, як дадуть тільки на 30 разів, - жаліється пенсіонерка Клавдія Романівна, яку ми зустріли біля зупинки "Філармонія". 

Перевізникам відшкодовують майже 65 мільйонів

На пільговий проїзд держава не виділяє коштів вже майже два роки. З вересня 2016 відшкодування перевізникам “лягло” на місцевий бюджет. Тоді у Хмельницькому затвердили порядок, в якому визначили, що мешканці з пільгами можуть безкоштовно кататись у тролейбусах. У приватному транспорті встановили квоти - 2 пільгових місця у маршрутках, 3 у так званих “Богданах” і 5 у великих автобусах. Це означає, що одночасно в салоні може їхати саме така кількість пільговиків.

Щороку на відшкодування приватним перевізникам йде 5 мільйонів гривень. До того ж, ще близько 60 мільйонів дають “Електротрансу”, аби компенсувати проїзд пільговиків суто у тролейбусах.

- Те відшкодування, яке є зараз, залежить від кількості транспортних засобів, від їхнього класу і виконання рейсів. 2, 3 і 5 місць були взяті, аби розраховувати компенсацію, але все одно повністю ми цю суму не відшкодовуємо. Ми маємо давати десь біля 21-22 мільйонів, але відшкодовуємо лише 5 мільйонів, - каже заступник міського голови Андрій Бондаренко.

У відповідь на інформаційний запит нам надали інформацію, скільки компенсації місцеві перевізники отримали за пільговий проїзд з 2016 року.

“Питання, за чий рахунок буде монетизація”

Пільговиків у транспорті і постійні конфлікти з водіями через “заповітне” безкоштовне місце не обговорював хіба що лінивий. Роками точаться розмови про те, аби надавати пільговим категоріям адресну допомогу і щоб саме вони вирішували, на що витрачати кошти. “Зелене світло” монетизації вирішили дати лише у 2018. Уряд прийняв відповідну постанову. Але вона має лише рекомендаційний характер. Вирішувати питання мають безпосередньо на місцях.

Ми запитали в міській раді, чи визначались вони щодо впровадження монетизації.

- Монетизація, звичайно, потрібна. Але є питання, за чий вона буде рахунок. Це обов’язок держави, бо вона гарантувала пільги певним категоріям населення. А якщо вона перекладає відшкодування на місцеві бюджети, то має виділяти субвенцію на цю компенсацію. Якщо говорити про суму відшкодування, то це буде близько 105 мільйонів гривень на рік. А це вдвічі більше, аніж ми виділяємо перевізникам. Тому ми поки не готові сказати, чи підемо на таке рішення, - розповідає vsim.ua заступник міського голови Андрій Бондаренко.

Кожна область має визначити середню вартість поїздки саме в цій області і затвердити мінімальну гарантовану суму виплати за формулою - середня вартість проїзду в місцевому транспорті множиться на соціальну норму поїздок. Протягом двох місяців, до 1 червня, облдержадміністрації мають затвердити розміри щомісячних виплат пільговикам. А міська рада лише після цього прийме рішення, чи давати гроші людям на проїзд на руки чи залишити все як є зараз.

Пільговики, які можуть безкоштовно їздити у транспорті

• учасники бойових дій та особи прирівняні до них - 5136 осіб
• інваліди війни - 1307 осіб
• учасники ліквідації аварії на ЧАЕС віднесені до І категорії - 502 особи
• учасники ліквідації аварії на ЧАЕС віднесені до ІІ категорії - 413 осіб
• діти, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою - 1 особа
• ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції,  податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - 3763 особи
• військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби - 472 особи
• реабілітована особа, що стала інвалідом внаслідок репресій або є пенсіонером - 7 осіб
• інваліди І групи - 1307 осіб
• інваліди ІІ групи - 6092 особи
• діти-інваліди - 133 особи
• діти з багатодітних сімей - 1994 особи
• пенсіонери за віком та інвалідністю - більше 70000 осіб

Що кажуть перевізники

“Пільговики будуть економити, бо це їхні кровні гроші”

Віктор Паламарчук, директор КП “Електротранс”

- В мене двояке бачення питання. При сьогоднішньому пасажиропотоці підприємство не боїться монетизації, ми тільки “за”, тому що ми бачимо, що не в повному обсязі отримуємо відшкодування пільгових перевезень з бюджету. Хоча воно і в рази краще, ніж коли відшкодування приходило з державного бюджету.

Проте є й друга сторона медалі. При проведенні моніторингу для визначення коефіцієнта співвідношення безкоштовних до платних ми отримали коефіцієнт 2,12. Але коли харківський інститут рахував пасажиропотік, то ми не виключаємо, що в той коефіцієнт ввійшли пільговики, які їхали 2, а то й 3 рази на день. А при монетизації люди отримають кошти на руки, так звану адресну допомогу. А чи будуть вони після цього їздити 2-3 рази? Пільговики будуть економити, бо це їхні кровні гроші. А це може потягнути зменшення пасажиропотоку. Але може бути і так, що при монетизації пасажири приватних перевізників перейдуть до нас.

“Кількість пільгових категорій мали би в рази зменшити”

Ігор Гуменний, представник ФОП Марценюк

- Я обома руками “за” монетизацію. Всі пасажири повинні платити. Якщо водій купив автобуса, сам його заправляє, купує солярку, то звичайно, він хоче, щоб всі платили. І це ж забере конфлікти, які бувають між водіями і пільговиками. Міська рада ж відшкодовує нам лише четвертинку з того, скільки насправді їздить пільгових категорій. А від цього і постійні скандали за безкоштовні місця.

Може, міський бюджет і не потягне такого відшкодування пільговикам. Бо в нас ж Україна на першому місці в світі за кількістю таких категорій. А депутати-популісти тільки приймають, щоб зробити і тим безкоштовний проїзд, і тим. Я вважаю, що кількість пільгових категорій мали би в рази зменшити.

“Монетизація або не на часі зараз, або її запізно робити”

Петро Кузьмін, директор ТОВ “Рембудтранс”

- Монетизація корисна тим, що з часом може забрати конфлікти між пільговиком і перевізником. Але спочатку цього очікувати не варто. А негативна монетизація тим, що цих 30 поїздок буде недостатньо для людей, які потребують їздити більше. Це в свою чергу буде призводити до нових конфліктів.

Декларують, що буде десь 150 гривень на пільговика в місяць. Але що таке 150 гривень? Я рахую, що це мало. Крім того, держава приймає рішення, а платити мають з місцевих бюджетів. Монетизація або не на часі зараз, або її запізно робити.

Ми колись підраховували, що у нас в місті близько 80 тисяч пільговиків. Якщо цю кількість помножити на 150 гривень, то ми будемо бачити, яка це велика сума і лише на місяць.

“Я хочу їздити за вищими тарифами і надавати кращі послуги”

Олександр Мішин, перевізник

- Ми тільки “за” монетизацію пільг на проїзд. Вже 20 років за неї боремось. Обіцяють, що так буде з 1 червня, тоді і побачимо. Ми за надання послуг виключно на засадах оплати виконаної роботи перевізником. Бо ж зарплата моїх працівників - це мої проблеми. А пенсії - це проблеми людей, які вийшли на пенсії. Якщо їх все влаштовує, то нехай мовчать, якщо ж ні - то нехай добиваються кращої.

Особисто я хочу їздити за вищими тарифами і надавати кращі послуги. Чому мене стримують в тому, що я хочу розвиватись, купити кращі автобуси? Чому я не можу отримати за свої послуги відповідні кошти? Рівень життя людей - це ж не мої проблеми. Є органи місцевого самоврядування, які мають це вирішувати.

Думки експертів

“Пільговий пасажир стає заручником можливості вибору якості та рівня послуги”

Богдан Долінце, голова ГО “Інститут менеджменту та стратегій”

- Існуюча система пільг є неефективною та сприяє розкраданню державних коштів і корупції. Україна одна з небагатьох країн світу, що ще не провела процес монетизації пільг та адресності їх надання. Монетизація пільг дозволить підвищити ефективність системи соціальної підтримки громадян та надання права вибору структури споживання самому пільговику. Крім того, така система сприяє підвищенню ефективності використання коштів, що виділяються на соціальну допомогу та їхнього більш раціонального розподілу. Дана реформа дозволить зробити систему менш бюрократичною, дозволяючи знизити адміністративні витрати та направити вивільнені кошти на соціальні потреби.

Держава точно не має забезпечувати необмежений доступ незахищених верств населення до безкоштовного перевезення або виплаченої грошової компенсації, адже значна частка пільговиків використовує отримане право на проїзд часто не з тими цілями, для яких дане право передбачено. Перш за все, має бути розроблена система категоризації пільговиків та визначення граничного об’єму послуг з перевезення. Це може бути 2 або 4 поїздки на день.

Як показує практика відшкодування перевізникам - то отримують ці кошти наближені до місцевої влади локальні перевізники, але вони не завжди виконують соціальне замовлення навіть в межах передбаченого об’єму перевезень, а пільговий пасажир стає заручником можливості вибору якості та рівня послуги.

“Через монетизацію зникне “ринок” підробних пільгових документів”

Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”

- Монетизація пільг є правильним кроком зі сторони держави з метою спрощення складної системи взаємовідносин на ринку транспортних послуг та підвищення прозорості його функціонування. На даний момент в Україні існує надмірна кількість різноманітних категорій пільговиків, серед яких приховуються відверті шахраї. Через монетизацію пільг на проїзд встановиться одна форма розрахунку на ринку транспортних послуг та зникне цілий «ринок» підробних пільгових документів.

Для спрощення загальнодержавного процесу перед початком монетизації необхідно розробити порядок реалізації відповідних кроків та розділити сфери відповідальності між різними рівнями влади.

Держава має навести лад в системі пільг та провести верифікацію пільговиків на предмет правомірності їх пільг для виявлення підроблених документів та відповідних справ з подальшим розділенням фінансової відповідальності за різні категорії пільговиків.

Одночасно необхідно посилити контроль за діяльністю перевізників з метою подолання практики недоплат податків та за діяльністю представників органів влади для недопущення зловживань їх дозвільними функціями.