121 хімія та 8 опромінень: як лікарі рятують життя маленького Мілана із Хмельниччини

Фото із родинного архіву Надії Керечанин

• В 2,5 роки у хлопчика виявили лейкемію.
• Йому вже неодноразово робили пункцію зі спинного мозку.
• Дитина протягом двох років терпіла нестерпний біль.

Маленькому Мілану Керечанину 4,5 роки. Він - активна та непосидюча дитина. Попри свій страшний діагноз, хлопчик дуже кмітливий та розвинений не по роках. Говорити він почав у рік, а через два місяці бігав так, що мама з татом його наздогнати не могли.

 У Мілана - лейкемія. Він вже два роки намагається перебороти хворобу. Нарешті та почала потроху відступати. Тепер дитині потрібна реабілітація та грошова допомога хмельничан.

В нього дуже боліли ніжки

Почалося все спонтанно. До 2,5 років хлопчик був абсолютно здоровим і жодного натяку на тяжке захворювання не було. А потім в дитини почали дуже боліти ніжки.

• Хвороба проявилася в один день. Він просто почав плакати, підійшов до нас і сказав, що дуже болять ніжки, а потім почав різко колоти животик і підвищилася температура, ми викликали швидку. Ми, як батьки, навіть подумати не могли, що то може бути онкологія. Поки доїхали з дому до лікарні, у швидкій була температура 37.2, а  по приїзду - вже 39. Лікарі не могли її нічим збити. А аналіз крові показав сильний запальний процес. На наступний день взяли пункцію і сказали, що в дитини рак крові, - згадує мама хлопчика Надія.

Далі були два роки виснажливого лікування, 121 хімія та 8 опромінень. Дитині неодноразово брали пункцію зі спинного мозку. В переважній більшості робили це без наркозу, тому крихітці довелося перенести просто неймовірні фізичні муки, які не кожен дорослий витримає.

• Була 121 хімія та 8 опромінень на центральну нервову систему, на голову. Ми лікувалися у Хмельницькому, далі лікувалися у Львові. Опромінення були під наркозом, який він дуже важко переносив. А пункцію брали без жодної анестезії. Він у мене не по рокам розумний, вже знає, що йому мають робити ще одну, щоб з’ясувати чи відступила хвороба. Він її дуже боїться, бо неймовірний біль,- говорить жінка.

 “У Мілана зараз ремісія”

Зараз дитина почувається набагато краще. Хвороба відступає, але ще часто Мілана турбують ніжки. Він обожнює гратися зі своїм молодшим братиком, хоч така можливість випадає дуже рідко.

• Коли ми лікували Мілана, сталося так, що я завагітніла вдруге і там же у Львові, де лежав старший син народила і молодшого. Для мене це був великий сюрприз. Я дізналася, що вагітна на 4,5 місяці. У Хмельницькому сказали, що в мене міома, а зробила повторне УЗД у Львові, то вже малюку було 19 тижнів. Перед появою Мілана я довго лікувалася, бо не могла завагітніти після викидня. Мілан був чудом, а на другу дитини ми й не сподівалися, тому хоч довелося важко, ми були раді появі Матвія.

Щоб бути постійно поруч у лікарні зі старшим синочком, Надії довелося віддати молодшого на виховання мамі у Хмельницький. Відтак другу дитину вона не бачила півроку.

• Я народила Матвійчика, побула з ним 10 днів у лікарні і віддала його мамі сюди у Хмельницький. Виходу не було.  Треба було ставити на ноги старшого синочка. Зараз вдома з двома. У Мілана зараз ремісія. Через півтора місяці маємо їхати до Львова. Це дуже затратно, адже там маємо десь перебувати на час обстежень. Доводиться купувати медикаменти. Тому гроші дуже потрібні. Раніше ми справлялися власними зусиллями, але вже всі заощадження вичерпали - пояснює Надія.

 Реквізити та виписки з лікарні

Наразі дитині потрібні кошти на перебування в місті, харчування та додаткові медикаменти.

Допомогти маленькому Мілану можна, перерахувавши кошти на картку ПриватБанку, яка належить його мамі.

 Реквізити: 5168 7573 5773 6968 - Надія Керечанин

 Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google