“Треба було бачити їхні очі і радість, коли їм привезли поїсти”: про життя малозабезпечених на Хмельниччині

Фото зі сторінки "Хмельниччина без сиріт" у Facebook

“Коли ми прийшли взимку до цієї родини, в них був лише пакетик чаю, який вони декілька днів запарювали, а в хаті не було чим топити піч. Треба було бачити їхні очі і радість, коли ми їм привезли поїсти”, - це опис візиту до однієї із малозабезпечених сімей, що проживає у Хмельницькій області. 

У складних життєвих обставинах люди опиняються через різні причини. Скажімо, бідність чи безробіття батьків. Тож часто-густо вони змушені віддати власне чадо на виховання до спеціалізованих закладів. Йдеться про інтернати і дитячі будинки. Втім таке рішення впливає на життя маля не найкращим чином. У цьому впевнені представники громадської організації “Хмельниччина без сиріт”. Саме тому вони допомагають знедоленим сім’ям, які проживають на території області. Мета - створити умови, аби дитина росла в родині.

Волонтери навідуються до сімей, обстежують умови їхнього проживання й надають відповідну допомогу. Часто побачене у домівках вражає. Бо життєві ситуації змушують мешкати у надзвичайно скрутних умовах. 

Все про життя малозабезпечених сімей, розповіла голова ГО “Хмельниччина без сиріт” Тетяна Воронцова. 

Врятували дівчинку, що залишилася без ока

Громадська організація має власну сторінку в соцмережі Facebook. Час від часу там публікують дописи, в яких розповідають про знедолені сім’ї. Всі вони мешкають на території області. Однією із останніх публікацій є розповідь про дівчинку Крістіну. Проживає вона у родині, де 11 дітей. Так сталося, що Крістіна залишилася без ока. Рятувати дівчинку довелося громадській організації. Їй поставили протез й тепер вона може повноцінно бачити. 

“Знайшли цю сім’ю випадково”, - розповідає голова ГО “Хмельниччина без сиріт” Тетяна Воронцова. Попри скрутні умови життя, віддати дітей до інтернату ця сім’я відмовляється. “За” таку ініціативу і громадська організація. Бо метою їхньої діяльності є створення таких умов у сім’ї, за яких потреба віддати дитину на виховання до закладу зникне. 

• Майже 95% дітей знаходяться в інтернатах за заявами батьків. При належній увазі з боку місцевих громад, ці діти могли б жити вдома і ходити до звичайної школи.Та системі простіше замість підтримки сім'ї, яка опинилась в складних життєвих обставинах, фінансувати стіни і персонал закладів, - каже Тетяна Воронцова.

Вагітна жінка й мама 4 дітей потребує дах над головою

Більшість малозабезпечених сімей проживає у районах області. Зазвичай - це села, у яких обмежена кількість комунікацій, а також відсутність робочих місць. Це відображається на способі життя людей. Часто волонтери громадської організації стають свідками того, як діти залишаються голодними й залишаються без необхідних їм речей. Саме тому й доводиться контролювати та виправляти подібні ситуації. Як розповідає Тетяна Воронцова, відповідні служби на запити таких сімей не реагують. 

Загострилася ситуація і під час карантину. Через спалах коронавірусної хвороби із інтернатів, що на Хмельниччині, до своїх батьків повернулися 3 300 дітей. Через неготовність батьків прийняти їх назад, сім’ї опинилися на порозі бідності. Під час карантину ГО “Хмельниччина без сиріт” відвідала таких більше сотні. Допомогли їм індивідуальними засобами захисту й продуктами харчування. У команді “Хмельниччина без сиріт” працюють і юристи, і психологи. Разом вони надають комплексну допомогу тим, хто цього потребує. 

Тетяна Воронцова розповідає, що кілька днів тому вони навідалися до вагітної жінки й мами 4 дітей, яка практично залишилася без даху над головою. Представники організації вже знайшли для неї будинок. Наразі збиратимуть кошти задля його купівлі.

• Ця жінка вагітна і вже має 4 дітей. Вона є випускницею Вовковинецької школи-інтернату. Її чоловік помер. Живе вона разом зі свекрухою, яка п’є і періодично виганяє її на вулицю. Ми неодноразово допомагала їй речами, та свекруха все продає й міняє на пляшку. Діти залишаються голими і босими. Та всі вони є такими позитивними, а старший бере участь в багатьох олімпіадах. Ми вже знайшли їй невеликий будинок у сусідньому селі. До народження дитини залишилося 1.5 місяці. Тож хочемо зібрати кошти - розповідає Тетяна Воронцова. 

Інтернат: добре чи погано?

Причинами потрапляння дітей у так звані інтернатні заклади є бідність, асоціальність, безробіття батьків, стан здоров’я дітей чи інвалідність. Однак зростання в інтернаті впливає на майбутнє самого вихованця. Тетяна Воронцова розповідає, що таким чином утворюється замкнуте коло. У дорослому віці такі люди не знають, як виховувати власних дітей. В результаті, поміщають своє чадо в інтернат. “Так відбувається з покоління в покоління”, - каже голова ГО “Хмельниччина без сиріт”. 

Про несприятливе середовище інтернатних закладів йдеться і на сайті ОДА. 

• Середовище інтернатного закладу не сприяє формуванню в дитини здатності вибудовувати стосунки протягом життя – і це становить пряму загрозу при створенні власної сім’ї. Дослідження свідчать, що діти матерів, які у дитинстві виховувались в інтернаті, ризикують також опинитися в інституційному закладі: інтернатна модель виховання є звичною моделлю для таких батьків.

Ще у 2017 році в Україні розпочалася реформа інтернатних закладів. Інша її назва деінституціалізація. Суть полягає в тому, аби допомогти малозабезпеченим сім’ям, залишаючи дитину зростати в родині. Стратегія передбачає три етапи проходження реформи. Детальніше про це дивіться далі.

Подібних історій як про дівчинку Крістіну чи вагітну жінку й маму 4 дітей є чимало. Та всі вони мають мати один кінець, впевнена голова громадської організації. Йдеться про щастя і дитячі посмішки. Нині допомагають цьому небайдужі люди. Щоб це зробити, можна долучитися до сторінки “Хмельниччина без сиріт” у Facebook. Там розміщують інформацію про тих, кому необхідна допомога. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.