Корупція у МСЕК завершується умовними термінами: аналіз судових справ

Фото: Еспресо

• Після затримань працівників МСЕК, покарання для них часто обмежується умовним покаранням, а не реальним ув'язненням.
• Журналісти знайшли такі справи та провели розслідування.

Упродовж останнього часу українців сколихують новини про затримання в різних областях країни працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Це люди, які проводять експертизи та встановлюють інвалідності. Після затримань працівників МСЕК, покарання для них часто обмежується символічними мірами, без реального ув'язнення. Журналісти Економічної правди зібрали такі судові справи і провели аналіз.

Так, у жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов'язаним фальшиві довідки про інвалідність. А ще голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують у сприянні отриманню чоловіками груп інвалідності без підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини із спільницею, які за 9 тисяч доларів оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних.

Найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У посадовиці провели обшуки та лише готівкою знайшли майже 6 мільйонів доларів США, брендові прикраси та коштовності. У робочому кабінеті керівниці МСЕК знайшли 100 тисяч доларів США, а також підроблені документи, списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Після кожного такого випадку влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.

Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

У судовому реєстрі від початку повномасштабного вторгнення нараховується 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підроблення документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).

Саме за останньою статтею 7 жовтня суд арештував Крупу з альтернативою застави 500 мільйонів гривень. Це найшвидший спосіб, адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести. А наразі це лише припущення суспільства та слідства. Теоретично в її справі мають з'явитися інші статті, зокрема щодо підробки документів і перешкоджання діяльності ЗСУ.

На перший погляд, вироки в таких справах звучать суворо: п'ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило – за угодою з прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.

Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери журналісти нарахували лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі, другий – лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.

Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто до початку великої війни. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф 85 тисяч гривень.

А відтак, можна дійти висновку, що відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців і призводить до нових випадків корупції.

Читайте також:

• Що буде з «ухилянтами», зазначеними у списку голови Хмельницької МСЕК
• Керівницю МСЕК Тетяну Крупу арештували та обрали запобіжний захід
• Рішення по справі Крупи є незаконним, – адвокатка голови МСЕК
• Не тільки Крупа. Підбірка резонансних справ посадовців з Хмельниччини
• Хто і як призначає голів МСЕК на Хмельниччині

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.