Не тільки Крупа. Підбірка резонансних справ посадовців з Хмельниччини

• Одного судили за те, що прив'язав собаку до машини і тягнув її по дорозі.

• Іншого підозрюють в корупції у великих масштабах.

• Розповідаємо про найгучніші справи, які пов'язані з посадовцями з Хмельниччини, і те, як вони завершилися.

Початок жовтня у Хмельницькому відзначився гучними обшуками. Правоохоронці завітали до сім’ї Тетяни Крупи, яка з 2008 року очолює Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи. Основне завдання закладу — вирішувати, встановлювати чи не встановлювати групу інвалідності. Обшуки стосувалися також її чоловіка та сина. Обоє мають посади обласного рівня. Один — в аудиторській службі, інший — у пенсійному фонді.

Під час обшуків виявили мільйони доларів та гривень готівкою, брендові речі та коштовності, списки «ухилянтів» з фіктивними діагнозами, підроблені медичні документи. Правоохоронці також кажуть, що у сім’ї є нерухомість в Україні та за кордоном, елітні машини, корпоративні права на компанії, готельно-ресторанний комплекс у парку Чекмана. Ще у сім’ї є майже 2,3 мільйона доларів на закордонних рахунках. Все це не було внесене до їхніх декларацій.

Сьогодні, 7 жовтня, Тетяні Крупі у Києві обрали запобіжний захід. Їй призначили 60 діб арешту, яких можна уникнути, внісши 500 мільйонів гривень застави. Їй вже оголосили про підозру в незаконному збагаченні. Загалом у повідомленнях правоохоронців щодо сім’ї Крупи йдеться про чотири злочини — шахрайство, «відмивання» грошей, декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення.

У цьому матеріалі пропонуємо вам дізнатися, які гучні справи посадовців з’являлися минулими роками і при цьому їхні фігуранти або отримали мінімальне покарання, або взагалі його уникнули.

Сергій Лабазюк

21 листопада минулого року стало відомо про те, що народного депутата від Хмельниччини Сергія Лабазюка спіймали на хабарі. Правоохоронці повідомляли, що він просив дати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на загальну суму в мільярд гривень. За це пообіцяв 3-5% від вартості кожного підряду.

Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії, яка мала стати підрядником. Фірма, про яку йдеться, — акціонерне товариство «Ю Ар Ді Українські дороги», її директор — Денис Назімов.

Спіймали зловмисників, коли вони передавали 150 тисяч доларів «відкату» за тендер з відбудови моста на Миколаївщині. Отримувачем грошей був керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм. Сергію Лабазюку та Денису Назімову повідомили про підозру за частиною 4 статті 369 info Кримінального кодексу. Сам нардеп свою провину заперечував.

21 травня цього року справу передали до Вищого антикорупційного суду. За даними порталу «Судова влада України», наступне засідання щодо цього призначили на сьогодні, 7 жовтня. Будь-яких документів по справі у реєстрі судових рішень наразі немає.

Петро Шургай

Депутат Ярмолинецької селищної ради та за сумісництвом начальник відділу комунальної власності, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Петро Шургай вимагав у підприємця гроші за те, щоб той міг встановити в місцевому парку на літній сезон кіоск з кавою та батут.

Гроші посадовець отримав протягом квітня-травня цього року. Загальна сума — майже 317 тисяч гривень. На час слідства Петра Шургая відсторонили від посади начальника відділу в Ярмолинецькій селищній раді та посадили під нічний домашній арешт.

Зрештою посадовець визнав свою провину та 24 липня уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Йому призначили штраф у майже 317 тисяч гривень та зобов’язали передати ще 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Разом з призначенням покарання суд дозволив посадовцю повернутися до роботи. Такий вирок ухвалив Ярмолинецький районний суд 2 серпня цього року.

Володимир Байдич

17 листопада 2019 року у селі Кузьмин тодішнього Красилівського району помітили авто, яке щось за собою волочило. Випадковий водій під’їхав ближче та побачив, що машина тягне собаку на ланцюгу. Тварина була вся у крові. Виявилося, що за кермом авто — директор Державного архіву Хмельницької області Володимир Байдич. Свої дії він пояснював тим, що собака вкусив його матір. За добу після того невідомий чоловік привіз тварину на евтаназію у Хмельницький. Не допустили цього волонтери, взявши пса під свою опіку.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами. Через цю подію хмельничани збиралися на мітинг. Волонтери остерігалися, що справу чиновника «замнуть». На роботі Володимиру Байдичу оголосили догану, а потім звільнили.

26 січня 2021 року стало відомо, що справу Володимира Байдича закрили. Причина — складу злочину не знайшли. Це пояснювалося тим, що експертиза не виявила у собаки ускладнення стану здоров’я та каліцтва. Разом з цим поліції направили матеріали для притягнення Володимира Байдича до відповідальності за «адміністративною» статтею з тією ж кваліфікацією. Станом на сьогодні, 7 жовтня, постанов суду про притягнення чиновника до відповідальності у реєстрі судових рішень немає.

Віталій Кавун

Віталій Кавун був директором «Хмельницькводоканалу» до жовтня 2021 року. Тоді його звільнили через закінчення терміну контракту. Згодом йому повідомили про підозру в службовій недбалості. За даними слідства, під час здачі об’єктів, де замовником був «Хмельницькводоканал», підрядники завищували вартість робіт. Правоохоронці повідомляли про два епізоди:

• реконструкція системи знезараження води на проспекті Миру 36/2-А — вартість робіт була завищена на 3,7 мільйона гривень
• роботи на каналізаційній насосній станції на Трудовій, 6 — вартість робіт була завищена на 2,6 мільйона гривень

З реєстру судових рішень відомо, що провадження у справі щодо Віталія Кавуна триває. Останнє засідання відбулося 24 вересня цього року. На нього прийшов ексдиректор, але не з’явилося інша обвинувачена — Алла Головко. Тому суд ухвалив доставити її примусово на наступне засідання — 28 жовтня цього року. Алла Головко є директором фірми-підрядника — ТОВ «Науково-виробнича фірма „Екологія України“». Фірма працювала над реконструкцією системи знезараження води, про яку згадувалося вище.

Олена Вавринчук

Заступник директора Хмельницького міського перинатального центру Олена Вавринчук організувала «схему» з незаконного усиновлення дитини. Про це повідомили правоохоронці. За даними слідства, це відбувалося восени 2020 року. У Хмельницький міський перинатальний центр надійшла 25-річна вагітна Оксана, яку записали під іменем іншої жінки — Аліни.

Новонароджену дитину Оксани мали передати тій самій Аліні. Породілля мала отримати 10 тисяч гривень, а Олена Вавринчук, яку вважали учасницею схеми, — 2300 доларів. Відомо, що Аліна тривалий час лікувалася від безпліддя, а для Оксани дитина була небажаною, проте аборт робити було запізно. Схема була розроблена для того, щоб уникнути складної процедури усиновлення.

Зрештою Оксані та Аліні суд призначив три роки умовно кожній. Тим часом Олену Вавринчук виправдали 23 липня цього року. У її діях суд не знайшов складу злочину:

— Обвинувачена (Олена Вавринчук — прим. авт.) свою причетність до злочину заперечила. За її словами, у серпні 2019 року до неї зателефонувала колишня пацієнтка, яка попросила оглянути вагітну родичку. Після обстеження жінка запитала в лікарки, чи зможе вона прийняти пологи, на що та погодилась. Тоді колишня пацієнтка нібито виявила бажання бути присутньою на пологах як партнерка. Олена Вавринчук також зазначила, що акушерка оформляла необхідну документацію зі слів пацієнтки, яка була на пологах і самостійно підписувалась у документах.

З посади в Хмельницькому міському перинатальному центрі Олену Вавринчук звільнили у січні 2023 року. Це було пов’язано зі скороченням штату. Вона намагалася поновитися на посаді через суд, але їй це не вдалося.

Олексій Свістунов

Олексій Свістунов керував державним підприємством «Новатор» з початку 2019 року. 11 серпня 2021 року поліцейські відкрили кримінальне провадження, де директора звинувачували у неналежному обліку сірчаної кислоти. Працівники заводу, знаючи, що речовина не обліковується, винесли з підприємства та продали майже 38 літрів кислоти. Про це ми писали у переддень початку повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2022 року. Останній документ щодо цієї справи в реєстрі судових рішень датований 25 травня 2022 року. Тоді суд встановив Олексію Свістунову та його адвокату термін на ознайомлення з матеріалами справи — до 3 червня 2022 року.

У грудні 2023 року стало відомо, що Олексія Свістунова та співучасників підозрюють у привласненні грошей «Новатора». За даними слідства, підприємство купувало браковані деталі для винищувачів та платило гроші за нею постачальникам — «своїм» фірмам. Таким чином намагалися привласнити 3,9 мільйона гривень. Тоді ж Олексія Свістунова звільнили.

28 вересня цього року правоохоронці повідомили, що у цій справі виявили нові факти. Згідно з ними, сума розкрадання загалом складає 36 мільйонів гривень. Олексій Свістунов тим часом переховується за кордоном.

Читайте також:

• «Найму кращих адвокатів України», — чоловік керівниці МСЕК, викритої на незаконному збагаченні
• Що буде з «ухилянтами», зазначеними у списку голови Хмельницької МСЕК
• Корупція у МСЕК та премії «для своїх»: головне із виступу НАЗК у Хмельницькому
• Хмельницька МСЕК не дала групу інвалідності переселенці. Вона оскаржила рішення у суді
• Верховний Суд підтвердив вирок хабарнику з хмельницької МСЕК
• Побори у Хмельницькій обласній лікарні: як це відбувається і що каже директор

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.