А​ ​де​ ​ви​ ​ховаєте​ ​власні​ ​сни? Скільки​ ​сюжетів​ ​може​ ​вмістити​ ​наша​ ​голова?​ ​Які​ ​обставини​ ​змушують бачити​ ​яскраві​ ​сни,​ ​інколи​ ​захопливі,​ ​ ​романтичні,​ ​ ​чи​ ​глибоко-трагічні, містичні...​ ​Або​ ​зовсім​ ​нелогічні​ ​і​ ​кострубаті? Існує​ ​думка,​ ​що​ ​кожен​ ​побачений​ ​нами​ ​сон​ ​-​ ​це​ ​ ​сюжетна​ ​проекція​ ​на життя.​ ​Вдень​ ​ми​ ​не​ ​сильно​ ​приділяємо​ ​увагу​ ​дрібницям,​ ​а​ ​от​ ​вночі активно​ ​розкручуємо​ ​з​ ​маленької​ ​несуперечності​ ​цікаві​ ​історії...​ ​І​ ​часом​ ​їх стає​ ​настільки​ ​багато,​ ​що​ ​вони,​ ​ ​мов​ ​арабески​ ​виплітаються​ ​в​ ​замислуваті сюжетні​ ​лінії,​ ​ ​які​ ​ ​прагнуть​ ​вилитись​ ​у​ ​текс,​ ​звук,​ ​рух.​ ​Ідеї​ ​народжуються для​ ​втілення,​ ​​"оживлення"​ .

Написати​ ​не​ ​встигли,​ ​ ​але​ ​зібрати​ ​і​ ​пластично​ ​втілити​ ​такі​ ​чудернацькі сюжети​ ​змогли​ ​актори​ ​театру​ ​"Дзеркало",​ ​разом​ ​зі​ ​своїм​ ​режисером Дмитром​ ​Гусаковим.​ ​Невелика​ ​за​ ​обсягом,​ ​динамічна​ ​вистава,​ ​яка​ ​тримає увагу​ ​глядача​ ​від​ ​першої​ ​секунди​ ​і​ ​до​ ​останнього​ ​фінального​ ​звуку. У​ ​чому​ ​її​ ​"родзинка"? По-перше,​ ​ ​вона​ ​має​ ​з​ ​кількох​ ​різнохарактерних​ ​картин,​ ​кожна​ ​з​ ​яких схожа​ ​на​ ​окремий​ ​сон,​ ​невагомий​ ​і​ ​не​ ​завжди​ ​непередбачений​ ​. Містичність​ ​сценічної​ ​дійсності​ ​підсилюють​ ​особливий​ ​музичний супровід​ ​та​ ​професійне​ ​освітлення. По-друге,​ ​у​ ​цій​ ​виставі​ ​відсутній​ ​драматичний​ ​текст.​ ​Авторами​ ​є​ ​сам режисер​ ​та​ ​його​ ​актори. По-третє,​ ​у​ ​вистави​ ​є​ ​своя​ ​особлива​ ​органічність.​ ​Усі​ ​актори​ ​на​ ​сцені​ ​є одним​ ​цілісним​ ​організмом.​ ​Сценографія​ ​побудована​ ​таким​ ​чином,​ ​аби кожен​ ​граючий​ ​мав​ ​схожість,​ ​або​ ​краще​ ​-​ ​природну​ ​спорідненість відносно​ ​простору.

Підготувала ​Юлія Рахно​, студентка​ ​ЛНУ.​ ​імені​ ​І.​ ​Франка​ ​(театрознавство)