А де ви ховаєте власні сни? Скільки сюжетів може вмістити наша голова? Які обставини змушують бачити яскраві сни, інколи захопливі, романтичні, чи глибоко-трагічні, містичні... Або зовсім нелогічні і кострубаті? Існує думка, що кожен побачений нами сон - це сюжетна проекція на життя. Вдень ми не сильно приділяємо увагу дрібницям, а от вночі активно розкручуємо з маленької несуперечності цікаві історії... І часом їх стає настільки багато, що вони, мов арабески виплітаються в замислуваті сюжетні лінії, які прагнуть вилитись у текс, звук, рух. Ідеї народжуються для втілення, "оживлення" .
Написати не встигли, але зібрати і пластично втілити такі чудернацькі сюжети змогли актори театру "Дзеркало", разом зі своїм режисером Дмитром Гусаковим. Невелика за обсягом, динамічна вистава, яка тримає увагу глядача від першої секунди і до останнього фінального звуку. У чому її "родзинка"? По-перше, вона має з кількох різнохарактерних картин, кожна з яких схожа на окремий сон, невагомий і не завжди непередбачений . Містичність сценічної дійсності підсилюють особливий музичний супровід та професійне освітлення. По-друге, у цій виставі відсутній драматичний текст. Авторами є сам режисер та його актори. По-третє, у вистави є своя особлива органічність. Усі актори на сцені є одним цілісним організмом. Сценографія побудована таким чином, аби кожен граючий мав схожість, або краще - природну спорідненість відносно простору.
Підготувала Юлія Рахно, студентка ЛНУ. імені І. Франка (театрознавство)
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.