Профільна освіта для школярів. Якою її хочуть зробити з 2027 року

• Мережа ліцеїв в області попередньо налічуватиме 89 закладів.

• Вони поділятимуться на академічні та професійні.

• Дізнавайтеся, які вони матимуть завдання та що ще відомо зараз.

2017 року в Україні стартувала реформа шкільної освіти під назвою «Нова українська школа». Поступово, рік за роком та клас за класом, система навчання змінювалася. За 10 років від початку реформи вона має дійти до старшої школи, тобто до 10 класу і далі. Нині до цього готуються і держава, і місцева влада. Реформу старшої школи на Хмельниччині сьогодні, 15 листопада, обговорювали в обласному центрі. Дізнавайтеся, що розповіли під час заходу.

Що було раніше та які зміни вже втілені

До початку реформи «Нова українська школа» в Україні типовими були заклади освіти, що мали класи від 1 до 11. Бували й виключення, особливо у сільській місцевості, коли школи мали 1-4 або 1-9 класи, але вони були меншістю. Про це розповіла заступник міністра освіти Надія Кузьмичова. Після закінчення 9 класу учні мали вибір. Перший варіант — продовжити навчання у 10-11 класах. Другий варіант — вступити у заклад професійно-технічної освіти, де разом з повною загальною середньою освітою учні здобували певну професію. В обох випадках учні отримували повну загальну середню освіту, але в другому випадку — також і професію.

Нині в Україні, зокрема й у Хмельницькому та області, триває процес зміни статусу шкіл. Всі вони поділяються на три категорії:

• початкові школи, які включаються 1-4 класи
• гімназії, які включають 5-9 класи
• ліцеї, які включатимуть 10-12 класи

При цьому допускається, що гімназія може також включати 1-4 класи, а ліцей може також включати і 5-9, і 1-4 класи. Поділ шкіл на категорії вже набув чинності у Хмельницькому.

У Міністерстві освіти вказують на ряд проблем, які нині має середня освіта в Україні. Так, згідно з міжнародним дослідженням PISA-2022, є розрив у якості освіти між учнями у містах і селах. У читанні він складає майже 5 років навчання, у математиці понад 4,5 року, а у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.

За даними міністерства, в Україні є понад 20 профілів, за якими навчаються діти у 10-11 класах. Але за гуманітарними профілями освіту здобувають близько 70% учнів. При цьому школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями. Найближчі до учня школи мають однакові профілі та не дають можливості вибору серед великої кількості курсів.

Також, за даними Міністерства, проблема полягає у тому, що тільки 35% випускників 9 класів в Україні йдуть здобувати професійно-технічну освіту. При цьому саме таких спеціальностей найбільше потребує ринок праці. Тим часом у Швейцарії, Німеччині та Австрії саме професійну освіту, а не вищу, обирають до 70% випускників шкіл. Більшість європейських країн ставлять собі за мету, щоб принаймні половина випускників шкіл йшли здобувати професійну освіту. На думку Надії Кузьмичової, в українців побутує стереотип, який полягає у тому, що для успіху обов’язково потрібна вища освіта. При цьому, вважає заступниця міністра, можна здобути професію та працювати, не навчаючись у виші 4-5 років.

Як розповіла менеджер проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» («DECIDE») Валентина Полторак, на Хмельниччині реформу старшої школи підтримують і часом кажуть, що це потрібно було робити 10-20 років тому. При цьому реформа навряд чи принесе багато змін в Україні, проте дасть можливість учням від 5-6 класів поступово рухатися до життєвого вибору, який вони зроблять після закінчення школи.

Як має змінитися старша школа на Хмельниччині

Реформа «Нова українська школа» була розпочата 2017 року. Саме тоді почали набирати в перші класи за новою системою. Відповідно, 2027 року перші «НУШівці» досягнуть старшої школи, тобто 10 класу. Таким чином профільна освіта теж має стати «НУШівською». Надія Кузьмичова вважає, що з 2027 року у 10-12 класах учням потрібно пропонувати нову якість навчання.

Працюватиме це так. В Україні, і на Хмельниччині зокрема, має запрацювати нова мережа ліцеїв. Вони, нагадаємо, зазвичай включають тільки 10-12 класи. Всі ліцеї поділятимуться на академічні та професійні. Перші готуватимуть учнів до вступу в заклади вищої освіти, а другі надаватимуть певну професію. В обох випадках по закінченню ліцею учні здобуватимуть повну загальну середню освіту, як і передбачено Конституцією України. Надія Кузьмичова зазначила, що вибір між академічним та професійним ліцеєм не обмежуватиме подальше планування майбутнього. Тобто після закінчення професійного ліцею можна буде не тільки працювати, а й вступати до закладу вищої освіти. А закінчення академічного ліцею не зобов’язуватиме вступати у виш.

Планується, що на Хмельниччині буде 89 ліцеїв. Серед них академічними будуть 48 закладів, і розміщуватимуться вони у 29 громадах. Загалом громад в області є 60, тобто ліцеї матимуть тільки половина. За словами директора департаменту освіти Хмельницької ОВА Олександра Пунди, це зумовлено демографічною ситуацією в громадах. Формуватимуть академічні ліцеї на базі теперішніх шкіл. Перелік та кількість академічних ліцеїв вже визначені, але вони не є остаточними та точно будуть коригуватися. У Хмельницькому академічних ліцеїв має бути 12. Розробляється ідея створення в області двох наукових ліцеїв, в тому числі одного у Хмельницькому.

Решта ліцеїв, а саме 41, будуть професійними. За словами Олександра Пунди, вони формуватимуться на базі теперішніх закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Зараз в області таких закладів є 23, вони готують фахівці за 170 спеціальностями. Конкретний перелік майбутніх професійних ліцеїв ще не сформований.

За словами Надії Кузьмичової, передбачається, що в академічних ліцеях буде три кластери профілів — суспільствознавчий, мовно-літературний та STEM (англ. «Science, Technology, Engineering and Mathematics», укр. «наука, технології, інженерія, математика»). Кластери поділятимуться на конкретні профілі, кожен з яких може складатися з однієї чи кількох галузей. Залежно від своїх уподобань та здібностей учні зможуть обирати профілі та ліцеї. Департамент освіти буде стежити, щоб в межах області різні профілі були представлені збалансовано. При цьому можна буде навчатися як у закладі освіти на території своєї громади, так і в закладі освіти в іншій громаді. При цьому вирішуватиметься питання про доїзд учня до ліцею або його проживання за місцем навчання.

До того часу, коли мережа ліцеїв запрацює для всіх, тобто до 2027 року, потрібно буде виконати ряд завдань. Зокрема:

• розробити навчальні програми, які забезпечуватимуть належну якість освіти та відповідатимуть потребам ринку праці й загальносвітовим тенденціям
• підготувати матеріально-технічну базу в закладах освіти, до прикладу, створити й обладнати потрібні лабораторії; це потребуватиме залучення бюджетного фінансування, в тому числі держави та громад
• забезпечити підвезення учнів, якщо у цьому буде потреба, або їхнє проживання у місці розташування ліцею; підвезення учнів може потребувати закупівлі автобусів, ремонту доріг, планування маршрутів тощо

Аби все це відпрацювати, Міністерство планує організовувати пілотні проєкти, тобто окремі ліцеї запрацюють за новими стандартами раніше, ніж 2027 року.

Надію Кузьмичову запитали, чи йде мова про певний відбір учнів при вступі до ліцеїв. Вона розповіла, що повна загальна середня освіта в Україні гарантується Конституцією. Однак питання відбору при вступі до ліцею підіймається на громадських обговореннях, зокрема, керівниками закладів освіти. Остаточного рішення щодо цього наразі немає. У будь-якому випадку, за словами посадовиці, учні матимуть можливість вступити до ліцею. Ймовірно, може бути мова про певний «поріг входу» в конкретні ліцеї чи профілі.

Директора департаменту освіти Хмельницької ОВА Олександра Пунду запитали про довезення учнів до ліцеїв та їхнє проживання за місцем навчання. За словами посадовця, питання є проблемним. Він розповів, що «золотим стандартом» є відстань до місця навчання у 30 кілометрів. Однак навіть в межах запланованої мережі ця норма не завжди дотримується. Крім того, з урахуванням зимової погоди виникає питання щодо безпеки та доцільності перевезень.

Олександр Пунда каже, що громадам області пропонують об’єднувати зусилля, а саме разом формувати потрібну для існування ліцею кількість учнів, ухвалювати потрібні рішення, а відтак ініціювати доповнення до запланованої мережі ліцеїв. Зокрема, такий сценарій може здійснитися у випадку Китайгородської та Староушицької громад. За словами Олександра Пунди, є «чудовий ліцей» у Старій Ушиці, де могли б навчатися учні з обох громад, коли набуде чинності реформа старшої школи. Щодо проживання учнів за місцем навчання Олександр Пунда зазначив, що це складне питання через значні фінансові потреби на його реалізацію.

Читайте також:

• На Хмельниччині затвердили прогнозовану мережу із 48 академічних ліцеїв
• Нова система оцінювання в хмельницьких школах: що зміниться
• Школи Хмельниччини закуповують обладнання для «Захисту України»: що саме і скільки коштує
• Репетитори в Хмельницькому: скільки беруть та який предмет найдорожчий
• Які зарплати у директорів хмельницьких шкіл (ІНФОГРАФІКА)

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.