Учнів та педагогів стає менше: що відбувається з освітою на Хмельниччині

Олександра РИСКАЛЬЧУК

Учнів та педагогів стає менше: що відбувається з освітою на Хмельниччині Фото ілюстративне

Школярів у навчальних закладах області стає менше.
Це призводить до скорочення педагогів.
Крім того, падає попит на педагогічні фахи в місцевих ВНЗ.
Розповідаємо про освіту на Хмельниччині та які прогнози дають експерти.

На Хмельниччині зменшується кількість першокласників, а десятки шкіл та дитсадків щороку припиняють свою роботу через брак дітей. Водночас територіальні громади заявляють про гостру нестачу вчителів та вихователів, а місцеві виші фіксують спад інтересу абітурієнтів до педагогічних спеціальностей. Що буде з цим надалі? Розповідаємо детальніше в матеріалі.

Менше дітей – менше закладів освіти

Офіційні дані Хмельницької ОВА свідчать про скорочення кількості дітей у закладах освіти. Якщо у 2023 році садочки області відвідували понад 36 тисяч дітей, то у 2026-му цифра знизилася до 31 232.

Аналогічна ситуація і зі школярами: за останні три навчальні роки загальна кількість учнів зменшилася майже на 8 тисяч. У вересні 2026 року за парти очікувано сядуть близько 9 500 першокласників, що менше порівняно з 11 756 дітьми у 2023/2024 навчальному році.

Скорочення педагогів

Через таку динаміку громади змушені йти на оптимізацію освітньої мережі. Протягом 2024-2025 років на Хмельниччині було ліквідовано або реорганізовано 97 шкіл та 46 дитсадків. У 2026 році цей процес дещо сповільнився, але оптимізація торкнулася закладів в Антонінській, Староостропільській та Чорноострівській громадах, де реорганізовано по 2 школи.

Зменшення кількості класів призвело і до скорочення педагогів: за останні два роки в області стало на 340 вчителів менше. Водночас випускників 11-х класів стає більше: у 2026 році школи закінчили 8482 учні проти 7804 у 2024-му. Такими є дані Департаменту освіти та науки Хмельницької ОВА у відповідь на інформаційний запит журналістки vsim.ua.

Молодь не йде в професію

Місцеві заклади вищої освіти стикаються з падінням попиту на педагогічні фахи. Зокрема, у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії кількість заяв від абітурієнтів на спеціальність «Дошкільна освіта» обвалилася практично втричі: зі 144 заяв у 2023 році до 49 у 2025-му. Схожа картина спостерігається і на спеціальності «Початкова освіта», де зафіксовано падіння зі 103 до 69 заяв за аналогічний період.

Відповідно, різко скоротилася і кількість зарахованих студентів-бакалаврів. У 2023 році на бюджетну форму за спеціальністю «Дошкільна освіта» зарахували 30 осіб, а у 2025-му – лише 11. За спеціальністю «Початкова освіта» кількість зарахованих на бюджет зменшилася з 34 студентів у 2023 році до 26 у 2025 році.

При цьому ті, хто все ж отримує педагогічний диплом, мають високі шанси знайти роботу за профілем. Згідно зі статистикою, у 2025 році 68,3% випускників ХГПА за цими спеціальностями були успішно працевлаштовані за фахом у заклади освіти області, – повідомили в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії у відповідь на інформаційний запит журналістки vsim.ua.

У найбільшому виші області – Хмельницькому національному університеті, ситуація з набором студентів виглядає оптимістичніше. Загальна кількість зарахованих на перший курс бакалаврату навіть демонструє незначне зростання: з 1683 осіб у 2024 році до 1792 осіб у 2025-му.

А от штат науково-педагогічних працівників ХНУ поступово скорочується. Станом на серпень 2024 року в університеті працювали 543 викладачі, тоді як у липні 2026 року їхня кількість зменшилася до 511.

Ліквідацій цілих факультетів чи кафедр через брак студентів за останні два роки в ХНУ не відбувалося. Проте, задля модернізації структури, у травні 2026 року кафедру рисунку та проектної графіки було приєднано до кафедри дизайну.

Також в університеті фіксувалися поодинокі випадки критичного недобору. Наприклад, у 2024 році на спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» набрали 4 студенти, – повідомили в Хмельницькому національному університеті.

«Такого стрімкого спаду країна ще не переживала»

За прогнозами МОН, тенденція до зменшення кількості школярів зберігатиметься. Все – через зниження народжуваності.

За даними Мін’юсту, в першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість новонароджених зменшилася на 16%. А порівняно з довоєнним періодом – майже удвічі. Ці діти мають піти до першого класу 2033 року.

Як повідомляє Дзеркало тижня, найстрімкіше народжуваність падає сьогодні у прифронтових регіонах. Але й у відносно безпечних регіонах вона теж доволі відчутна. Так, наприклад, на Вінниччині, Тернопільщині та Львівщині народжується на 20% менше немовлят. І це означає, що вже незабаром ці зміни відчує вся освітня система країни.

Вже 2027 року кількість дітей віком від одного до шести років, за прогнозами МОН, скоротиться з 881 до 570 тисяч. Тобто ще приблизно на 35% лише за один-два роки.

Заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова називає цю ситуацію безпрецедентною: народжуваність знижується вже давно, але такого стрімкого спаду країна ще не переживала. «Садки в багатьох громадах, навіть більш-менш населених, зараз стоять напівпорожні», – каже заступниця міністра освіти.

За даними дашборду МОН «Освітні індикатори: національна перспектива», найнижча середня кількість учнів у класах – у Тернопільській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Житомирській областях. І це означає, що для цих регіонів характерний вищий ризик реорганізації або укрупнення малокомплектних шкіл через демографічний спад і високу вартість утримання мережі шкіл.

Що буде з освітою надалі?

За оцінками Міністерства освіти і науки, частина закладів може зіткнутися з проблемами набору та формування навчальних груп. У відповідь система вищої освіти зазнає трансформацій:

модернізація мережі закладів;
укрупнення університетів;
впровадження нових моделей управління;
посилення ролі наглядових рад.

Зменшення кількості традиційних вступників стимулюватиме розвиток навчання протягом життя. Йдеться про короткі програми, перекваліфікацію, а також освіту для людей, які змінюють професію.

Окрему увагу приділятимуть освітнім можливостям для ветеранів. У МОН прогнозують: університети майбутнього мають працювати не лише з 17-річними вступниками, а з різними віковими групами.

А із вчителями?

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ситуація з молодими кадрами зараз критична для виживання освіти.

- За останні 10 років кількість вчителів, молодших 30 років, зменшилася в два рази. Вони не йдуть в професію. Ми кожного року замовляємо і випускаємо 10 тисяч студентів з педагогічною освітою, які закінчили університети. В професію в середньому доходять трішки менше, ніж 20%. 8 тисяч майбутніх педагогів не йдуть працювати педагогами, вони йдуть на іншу роботу. Для нас це критично, – зазначив Бабак.

Він підкреслив, що 10 тисяч нових фахівців – це не цифра з неба, а саме та кількість людей, яка потрібна щороку, щоб у країні була стала кількість вчителів. На думку посадовця, вирішити цю проблему можна лише через реформу оплати праці.

- Чому колись прописали в законі три мінімалки? Це три мінімалки для молодого вчителя. Важливо, щоб молодий вчитель після університету міг прийти на першу свою роботу і отримати достойну зарплату. Три мінімалки – це майже 25 тисяч, а середня по країні зарплата зараз 27. Це вже щось, з чого можна починати. А з отриманням стажу, він би отримував все більше, до 40–50 тисяч, – наголосив голова комітету.

- У нас середній вік вчителя в школах зараз – 47-48 років. Це саме середній вік, тобто є молодь після університету, а є ті, кому за 70. І ми будемо втрачати фахівців з об'єктивних причин: будуть йти з професії старші, але не будуть приходити молоді, – додав він.

Читайте також: Які школи Хмельницького навчатимуться у дві зміни цього року

Подякуй журналістці гривнею