Навчання українських школярів в умовах пандемії набуло нових форм. Навесні граніт науки гризли вдома. Вчителі надсилали завдання у Viber й проводили уроки за допомогою відеозв’язку. Хтось з освітян підходив до такого формату творчо. Наприклад, історик з Хмельницького провів низку уроків під назвою “Вечірні історії вуйка Тараса”. Детальніше про це ми вже розповідали раніше.
Із початком навчального року знову переходити на дистанційне навчання довелося не всім. Здобувати освіту вдома відправлялися ті класи, де виявляли хворих на COVID-19. Таким чином, закінчили першу чверть. Школярі пішли на осінні канікули, що цього року тривають довше, ніж зазвичай. Такі зміни рекомендувала внести державна комісія ТЕБ і НС.
Отож, канікули хмельницьких учнів триватимуть до 1 листопада. Тим часом, у МОН України вже заговорили про подальшу форму навчання. Виконуючий обов’язки Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що навчання молодших класів забезпечать в очному форматі. У який спосіб будуть отримувати знання учні 5-11 класів, буде залежати від епідемічного рівня: у змішаній або дистанційній формі.
Виконуюча обов’язки директора департаменту освіти та науки ХМР Надія Балабуст каже, що швидше за все на учнів після канікул чекатиме змішана форма навчання. Тобто поєднання навчання “онлайн” і звичайного очного формату. За її словами, остаточне рішення прийматимуть після рекомендацій від МОН України, що мають з’явитися вже на наступному тижні.
Ми плануємо відновлювати навчання. Дивлячись на ті тенденції, про які зараз говорить Міністерство освіти та науки, воно буде змішаним. Ми будемо дивитися на рівень захворювань в місті. Я думаю, що швидше за все це буде змішана форма навчання. Ми чекаємо рекомендацій і тоді будемо приймати остаточне рішення, - каже Надія Балабуст.
Журналіст vsim.ua запитала думку хмельничан, які мають дітей шкільного віку, стосовно нетрадиційних форматів навчання. Ідея як змішаної форми, так і дистанційної не дуже то й до вподоби батькам. Одні кажуть - “нехай держава забезпечує оснащенням”. Інші - “дурня це, а не дистанційне навчання”. Деякі з них пропонують свій варіант навчання в умовах пандемії. Наприклад, розподіл класу в кілька змін. Та і тут є свої “але”. Скажімо, додаткове навантаження на педколектив. Та до думки освітян ми повернемося пізніше.
Дистанційне навчання - це дурня. Дитина не отримує того рівня знань, який вона має очно спілкуючись з вчителем. Вдома вона сидить в телефоні, грається, дивиться телевізор і заодно буцімто вчиться. Вона не зосереджується, а робить все для галочки. Краще б запровадили навчання шляхом розподілу класу на дві зміни. Аби в аудиторії одночасно знаходилося менше осіб. Звісно, що це буде складніше для вчителів. Проте так збережеться очне навчання, яке і має бути в дітей.
Допоки в держави немає спроможності забезпечувати сім’ї необхідним оснащення для дистанційного навчання - його запроваджувати не потрібно. Бо не всі сім ї обладнані комп’ютерами і смартфонами. До того ж, дитина не отримує в такий спосіб повноцінних знань. Робити із нею уроки і пояснювати те, що має пояснювати вчитель - неможливо. Якби я хотіла пояснювати - я б стала вчителем. А так це не моє і моя дитина від того тільки страждає. Так само як і моя нервова система.
Вони до нового року мають читати тексти, як я можу вдома навчити його так швидко читати? Я йому роз'яснюю, він дивиться на мене і посміхається. Він не сприймає мене як вчителя. Він знає, що я мама і на тому все. У вересні ми два тижні були на карантині, так як вчителька захворіла на коронавірус. Займалися онлайн в Zoom і це була катастрофа. Вони ще не навчені слухати і посидіти 40 хвилин на місці. Як на мене, так не повинно бути. Школа для того і потрібна, щоб навчати дітей. Краще вже нехай буде змішане навчання.
Не в захваті від нових освітніх тенденцій і вчителі. Мовляв, дистанційне навчання неефективне. А змішане вимагає додаткової оплати. Адже доводиться витрачати час й проводити вдвічі більше уроків. Читайте думку вчителів трьох різних предметів.
Змішане навчання - це частина дітей вчиться онлайн, а частина йде в школу. Тоді постає питання - хто буде оплачувати вчителю, коли я до обіду працюю в школі, а після обіду - онлайн? Хто мені оплатить подвійну зарплату? Адже замість шести уроків я проведу вдвічі більше. Я проти такого. Щодо дистанційного - хто хоче вчитися, той буде вчитися. Проте є значна частина дітей, які краще вчаться, коли бачать вчителя живцем. Навчання онлайн - ефект нульовий. Наприклад, коли виконуються контрольні роботи, вони списують. Прослідкувати не можливо.
Оскільки я вчитель фізкультури - то краще коли діти в школі навчаються. У дистанційному форматі ми можемо зняти учням комплекс вправ, добірку якусь під музику чи теоретичні знання й надіслати їм все це онлайн. Кращого за живе спілкування з вчителем немає. Коли в нас вперше ввели карантин, я надсилала дітям відео із вправами, що підводять до різноманітних видів спорту. Але це все не ефективно. Лише 10 % дітей працювали і все.
На мою думку дистанційно можуть навчатися старші класи. Середні і молодші класи - ні. Молодша школа вимагає постійного контролю і нагляду. Діти є діти. Однозначно комунікація повинна бути. Хто його знає, чим вони займаються. Включили камеру і все. До 7 класу однозначно має бути нормальне очне навчання. Далі можна змішане, а старші класи можуть і на дистанційну форму переходити.
А якої ви думки щодо змішаного та дистанційного навчання? Залишайте відповіді в коментарях.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Бо те,що у нас зараз робиться це жах,а діти є перенощиками інфекції для своїх рідних!