21 листопада відзначаємо День Гідності та Свободи та десяту річницю Революції Гідності

• 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України. 

• Також цього року ми відзначаємо 10-ту річницю Революції Гідності. Дізнавайтесь як все починалось. 

Вже другий рік поспіль День гідності та свободи ми відзначаємо на тлі повномасштабного вторгнення росії. Україна вкотре бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора. 

Саме цього дня 10 років тому відбулися перші протистояння громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади. Уряд прагнув припинити курс на євроінтеграцію та скасувати процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Передісторія

Цього дня розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності. Відтоді вкотре почалася боротьба нашого народу в незалежній країні. 

Так, 22 листопада 2005-го, президент Віктор Ющенко своїм указом заснував День свободи. Його відзначали до 2011 року. поки свято не скасував тодішній президентом Віктор Янукович. Крім того, він скасував указ президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності". Тоді ж за указом Януковича було засноване так зване свято День соборності та свободи, яке відзначалося 22 січня. Як наслідок зміни дати відзначення Дня Свободи з 22 листопада на 22 січня.

Історично склалося, що українці виходили на акції протесту саме у двадцятих числах листопада. Поєднує дві події також те, що Помаранчева революція та Революція гідності починалися з невдоволення діями Віктора Януковича. Так, у 2004 році українці вимагали повторних виборів, а у 2013-му – підтримати євроінтеграцію.

Помаранчева революція

Саме 21 листопада 2004 року відбувся другий тур голосування на виборах президента. У ньому брали участь чинний прем'єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від об’єднаної опозиції Віктор Ющенко. Вночі 22 листопада Центральна виборча комісія повідомила, результати підрахунку бюлетенів. Лідирував Янукович. Ці дані відрізнялися від екзитполів, за якими виграти вибори мав би Ющенко.

Тоді ж Ющенко заявив, що не довіряє підрахункам ЦВК і закликав українців вийти на Майдан Незалежності, аби захистити підсумки голосування. Водночас президент росії володимир путін першим привітав Януковича з перемогою.

Українці виходили на мітинги в столиці та інших містах і обласних центрах на підтримку Ющенка. А 23 листопада на Майдані зібралося кілька сотень тисяч протестувальників. Символом революції став помаранчевий колір. Масові протести призвели до скасування підсумків другого туру і перемоги Ющенка на президентських виборах. Тоді на цьому все закінчилося, та через кілька років Янукович все ж знову прийшов до влади в Україні. 

Революція Гідності

На відміну від подій Помаранчевої революції, обстоювання власної гідності та свободи взимку 2013–2014 років коштувало Україні життя та здоров’я багатьох патріотів.

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова заявив про відмову від підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Ввечері цього ж дня розпочалися перші акції протестів. Спочатку українці організувалися на протест через соціальні мережі в Києві.

Перша акція протесту стартувала на Майдані Незалежності близько 22:00 з півтора тисячами учасників. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах. Та напруга зростала і до 24 листопада на столичному Майдані зібралося близько ста тисяч протестувальників. 

Вночі з 29 на 30 листопада силовики розігнали активістів. Влада заявила, що хоче розчистити місце для новорічної ялинки. Але ефект стався протилежний — застосування сили спричинило ще більшу хвилю протестів. Тепер люди не лише відстоювали проєвропейський курс, а й виступали проти тодішнього уряду.

Українці не розходилися впродовж трьох зимових місяців. У січні мітинги переросли в жорстокі бої з силовиками. У центрі Києва вбили понад сотню та побили й покалічили тисячі мирних мітингувальників. Сьогодні ми називаємо загиблих в січні 2013 року на Майдані Незалежності Небесною Сотнею. 

У ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України. А після цього розпочалася військова агресія росії. Ворог зайшов на територію Луганської та Донецької областей та анексував український Крим. Відтоді триває війна. 

Підсумки

Нині День Гідності та Свободи має статус державного свята. Однак, не є офіційним вихідним. У цей день до пам’ятників загиблим учасникам Революції Гідності приносять квіти у пам’ять про Небесну Сотню.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з указом Петра Порошенка. У цей день загинуло найбільше активістів Євромайдану. 

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних. Цьогоріч ми по іншому, через призму війни та боротьби осмислюємо багато речей, в тому числі важливість Незалежності, Свободи та Гідності для кожного українця. 

Також цього дня християни східного обряду відзначають церковне свято, яке називається Введення в храм Пресвятої Богородиці або Третя Пречиста. Воно вважається одним з 12 найважливіших церковних свят. Раніше його святкували 4 грудня, але зі зміною календаря ПЦУ, дата змістилась на 13 днів вперед. 

Читайте також:

• Нічна атака “шахедами”. На Хмельниччині відпрацювала ППО
• Юрій Вознюк, Сергій Дячук та Олег Прокопчук — загинули троє воїнів з Хмельниччини
• У Раді хочуть внести зміни до мобілізації та військового обліку. Що пропонують?

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.