30 самогубств за рік. Чому хмельничани зводять рахунки з життям

Минулорічна статистика показує, що в середньому у Хмельницькому щомісяця покінчує життя самогубством 2 людини. Найчастіше – зав’язують мотузки на шиї. Психологи насторожують – до суїциду схильні всі. Але трагічний кінець можна попередити.

Останній тиждень не радував приємними звістками. У громадському транспорті й на ринках Хмельницького жваво обговорюють трагедії двох зовсім різних жінок, які покінчили життя самогубством. Чому 84-річна пенсіонерка вистрибнула з вікна лікарні, а 18–річна дівчина повісилася в орендованій квартирі, розслідують правоохоронці. Із жінкою, яка з балкону підняла на вуха всі служби міста, розбиратимуться зовсім інші спеціалісти.  

За даними хмельницької поліції, минулого року 30 хмельничан звели рахунки з життям. Ще шістьох вдалося врятувати. Більшість людей, що намагаються покінчити з собою, не мають твердого наміру померти. Найчастіше вони навіть відкрито попереджають про свої наміри.  Чому люди йдуть на такі вчинки та як завчасно допомогти, «ВСІМ» розповіли психологи.

Шукають контакт

Психологи ДСНС, як ніхто знають, як виглядають потенційні самогубці. Саме вони виїжджають на виклики і спілкуються з тими, для кого життя втратило сенс. Однак кажуть, що таких випадків не багато.  Провідний фахівець відділу соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення ДСНС у Хмельницькій області Юрій Єрменчук сам неодноразово рятував чужі життя. Каже, що на плечі психолога лягає неабияка відповідальність. Серед зневірених – імпульсивні підлітки, старенькі та дорослі люди.

- З початку цього року було лише два виклики. Востаннє жінка намагалась вистрибнути  з вікна п’ятого поверху. Ми були напоготові, однак все благополучно закінчилось, - каже Юрій Єрменчук.

Рятують життя, починаючи зі знайомства. Психолог представляється і намагається знайти контакт із потенційним самовбивцею. Жодних завчених слів і шаблонів – лише імпровізація. Кожен випадок і слова -  індивідуальні. Психологи кажуть, найголовніше - переконати.

У групі ризику молодь від 14 до 19 років та зрілі люди – від 40 до 65 років. В кожного свій мотив, для підлітків –це спосіб привернути увагу, нерозділене кохання, проблеми з однолітками, не розуміння з боку батьків. Для старших життя втрачає сенс через втрату роботи, скруту чи хвороби.

- З молоддю працювати складніше, вони більш емоційні і не мають ще життєвого досвіду. Зазвичай працюємо в режимі «активний слухач». Ми  просимо, щоб людина відкрилась, поділилась проблемами. В ці моменти не можна різко висловлюватись і робити різких рухів. Головне, не робити нічого наперекір і зі всім погоджуватись. Далі слід акцентувати увагу на позитивному, тих цінностях, які вона має – сім’я, діти. Коли вже людина підпускає до себе, тоді можна її вмовити, - запевняє Юрій Єрменчук.

Сезонні загострення і негаразди вдома

До самогубств схильні як чоловіки, так і жінки, підлітки і люди похилого віку. В кожного свій поштовх. Як розповідає сімейний психолог Галина Літвінова, найчастіше це відбувається у період загострення – навесні чи в осінньо-зимовий час. Саме тоді у людини можуть проявлятись депресивні синдроми.

- Це пов’язано з тим, що дуже мало світлового дня. Коли змінюються пори року, це стрес для організму. Недостатньо вітамінів, падає настрій, млявість, знижуються розумові здібності, - каже спеціаліст.

Однак однією з головних причин того, що людина починає думати про самогубство, є непорозуміння в сім’ї. Коли не сприймають, критикують чи засуджують – стає страшно. Причина ховається у стосунках між батьками і дітьми, однолітками. У жінок – невдале кохання, розлучення. Чоловіків можуть спонукати економічні негаразди, коли важко забезпечувати сім’ю, чи не вдається реалізувати себе.  Діти можуть вважати, що до них завищені вимоги, які вони не можуть виконати або ж нерозуміння.

За словами Галини Літвінової, вік суїцидів припадає на 17 років. Підліток не може впоратись з вимогами, які перед ним стоять. Молодь більш емоційна та імпульсивна, через що рішення покінчити з життям стає спонтанним.

Окрім цього, причиною суїцидів може стати невиліковна хвороба або ж психічні розлади. Якщо це люди похилого віку, то нерідко думають, що стануть тягарем для своїх дітей.

Крик про допомогу

Єдине, що об’єднує усіх потенційних самогубць – прохання допомогти.  Навіть ті, хто остаточно вирішив накласти на себе руки сподівається, що його врятують.

За словами Галини Літвінової, перші «дзвіночки»  близьким людям помітити не так важко.

- Дитина або ж доросла людина буде говорити про те, що вона нікому не потрібна, її ніхто не любить і всім буде краще жити без неї.  Якщо цього близькі не помічають, то вони дуже далекі один від одного і холодні. Далі вже  план, що особа дійсно хоче вмерти. Починається активна стадія, до прикладу, людина починає роздавати свої цінні речі, прибирати у кімнаті. Йде відчуття завершення. Оточуючі помічають, наче щось відбуваються, але не можуть цього пояснити, - пояснює психолог.

Але не все так просто. Потенційний самовбивця  готується до «останнього» дня. В думках випливають час, день, місце, де вони можуть це зробити. Окрім цього, замислюються і про те, яким чином це може статись. Якщо в цей період вони не знайдуть необхідної підтримки чи слід від рідних, згодом нещасний таки зведе рахунки з життям.

Батьки і діти – порятунок

Дуже часто людина, яка планує скоїти суїцид, подає сигнали. Близькі люди в цьому випадку стають найбільшою підтримкою. Як радить психолог, потрібно показати людині, що вона вам потрібна. Якщо бодай у погляді потенційний самогубця побачить, що він важливий, то не накладе на себе руки.

- Це відбувається на рівні інтуїції – батьки дуже емоційно пов’язані з дітьми. Але іноді можуть не помічати таких сигналів. Якщо є ризик, то потрібно підключати усіх значимих для нього людей. Самогубці мають запам’ятати дві важливі істини. Якщо є живі батьки, то ніхто не має права скоїти суїцид. Адже неприродньо помирати раніше своїх батьків. Теж саме, коли є діти до 18 років. Слід думати, хто про них буде піклуватись після вашої смерті. Зазвичай це і зупиняє людей в останній момент, - розповідає психолог. - Свідомість у них наче тунель, вони не помічають нічого навкруги. І в ключовий момент таких людей рятує, наприклад, дитина, яка раптово підійшла. Це діє як іскра.

Існує ще один метод, яким іноді користуються лікарі душ. Спрацьовує він переважно з жінками. Представниці слабкої статі, які захотіли звести рахунки з життям, теж звертаються за допомогою. Іноді на них діє навіть думка про те, що вони не надто привабливо виглядатимуть, якщо оберуть той чи інший метод самогубства.

Як зазначає психолог, жінки і дівчата часто ковтають пігулки та ріжуть вени. При цьому спеціалісти можуть визначити, чи це було демонстративно чи дійсно людина прагнула вмерти. Діти ж, можуть вистрибнути через вікно. Чоловіки-самогубці частіш за все вішаються.

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.