Бояться, що путін оголосить повну війну: що пишуть світові ЗМІ про війну

Ніка САФРОНОВА

Підготували добірку перших шпальт і короткий зміст матеріалів, які виходили 30 квітня від світових журналістів.
На Заході занепокоєні що на 9 травня у Росії оголосять про повну військову мобілізацію.
Путін шокує заявою про можливість признання Косово сербських ультраправих.
Швейцарський мільярдер купує Челсі у олігарха Романа Абрамовича за 4,3 млрд франків.
Щодня в Україну повертаються десятки тисяч людей.
Європа переосмислює відносини Китаю на тлі війни в Україні

Що реально турбує британців» про це на першій сторінці «Daily Express». Стаття про опитування, яке показало, що «стрімке зростання вартості життя» є найважливішою проблемою для громадськості, а не скандал на вечірках партій. Газета повідомляє, люди кажуть, що виключення партій та посадових осіб із уряду знаходяться «наприкінці списку» їхнього занепокоєння, а стан економіки та війна в Україні — все ще вважаються нагальнішими проблемами.

Відео дня

Захід боїться, що Путін оголошує повну війну в день святкування перемоги у Росії (на 9 травня) — повідомляє «Daily Telegraph».

Австрія. Газета «Der Standard» — друкує на перший шпальті питання «Хто зробив нас такими залежними від російського газу?».

Та додає «Поступово Австрія потрапила в російську газову пастку, і ця невдача має багато батьків. Проте зараз вони настав час платити за це — ніхто цього не хоче, всі звинувачують одне одного. У пошуках розгадки між економікою та політикою».

Газета «KURIER» вийшла із заголовком: «Вийти із залежності від путінського газу до 2027 року — чи це можливо?».

Аналіз Енергетичного агентства перебуває на розгляді

В даний час Австрія сильно залежить від постачання газу з Росії. Газ все ще тече, але це може швидко змінитись. Аналіз, проведений Агентством з енергетики, показав Міністерству клімату, як може працювати повна відмова від путінського газу до 2027 року, але чи можна реалізувати цей план практично? У той час як автори дослідження захищають припущення, експерти з мінклімату та галузі критично ставляться до проекту. Крім того, уряд стоїть перед дилемою між Газпромом та санкціями ЄС. Росія поки не заявила, чи буде прийнято нову модель оплати з рахунком у євро та рублях.

Боснія і Герцеговина «Oslobodjenje» - «Путін шокував русофілів»

Боско Якшич, оглядач та зовнішньополітичний аналітик газети, заявив «Каналу О», що нещодавня заява президента Росії Володимира Путіна викликала велику увагу у Белграді і що можливість визнання Косова є шоком для сербських проросійських правих.

— При цьому вони втратили б свого великого святого, покровителя і політично б повністю вийшли з ладу. Ми не знаємо, чи це станеться, але важливо те, що це розкриє деякі речі в Сербії, русофілам буде зрозуміліше, як Путін веде політику, — каже Якшич.

Данія. Газета «Morgenavisen Jyllands-Posten». Підпис на фото «Інфляція з'їдає мільярди на озброєння для Збройних Сил

Медицина Данії з оборонною угодою додала додаткові витрати у розмірі 3,5 мільярда доларів до бюджету на 2022 та 2023 роках. Частину грошей було витрачено на інші, не потрібні озброєння, і тепер зростання цін, наприклад, на нафту, зброю та боєприпаси з'їдять інше, попереджають експерти та політики».

Заголовок: «Колись квітучий Донбас на сході України деградував та зруйнований після восьми років війни. Незабаром регіон може бути захоплений Росією».

Литва. «Klaipeda» — «Москва не радує»

Серед старих мореплавців є погана прикмета - називати корабель тим самим ім'ям, що й інше судно з сумною долею.

Флагман Чорноморського флоту Росії, успадкував назву корабля від іншого літака, з яким була катастрофа, і велика пожежа забрала життя як мінімум трьох людей.Свідок цієї пожежі, Броніус Клима, зрадів тому, що й другу «Москву» спіткала та сама доля.

Підпис під фото: Клайпеда Б. Клімас (четвертий праворуч), який служив на радянському Чорноморському флоті майже 50 років тому, зберіг фотоальбом того часу, в якому він зображений на палубі крейсера «Москва» серед інших моряків.

Газета: «Lietuvos Rytas». Заголовок: «Путін уже воює з НАТО, а не з Україною»- Про це сказав Ходорковський, відомий російський бізнесмен, який живе в еміграції.

Оголошення про збір допомоги Україні серед литовців: ТЕЛЕФОНУЙТЕ ТЕЛ. 1415 - ПІДТРИМАЙТЕ УКРАЇНСЬКИХ БІЙЦІВ

Ісландія. Газета «Morgunbladid».

Заголовок: «Повідомляють, що Путін розглядає можливість оголошення війни».

Учора ввечері Daily Telegraph повідомила, що вважається ймовірним, що президент Росії Володимир Путін офіційно оголосить війну Україні 9 травня.

Цього дня Росія відзначає перемогу СРСР над Німеччиною у Другій світовій війні. Досі говорили про «спеціальну військову операцію» в Росії, і російський уряд навіть заборонив використовувати слово «війна» у зв'язку із вторгненням в Україну. Оголошення війни дозволило б російським військовим набирати резервістів, а також залишати новобранців, покликаних до армії, на військову службу ще на рік. Це буде тоді, коли буде запроваджено воєнний стан.

Підпис під фото: «Дівчинка виглядає з автобуса у місті Сапорисья, куди останніми днями стікаються біженці з районів, захоплених російськими військовими в Україні».

Італія. «La Stampa» — Літаки Путіна біля кордонів НАТО — заголовок

«Виклик Лаврова: «Захід себе обманює, ми не вибачатимемося, і санкції нас не зупинять», — йдеться в іншому заголовку.

США: зброя за 24 години Евакуація Маріуполя не вдалася.
Українську журналістку Гіріч вбито під час обстрілу Києва.
«Український президент: облога столиці, змусили дітей жити під бомбардуваннями».

— Отже, мене хотіли вбити, — надпис на фото с Зеленським.

Військова економіка — такий головний заголовок La Repubblica. «За оцінками МВФ, конфлікт дестабілізує світове зростання».

Заголовки на першій шпальті:

Тривога для Італії ВВП повертається в мінус до -0,2%.
Москва починає хрестаматійну деукраїнізацію: геть жовто-синє з російських міст.
Союз із Іраном для обходу санкцій
Зеленський: Мене повинні були вбити
Секретна зброя британського SAS (спецназу)

Іспанія. «La Vanguardia» — Заголовок: «ВІЙНА ПРОТИ ДИПЛОМАТІЇ»

Росія вчора взяла на себе відповідальність за новий запуск ракети по Києву. Це не був черговий напад. Російська армія стріляла, знаючи, що в українській столиці перебуває генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, який щойно прибув із Москви з посередницькою спробою. Це був меседж проти дипломатії. На зображенні стан зруйнованого Ірпіня, поруч з Києвом.

Газета : «ARA» — «Москва живе між дефіцитом та мілітаризмом»

Підпис під фото: Коли деякі товари дорожчають, а ліки закінчуються, російська столиця готується до військового параду в День Перемоги - 9 травня. Це день, коли більша частина населення демонструє патріотизм під час параду армії.

Швейцарія. Газета «Tages-Anzeiger» — «Нова віха для швейцарського енергопостачання

Енергетичний перехід у Швейцарії буде успішним тільки в тому випадку, якщо енергія гнучко вироблятиметься і зберігатиметься в міру необхідності. Перша у Швейцарії промислова установка з перетворення енергії на газ у Dietikon ZH здатна довше зберігати електроенергію від спалювання відходів, використовуючи її для виробництва синтетичного газу.

Для цього в Dietikon використовується спеціальний процес: стічні води та відходи використовуються як сировина для виробництва метану з нейтральним викидом CO2. Біометан стає універсальним джерелом енергії, яке, у свою чергу, також може бути перетворено на електрику. Компанія Limeco вперше використовує процес у Лімматталі у реальних умовах.

Газета «BLICK» — «Українськім школярам не вистачає вчителів».

Головна тема: « Швейцарський мільярдер Гансьорг Вісс купує футбольний клуб у олігарха Романа Абрамовича. Його консорціум платить 4,3 мільярда швейцарських франків». Переворот у світі спорту: консорціум підприємця та посередника влади, який не часто виступає на публіці, отримав контракт і купує провідний лондонський клуб «Челсі». На суму, еквівалентну 4,3 мільярда швейцарських франків! Гансьорг Вісс (86) за даними New York Times, він зіграв роль у виборі Джо Байдена (79), яку не слід недооцінювати.

Швеція. «Aftonbladet», вийшла с заголовками на фото:

ВІЙНА МОЖЄ ПІДСИЛИТИСЯ: Аналітики вказують у новому звіті: на розширення серйозного конфлікту.

Німеччина. «Passauer Neue Presse». Польща поставила Україні 200 танків

Зброя вже в Україні. Німеччина надсилає гаубиці

Газета «FAZ». Підпис під фото: «Руйнування: у четвер увечері в цей житловий будинок, що будується в Києві, влучила ракета»

Головний матеріал: «Федеральний уряд: дії Росії є нелюдськими»

Ракетний обстріл під час візиту генсеку ООН Гутерріша
Напад на польовий шпиталь у Маріуполі

Колонка справа: Послання з ракетами

Ракети, випущені по Києву під час візиту Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, є чітким посланням російського режиму решті світу. Вони висловлюють, що Москва думає про переговори, посередників і візити високопоставлених політиків в Україну. Москва хоче не миру, а військового рішення. І її цілі не обмежуються південною чи східною Україною. Путін робить все що каже: Україна повинна припинити існування як незалежна держава, її національна ідентичність і культура мають бути стерті. Російські пропагандисти відкрито заявляють про це все більш пронизливими тонами. Тому у суперечці між Україною та Росією не може бути тих компромісів, прийнятних для обох сторін, про які досі мріють видатні прихильники миру в Німеччині.

Єдине, що може зупинити агресію Путіна — це зброя.

Якщо у Заходу є вагомі причини не втручатися в самі бої, він повинен доставити зброю до Києва в тих масштабах, які потрібні українським збройним силам, і вчасно, щоб вони змогли зупинити російські війська, перш ніж вони зможуть досягти подальшого завоювання землі в схід і південь України. Зараз на східному фронті немає серйозних рухів, але це не означає, що немає запеклих боїв. Нападники не досягають успіху у своєму широко оголошеному наступі на Донбасі. Але якщо Захід не допоможе українцям, вони зрештою можуть бути переможеними завдяки чисельної переваги Росії.

Це також вплине на решту Європи. Бо українці захищають не лише себе, а й демократичну Європу. І звинувачують у тому, що на Заході, а особливо в Німеччині, агресивна політика кремлівського режиму протягом багатьох років сприймалася недостатньо серйозно урядом Німеччини.

Газета «Der Tagesspiegel» : Головний матеріал: «Щодня в Україну повертаються десятки тисяч людей»

Спокійна обстановка на півночі спонукає багатьох біженців повернутись додому
Більшість німців за доставку важкого озброєння

Японія. «The Japan Times»

«Європа переосмислює відносини Китаю на тлі війни в Україні»

Війна Росії в Україні викликала глибоку переоцінку в європейських столицях їхніх індивідуальних і колективних відносин з Китаєм.

Зіткнувшись із необхідністю швидко розв’язати залежність від російської енергетики, яка накопичувалася десятиліттями, урядовці від Риму до Праги зараз переоцінюють масштаби своїх економічних і політичних зв’язків з Китаєм.

Вищі законодавці в Берліні, які тепер визнають, що така близькість з Росією була історичною помилкою, починають усвідомлювати небезпеку повторення помилки з іншим авторитарним режимом, і б'ють тривогу щодо статусу Німеччини як найбільшої європейської торгової точки Пекіна.

Країни Центральної та Східної Європи мають нові сумніви в мудрість так званого форуму 16+1 з Китаєм. І Італія щойно посилила своє право вето проти іноземних поглинань, спрямований проти Китаю.

На рівні Європейського Союзу ставлення до Кітаю погіршилося через відмову Пекіна засудити вторгнення Росії та її спроби підірвати трансатлантичну єдність, спричинену війною. Віртуальний саміт ЄС-Китай 1 квітня відбувся в контексті того, що людина, знайома з дискусіями, назвала дедалі складнішими відносинами.

На тлі війни в Європі ЄС пішов на переговори з ключовим пріоритетом — закликавши Китай використати свій вплив.

Росія має зупинити кровопролиття, сказав він, додавши, що існує серйозне занепокоєння, що подальша бездіяльність Китаю матиме тривалий негативний вплив на відносини з ЄС.

Після саміту в звернені міністерства закордонних справ у Пекіні сказано, що президент Сі Цзіньпін закликав Європу мати «автономний» погляд на Китай, і що рішення конфлікту полягало у врахуванні «розумних проблем безпеки всіх партнерів».

Головний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррелл описав обмін з Китаєм як «діалог глухих».

Після того, як Сі на початку лютого зустрівся з Володимиром Путіним і оголосив про «безмежне партнерство», Пекін намагався залишатися нейтральним у конфлікті, висловлюючи розуміння позиції російського президента, навіть захищаючи суверенітет України.

У Пекіні навряд чи вітають нестабільність та економічні потрясіння, які принесла війна Путіна. Проте, навіть якщо його здатність впливати на нього обмежена, ЄС стверджує, що Китай має унікальні канали, які він може використовувати для розмови з Путіним.

Мексика. «MILENIO» — Заголовок: «Висока напруга».

Путін та Зеленський зі зброєю вирушать на саміт G20

У той час, коли підтвердилося, що Росія атакувала Київ під час візиту генсека ООН, Володимир Путін та Володимир Зеленський заявили, що готові відвідати саміт G20.

США. «The New York Times».

Головний матеріал: «ЄС. НАБЛИЖЕННЯ ДО НАФТОВОЇ УГОДИ, ПОКИ РОСІЯ, мабуть, коливається на сході».

Боротьба з опором, а також логістика

Фото 1: «КИЇВ Ракети від нічного удару пошкодили житловий будинок у столиці».

Фото 2: «ШЕСТОВИЦЯ Українські воїни патрулюють після виведення російської техніки із села».

Фото 3: «ХАРКІВ Біженці втекли до другого за величиною міста України, рятуючись від боїв у Руській Лозовій».

«WSJ». Підпис під фото: Рятувальники у п'ятницю обшукали житловий будинок у Києві, до якого потрапила російська ракета. Атака відбулася у четвер, коли генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відвідав місто.

Заголовок: «Стійкість України у війні спонукає союзників збільшити допомогу»

Панама. «La Estrella de Panama»

«Міністри закордонних справ Центральної Америки та ЄС аналізуватимуть конфлікт в Україні»

Наступного вівторка міністри закордонних справ країн Центральної Америки та Карибського басейну проведуть зустріч у Панамі з Верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелсом, щоб проаналізувати, серед іншого, конфлікт в Україні.