“Ґвалтівники проявляють схильності з дитинства”: що мають знати батьки

На Хмельниччині чоловік зґвалтував маленьку дівчинку, 14-річних підлітків підозрюють у зґвалтуванні своїх молодших братів, до СІЗО відправили чоловіка, який зґвалтував 5-класницю на Хмельниччині, мешканця Старокостянтинова підозрюють у замаху на зґвалтування пенсіонерки, на Хмельниччині чоловік ґвалтував та вбив самотнього сусіда - звучить жахливо та й віриться у таке не відразу. Однак, це все реалії нашого життя. Адже всі згадані випадки трапилися на Хмельниччині минулого року. Офіційно правоохоронці завели 5 кримінальних з позначкою “зґвалтування”. Частину довести неможливо через брак доказів, пізнє звернення, відсутність свідків… Та й жертви заявляють про подібне рідко, кажуть правоохоронці. 

Нещодавно, до Хмельницького відділу поліції, прийшла 22-річна дівчина. Вона розповіла, що теж мало не стала жертвою насильника. Той підстеріг її біля дому та намагався зґвалтувати. Щоб дівчина не кричала, пригрозив вбивством. Хмельничанці пощастило, неподалік ішов випадковий перехожий. Він сполохнув злочинця. Згодом того затримала поліція. Ним виявився 29-річний місцевий чоловік. Поки триває слідство, він у СІЗО. 

“Ґвалтівник виношує свій план роками”

З початку року це другий офіційний випадок, повідомляють у ГУНП у Хмельницькій області. Чи вдасться притягнути підозрюваного до відповідальності, поки невідомо. Що стало причиною такого вчинку та звідки взагалі беруться  ґвалтівники, пояснила журналістам vsim.ua психолог Центру соціально-психологічних досліджень “Інсайт” Галина Орєхова.

• У випадку з 22-річною дівчиною, скоріше за все, жертва просто опинилася не в тому місці, і не в той час. Серійник має свої ритуали вибору жертви. Для нього - це ритуал “лікування” своїх травм. Для не серійників - це випадковість. На злочин він зважився задовго до самого нападу. Він проробив подібну ситуацію у своїй голові сотні разів. На момент, коли відбувся сам напад, він уже мав дозвіл на це у себе в підсвідомості, - каже Галина Орєхова.

За словами психолога, ґвалтівник накопичує в собі злість, а потім шукає спосіб її реалізувати. Спочатку він отримує дозвіл у своєї совісті, принципів, моральних якостей, життєвих цінностей, потім чекає вдалий момент. Темна вулиця, самотня дівчина - це просто обставини. Механізм спрацьовує набагато раніше. З подібними планами людина може ходити не один рік. 

• Те, що ґвалтівника не змогли розпізнати рідні - нонсенс. Такого не може бути. Батьки все бачать. І 100% знають про подібні нахили своєї дитини. Але ж про своє чадо не хочеться думати погано. Ще одна біда багатьох сучасних батьків у тому, що вони мало часу приділяють вихованню дитини. Часто в сучасному суспільстві батьки мають суто формальні стосунки зі своїми дітьми. Здоровий, одягнений, нагодований, зробив уроки, ходить на роботу - “До побачення”. А що там дитина робить у себе в кімнаті за зачиненими дверима - не хвилює.  Байдужість, нерозуміння та не любов батьків і штовхає на подібні вчинки. 

Хто такий  ґвалтівник?

Психологічний портрет  ґвалтівника - це середньостатистична людина. Сіра мишка, яка не вирізняється з натовпу, але має глибокі психологічні проблеми. Всі вони - наслідок виховання батьків, каже психолог. Рідше - провокує на злочини суспільство. 

До причин появи гвалтівників Галина Орєхова відносить: 

• домашнє насилля
• нелюбов з боку батьків
• не здорові стосунки в родині (між татом та мамою)
• несприйняття суспільством 

 - Якщо брати до уваги психологічні портрети серійних  ґвалтівників, насильників, то всі вони між собою схожі. Це середньостатистична людина, яка нічим не відрізняється від сірої маси. Його практично не видно та нечутно. Вони не впадають в крайності: не “хапають зірок з неба” і перебувають на соціальному дні. Вони не привертають до себе уваги. І їм ця увага не потрібна. Вони ідуть і беруть її насиллям. З першого погляду, їх не визначиш. Однак вирахувати подібну модель поведінки можуть батьки. Як я вже говорила, ґвалтівники - це продукт виховання в родині, рідше - продукт суспільства. 

“Подібні схильності є з дитинства”

Простежити “зародки” подібної поведінки можна змалечку, - каже психолог. За словами Галини Орєхової, все ховається в деталях. В першу чергу слід звернути увагу на відношення дитини до його сім’ї: тата, мами, братів та сестер. Якщо дитина знущається над пташкою, б’є дворову кішку, собаку чи деспотично ставиться до домашніх улюбленців - на це слід звернути увагу. За словами психолога, цей момент прояву агресії не завжди може перерости в систему і сигналізує про майбутнього насильника. Дитина просто може не знати, як впоратися зі своїми емоціями. 

• Агресія стосовно інших людей чи тварин може бути ситуативною. Якщо вона виникає постійно - це дуже великий сигнал батькам. Багато мам терплять, коли їхній маленький хлопчик за будь-яку невдачу чи відмову зі всіх кулачків починає бити її. По обличчю, животі, ногах - неважливо куди, в цей момент він не вибирає місць. Він просто емоційно випорожняється в маму. Якщо вона його в цей момент не зупиняє - це велика помилка. Мама не має терпіти, вона має показати, як правильно розуміти та контролювати свої емоції. В психології ми ніколи не табуюємо поняття: злість - це погано, радість - це добре. Будь-яка емоція - це просто емоція. Але треба навчити дитину, що злість не можна передавати жодній живій істоті. Не можна копнути собаку, не можна бити маму, не можна знущатися над однолітками. Злість можна протупати ногами, пояснити словами, проспівати, промалювати. 

Дитина перебирає модель поведінки своїх батьків. За словами психолога, іноді батьки - це головні вороги власної дитини. Коли дитина бачить будь-які прояви агресії між батьками, вона вважає це нормою. Відповідно продукуватиме насилля в поведінці з однолітками та слабшими за неї. Таке поняття, як педофілія - також формується з дитинства, каже Галина Орєхова. Переважно, за її словами, педофіли виростають із небажаних дітей. 

• Це йде, в першу чергу, від мами, яка не хотіла цю дитину. Якщо хлопчик росте в атмосфері, де йому постійно говорять “краще б ти не народжувався взагалі”, “краще б тебе не було” або показують це діями, дитина отримує глибоку травму. А травма потім виливається ось в таку модель поведінки. Ті травми, які йому наносили в родині, він “лікує” тим, що завдає біль іншим дітям. В його розумінні - він відновлює справедливість. Те саме можна сказати про людей, які сексуально знущаються над літніми людьми. Це також модель запрограмована з дитинства, яка стала наслідком дій дуже власної мами або бабусі. Тобто, можна зробити висновок, що кожен насильник - спочатку був жертвою. Це взаємопов’язані поняття. Одного без іншого не існує, - каже Галина Орєхова.

За словами психолога, ґвалтівника можна виправити. Проте, в даному випадку, головне його свідоме бажання мінятися. А от чи колись прийме назад таку людину суспільство - велике питання. Наразі Галина Орєхова може дати на нього лише одну відповідь “Ні. Однозначно не прийме”.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.