Хмельницькі міліціонери вгамовують дебоширів та боряться з наркоманією

>До роботи звикла
Дівчина чотири роки навчалася у Національній академії внутрішніх справ, де щодня носила форменний одяг і вчила теорію. Коли лейтенант міліції приступила до служби, почала користуватися набутими навичками. На вулиці, коли дівчина йде у формі, її супроводжують поглядом – чоловіки дивуються, жінки захоплюються.

- Зараз до міліціонерів ставляться з недовірою, немає належного сприйняття, - каже лейтенант міліції. – При знайомстві, дізнаючись мою професію, реакція у співрозмовника буває різною. Дехто обережно підбирає кожне слова, аби чогось не ляпнути зайвого, дехто з цікавістю розпитує про службу.
Щодня від колег «по цеху» дівчина чує про різноманітні злочини та покарання, знає про все, що відбувається в місті.

Скаржаться на чоловіків
Наразі Ірина Христиченко практикує у Центральному відділі міліції, де постійно зустрічається з сімейними негараздами та квартирними крадіжками.

- Ніколи не думала, що інколи стосунки між чоловіком та жінкою вирішують міліціонери, - каже лейтенант. – Зазвичай проблеми виникають у стані алкогольного сп’яніння. Тоді пару охоплюють емоції й починається конфлікт. Люди намагаються з’ясовувати проблему між собою, але в деяких випадках ситуація доходить до вбивства. Найчастіше використовують підручні знаряддя, здебільшого – кухонний ніж.

Коли жінка звертається до дільничного зі скаргами на співмешканця, Ірину Христиченко не охоплює відчуття жіночої солідарності. Вона намагається об’єктивно оцінити ситуацію і по ходу справи розібратися в проблемі, навіть якщо це насильство у сім’ї.

Проблемний район
- Дисциплінованість та сильний характер дозволяє мені вільно спілкуватися з мешканцями моєї дільниці, - каже міліціонерка. – Контингент, з яким мені доводиться спілкуватися, доволі специфічний, до кожного потрібно підібрати відповідну манеру поведінки. На дільниці № 21 у Дубовому безліч приватних будинків, де проживає багато раніше судимих громадян, а місцеві бабці займаються самогоноварінням, тому контролювати цей сектор мені допомагають начальник дільничних інспекторів та його заступник.

 

Ігор Тютик (32), старший дільничний інспектор, майор міліції
- У нашій роботі ніхто не застрахований від травм та образ, - каже Ігор Тютик. – Дільничний інспектор повинен знати свою роботу та повністю їй відповідати, інакше не буде зворотного зв’язку та співпраці з громадянами.

За дев’ять років служби старший дільничний інспектор Хмельницького міськвідділу міліції працював з різними людьми та розглянув безліч справ.

Розпочав з Виставки
П’ять років Ігор Титюк працював у Зарічанському відділі міліції, де стикався з шахрайством, насильством та крадіжками. Часто інспектору доводилося спілкуватися з подружжями – незадоволеними жінками та грубіянами-чоловіками.

- Найбільше зверталися з проблемами сімейного характеру. Майже 80 % розглянутих звернень громадян – через насильство в сім’ї, - каже начальник дільничних. – Жінки часто скаржаться на своїх чоловіків, викликають міліцію, інколи справа доходить до суду. Зрештою дружини жаліють своїх обранців та просять суворо не карати. Таких прикладів безліч, а з сімейними проблемами, у яких основну роль грають емоції, одразу не розберешся. Дільничний інспектор постійно мусить контролювати такого чоловіка-дебошира, коли його ставлять на облік до міліції.

При крадіжках і грабежах потрібно застосувати більше міліцейських сил, адже тоді в комплексі працюють експерти та кримінальний розшук, все залежить від обставин крадіжки. Вистачає і ошуканих громадян, які віддають свої гроші шахраям.

- Ошукування в інтернеті, позика грошей, обмани по телефону, псевдоворожки, - це все трапляється з нашими громадянами, - каже Ігор Титюк. – Шахрайства в більшості випадків розкриваємо. З людьми потрібно постійно проводити роз’яснювальну роботу та профілактичні бесіди, аби не довіряли незнайомцям.

Не всі розуміють
За час служби майор міліції мав багато практичної роботи і постійно зустрічався з різними життєвими подіями. Були випадки, коли на міліціонера під час виконання службових обов’язків накидалися з кулаками та ображали.
- З часом звикаєш до будь-якого ставлення, інколи навіть не реагуєш на ті чи інші слова, - каже майор. – Хоча й за таке можна скласти відповідні протоколи на осіб, але ж ми всі люди і розуміємо, що людина піддається емоціям. На міліціонерів не звикли дивитися як на правозахисників - ставляться холодно й не хочуть допомагати.

Ігор Титюк пояснює, що у якій би формі не була написана заява, справу все одно приймуть та розглянуть.
- Потрібно більше довіряти органам, - каже міліціонер. - На мене та моїх колег часто ображаються, але ж ми не чарівники і не маємо чарівної палички, яка вирішує проблеми. Задовольнити потреби кожного – нереально.

Вдома переживають
Серйозного та працьовитого майора вдома чекають дворічна донька та жінка, яка не спить вночі, коли чоловік на завданні.
- Спочатку дуже довго звикала, інколи й просила залишити роботу. Але й досі вночі дружина не спить, чекає на мене, - каже Ігор Титюк. - Спочатку здавалося, що міліція – це романтика, швидкі розкриття злочинів, як показують по телевізору, насичені будні, а насправді багато рутинної роботи. Перші роки важко було звикнути до нічних викликів та ненормованого графіку. Зараз же, після дев’яти років служби, все доведено до автоматизму. Я чітко знаю свої обов’язки та всю систему роботи.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.