"Історію міста розмажуть по сходах" - директор музею про проект на Свободи за 26 мільйонів

Приміщення на Свободи, 22 будувалось під краєзнавчий музей. Але його туди так і не перенесли. Довгий час триповерхова будівля пустувала. Минулого року у міській раді задумали облаштувати там музейний комплекс історії та культури міста Хмельницького. На нього планують витратити 26 мільйонів гривень. будівельні роботи буде виконувати приватна фірма “ДІТА”.

Реалізовувати проект будуть протягом п’яти років. У приміщення музейного комплексу хочуть перенести музей історії міста, а також створити музей декоративно-прикладного мистецтва, музей Людмили та Миколи Мазурів, а також зробити конференц-зал.

Працівників музею поставили перед фактом

Зараз музей історії міста знаходиться на другому поверсі будинку № 30 на Проскурівській. Там є декілька залів, де хмельничанам показують близько 5000 різних експонатів. В музеї не приховують, що найчастіше до них на екскурсію приходять школярі та студенти. Мовляв, так викладачі знайомлять їх з історією міста та проводять паралелі з історією України в певний час. Приходять і самі хмельничани, здебільшого чоловіки. Цікавляться військовими обладунками, одягом та історією. Жінки відвідують музей рідше і полюбляють виставки та експонати народних майстрів.

За проектом нового музейного комплексу, який розробила донька відомого скульптора Миколи Мазура Оксана, музей історії міста перенесуть на Свободи, 22. Він буде тягнутись з підвалу і до третього поверху. На 0-ому поверсі хочуть розмістити “Археологію”. Підвал - облаштувати у вигляді підземелля та місця для археологічних розкопок. Важливі історичні події планують експонувати на сходових майданчиках.

Таким ескізом музейного комплексу обурюються працівники музею історії міста. Директор музею Галина Барабаш каже, їх просто поставили перед фактом.

- Музейний комплекс більше схожий на художні інсталяції, аніж на музей. Історія міста “розмазана” по сходах і по закутках. Мають бути дотримані норми музейної норми. Не можна розміщати експонати на сходових майданчиках, не дотримується техніка безпеки. Мало місця відводиться для музею історії, за тим проектом виходить, що музей історії йде як додаток до етнографії та родини Мазурів. Я не бачу в проекті, що його консультували зі спеціалістами з музейної справи чи істориками, не представлена та періодизація історії України і міста, яка б мала бути обов’язковою. В мене є до нього зауваження і я буду робити все, щоб наші побажання врахували при оформленні цього проекту, - розповідає vsim.ua директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш.

Радитись з музейниками таки планують?

Працівники музею історії міста зізнаються, що з ними не радились у тому, як і де краще розмістити експонати у новому комплексі. Кажуть, що в управлінні культури навіть не хотіли показувати їм проект майбутнього музею.

- Вони нас спитали, як потім нам там екскурсію проводити, якщо прийде два десятки дітей? Оксана Мазур прийшла сюди лише один раз, подивилась на експонати і пішла. Ромасюков (прим. авт. - начальник управління культури і туризму) взагалі не хотів мені показувати проект. Я як подивилась, то в мене волосся дибки встало, - каже Галина Барабаш. 

Що кажуть управлінці 

Аби дізнатись, чому при розробці проекту не консультувались з працівниками музею, звернулись в управління культури і туризму Хмельницької міськради. Начальник Артем Ромасюков почав переконувати, що радитись з музейниками таки планують. Але лише тоді, як завершаться будівельні роботи. Тобто, ідею втілюють поки що самостійно.

- Наразі тільки втілюються монтажні і будівельні роботи. Коли ми дойдемо до художнього проекту, то ми будемо збиратися і думати, як його зробити. Ми маємо загальну концепцію, однозначно музейників ми вислухаємо, коли перейдемо до експозиції і художнього дизайну, - пояснює Артем Ромасюков. 

"Маємо суто дизайнерський проект, а музею історії міста я не бачу"

Ігор Западенко, історик, заступник директора Державного історико-культурного заповідника "Межибіж"

- Коли я ознайомився з проектом - то побачив у ньому гарну роботу художника, але не проект музею. Я досі не маю відповіді: хто з фахівців-музейників готував тематичний план майбутньої експозиції, які історичні дослідження історії нашого міста покладено в її основу? Саме з цього, тобто з роботи науковців, починається створення музею - а не з роботи дизайнерів. Яку частину з озвученої вартості проекту займають будівельні та оздоблювальні роботи, а яку - фінансування досліджень міської історії, придбання автентичних предметів різних часів, формування музейних колекцій? Чи усе це - тільки фінансування праці будівельників та дизайнерів, а дослідницька робота до кошторису не входить?

Як приклад єдино правильного створення музеїв, можу нагадати міський музей нашого "побратима" Модесто. Як його створювали? У 1966 році створили міське історичне товариство, яке розшукувало та досліджувало інформацію, документи та предмети, які презентують міське життя від минулого до сьогодення. І лише через 6 років наукової та пошукової роботи на підставі праці товариства було відкрито міський музей Модесто. У нас же, на жаль, музеї створюються не фахівцями, а дизайнерами. Дизайнер може планувати інтер'єр ресторану чи поліклініки - але ж він не планує її роботу... Під час створення музею також дизайнери мають лише втілювати у фізичну форму план, розроблений фахівцями. Тобто, поки що маємо суто дизайнерський проект інтер'єру і екстер'єру музейної будівлі - але дійсного музею історії міста у ньому я не бачу.

Порівняно з ним, діючий музей історії міста, хоч і не має такого феєричного вигляду, але є повноцінним. Що з нього варто перенести до нового музею? Запитання некоректне, тому що переносити необхідно все. Музейна експозиція становить лише малу частину того, що у кожному музеї зберігається, головне це музейні фонди. А їх вміст - це культурна спадщина держави, навіть якщо музей комунальний. Це, так би мовити, "камера речових доказів", за якими музейники та історики мають відновити картину минулих забутих подій точно так само, як експерти-криміналісти за речовими доказами відновлюють приховані події сьогодення. І коли ці події відновлено - про них розповідається в експозиції. Якщо ж новий музей буде влаштовано точно так, як зображено на проекті - це буде муляж історії, а не справжня міська історія.

"Музею історії міста треба дати найкращу і найбільшу залу"

Зоя Діденко, голова хмельницької міської “Просвіти”

- Я підтримую тих, хто вважає, що музей історії міста потрібно перенести у інше приміщення. Але в центрі цього музейного комплексу має бути саме музей історії міста, йому треба дати найкращу і найбільшу залу. Але ні в якому разі я би не розміщувала експозицію музею історії міста на сходових майданчиках. Там можна повісити картини місцевих художників, фотографії міста у різні роки, навіть ляльки-мотанки, які виготовляють наші майстрині. Не потрібно, щоб люди задирали голови доверху, аби побачити експонати.

Якщо там буде також музей етнографіії, то це теж дуже добре. Єдине, що моя думка така, щоб наголос у ньому був саме на подільських традиціях і звичаях. Як ви знаєте, у нас в місті завжди було багато євреїв, тому має бути представлений і побут нацменшин.

Щодо музею родини Мазурів, то не треба обмежуватися лише ними. Я дуже ціную їхню творчість і особисто знала Людмилу і Миколу Мазурів, але складається таке враження, що крім них нема талановитих людей. Можна зробити картинну галерею 5 найкращих майстрів міста. Наприклад, туди може увійти художник Михайло Андрійчук, якого знають у всьому світі, один з двох емальєрів в Україні Іван Юрков, а також Ніна Гончарук, яка малює голкою і робить справжні шедеври. Треба задати запитання різних верствам населення, щоб вони сказали, що хочуть там бачити.

"Я підтримую те, щоб дати музейникам право вибору"

Іван Бухал, колишній міський голова Хмельницького

- Я завжди підтримував ідею і робив все для того, аби в нашому місті з'явилось більше музеїв. Музейники мають бути в авангарді, кращі місця їм треба надати. І якщо дивитись на те, що розмістити у новому музейному комплексі, то, звичайно, я би ніколи не дозволив собі не врахувати їхню думку. Я підтримую те, щоб дати музейникам право вибору. Не просто вперто обрати те, що має бути лише так. І взагалі в нас Хмельницька область - це музей. І дуже дивно, що ніхто не додумався такий зробити. В нас багата історія була і в Кам'янці, і в Ізяславі, в Меджибожі, в Славуті. Ми були центром всіх подій. Потрібно розповідати про хмельничан, проскурівчан, видатних мешканців Хмельницького. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.