«Люди не вміють відрізнити правду від фейків»: основи інформаційної безпеки в Україні
- В умовах повномаштабної війни, посилення екстремізму та сепаратизму, гостро постає питання про захист правовими засобами основ національної безпеки України, в тому числі інформаційної безпеки.
Основи інформаційної безпеки в Україні
Україна взяла курс на вступ в Європейський Союз (далі – ЄС), отже наразі налагоджуються напрями співпраці Україна-ЄС у сфері забезпечення інформаційної безпеки та наша держава може запозичити досвід європейських країн щодо протидії фейкам, дезінформації та забезпечити інформаційну безпеку, особливо в умовах воєнного стану.
Дуже часто інформаційна безпека порушується саме в Інтернеті, а люди не вміють відрізнити правду від фейків, так і діє пропаганда та поширюється дезінформація. Соціальні мережі були створені як універсальний канал зв'язку та як платформа для встановлення професійних та особистих зв'язків. Існують різні типи соціальних мереж з власними та ексклюзивними характеристиками. Соціальні мережі - це платформи, на яких користувач серед інших можливостей може зв’язуватися та взаємодіяти з іншими користувачами, завантажувати мультимедійний вміст, генерувати рекламу, створювати можливості для роботи, розширювати своє соціальне коло. Більша частина населення світу зареєстрована принаймні в одній соціальній мережі. Аналізуючи діяльність соціальних мереж в сучасності, спостерігаємо наступні їх функції: оперативне спостереження за подіями, що відбуваються у світі з подальшим інформуванням суспільства про них; редагування, яке полягає у відборі і висвітленні подій, що відбуваються з можливістю їх критики або без коментарів; вироблення суспільної думки; просування культури; політичне просвітництво широких мас населення, а також ініціювання політичних змін. В соціальних мережах через повідомлення, інформування, навчання, переконання, навіювання та інші психологічні методи впливають на маси. У результаті культивування і тиражування інформації стосовно духовних цінностей, соціальних вимог стандартизуються і стереотипізуються поведінкові й світоглядні норми суспільного життя.
Протидія дезінформації: інформаційна медіаграмотність
Соціальні мережі мають справу з інформацією, і саме контроль за інформацією дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати у ній модель вигідної суб'єкту впливу дійсності та вирішувати, які проблеми на сьогодні є найбільш актуальними. Штучно відтворюється таке явище, як медіасвідомість (тобто свідомість, заснована на хибних цінностях, маніпулятивних інтерпретаціях, подвійній моралі), коли реальність, пропонована мережею, відрізняється від дійсної. Громадська думка через медіасвідомість значно спотворюється та має значні відмінності з реальністю». За допомогою соціальних мереж інформацію можна: спотворити за допомогою неповного, одностороннього викладу (тобто фрагментарний спосіб поширення інформації - частка інформації подрібнюється на менші частки та коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє людині сформувати цілісну картину подій); відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (часто, значна частина спотворень інформації спричинена особистими політичними поглядами, суб’єктивним бачення); інтерпретувати у вигідному для когось світлі; просто приховати, на перший погляд, малозначну деталь, разом з тим, акцентуючи на окремих аспектах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати свідомістю людей; створити «інформаційний галас», тобто коли зниження сприйняття фактів досягається шляхом подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування; відвернути увагу від дійсно важливих подій шляхом надання яскравої, але несуттєвої інформації; оперативно подати навіть неперевірену інформацію, адже будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні; поширювати певний погляд на інформацію як її єдино-можливий та правильний варіант.
Отже, маніпуляції в соціальних мережах, дезінформація здійснюється кимось і для когось, або чогось. Все, що відбувається в рамках інформаційної комунікації, так чи інакше пов'язане з досягненням деяких цілей індивідами або соціальними групами.
Саме тому варто переймати досвід європейських країн де посилена відповідальність за тим, що транслюється в соціальних мережах блогерами (лідерами думок, селебріті). Правоохоронні органи моніторять медіапростір та соціальні мережі. Та, у разі порушення законодавства, винних притягують до юридичної відповідальності.
Розглянуто маніпулятивні технології сучасних інформаційних систем. Користувачі соціальних мереж постійно бачать неправдиву інформацію, написану і поширену з метою підвищення інтернет-трафіку. Звернено увагу на те, що фейки використовуються як потужний засіб маніпулювання суспільною свідомістю. Це відбувається тому, що сьогодні прямий ідеологічний тиск на реципієнта застосовується значно рідше, ніж раніше, і з метою «ненав’язливого нав’язування» використовуються інші засоби, здебільшого маніпулятивні. Прикро, що споживачі інформації не завжди можуть відрізнити фейк від дійсності, пропагандистське повідомлення від правдивого. Серед заголовків новин в соціальних мережах трапляється і медіаконтент, розміщений на сторінках фейкових сторінок, каналів, які своїми назвами вражають, шокують користувача. Вони викликають підвищену увагу й інтерес у людей, які й поширюють далі неправдиві новини, поділитися ними зі своїми друзями із соціальних мереж, бажаючи залучити більшу аудиторію, тим самим перетворюючись на інструмент пропаганди.
Отже, підсумовуючі вищенаведене необхідно зазначити, що роль та функції сучасних соціальних мереж в інформаційному суспільстві мають велике значення в формуванні свідомості населення. Уповноважені такими владними характеристиками, вони мають владу над свідомістю людей. Для того, щоб не стати «жертвою» їхньої дезінформації та протидіяти маніпуляціям, пропонуємо наступні: порівнювати інформацію з різних та незалежних джерел; брати до уваги інформацію та новини з достовірних джерел з позитивною репутацією та які не викривляють дійсність; ознайомлюватись з інформацією, що подається в мережі Інтернет, в країнах, де діє принцип свободи слова; перевіряти та критично ставитись до будь-якої інформації; у разі можливості, дивитися он-лайн трансляції з місця подій без суб’єктивних оцінок і висновків. Також важливо аби в Україні підвищувалась медіаграмотність населення, проводились тренінги та курси по критичній перевірці інформації та потрібно підвищувати рівень обізнаності населення в подібних питаннях.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
