Максим загинув, коли йому було 21. Іменем героя у Хмельницькому назвали потяг

Поки без іменних табличок та розпізнавальних знаків. Їх нанесуть ближче до вечора на поїзд №138/137, який курсуватиме за напрямком “Хмельницький-Лисичанськ”. О 17:23 потяг вперше рушить за маршрутом зі спеціальними табличками. Поки ж про особливість 138-го сповіщає лише гучномовець на вокзалі та урочистий марш. 

Завжди казав: “Мамо, у мене все добре”

Під його звуки не можуть стримати сльози схвильовані батьки Максима Яровця. На перон вони прийшли із портретом сина в руках. Батько не може вимовити й слова від переживань. А мама з тремтінням у голосі розповідає, яким був її синочок. 

• Вже три роки, як нашого синочка немає з нами. Ми за ним дуже сумуємо, плачемо, нам його так не вистачає. Він був у нас дуже сміливий. У 21 рік керував ротою глибинної розвідки. На той час він був наймолодшим командиром роти в Україні. Йому було важко, але він ніколи не скаржився. Завжди казав: “Мамо, у мене все добре”. Ми звісно ж хвилювалися, бо це війна, але він міг заспокоїти. У нього завжди була на обличчі посмішка. Він так по-особливому посміхався. Ми вірили, що він повернеться, але, на жаль…, - зі сльозами зазначила Наталія.

Ідея назвати потяг ім’ям загиблого героя належить його другові Владиславу Бондарю. Мама Максима задує, що Владислав зателефонував їй і розповів про таку ідею. Родина погодилася на те, щоб потягу присвоїли ім'я їхнього сина.

• Мене знайшов Владик. Розказав про свою ідею, ми погодилися. Я спочатку думала, що це буде важко зробити. Що доведеться пройти багато владних кабінетів, але Владик сказав “нічого, я доб’юся” і в нього все вийшло. Владик мені вже як другий син. Ми йому дуже вдячні за таку пам’ять про нашого синочка. Пройдуть роки, ми повмираємо, а пам’ять про нашого сина залишиться. До того ж це не лише пам’ять про Максима, я думаю, що це пам’ять про всіх загиблих захисників України. Про всіх тих, хто поклав життя у російсько-українській війні. Ми втратили найкращих синів та дочок на Сході. Про них мають знати всі й пам’ять про них має бути вічною, - зазначила пані Наталія. 

"Сподіваюся, потяг буде таким зразковим, як був Максим"

В далекому 2012 році Владислав Бондар був провідником потягу “Хмельницький-Одеса”. Максим їхав на навчання і попросив у провідника чаю. З того часу хлопці стали товаришувати. Часто зідзвонювалися та ходили разом відпочивати. Владислав згадує, що Максим був дуже щирим та мудрим, незважаючи на свій юний вік.

• Сучасна молодь не до кінця розуміє, що таке війна. Максим був тим хлопцем, який, незважаючи на юний вік, мав свою стратегію, мав чіткі переконання та мету бути громадянином вільної країни. За свої переконання він віддав життя. Тому назвати поїзд ім’ям Максима - це найменше, що ми можемо зробити в пам’ять про нього. Сподіваюся цей потяг буде таким же зразковим, яким був Максим, - зазначив Владислав. 

Потяг “Хмельницький-Лисичанськ” складається лише із плацкартних вагонів. Їх виділила “Укрзалізниця”. Над ними, за словами Владислава Бондаря, провели колосальну роботу. Протягом 4 місяців замінили туалетні комплекси для пасажирів та перетягнули полиці. На цьому пасажирська компанія не планує зупинятися. Згодом до потягу додадуть ще й купейні вагони. Наразі працюють над їх облаштуванням.

• На основі регламентних робіт потяг отримав другий клас фірмовості. Ми надалі будемо працювати із хмельницькою філією пасажирської компанії. Хочемо, щоб цей потяг отримав перший клас фірмовості. Для цього вагони пройдуть модернізацію. Потяг матиме корпоративний колір із символікою Хмельницького. На вагонах поїзда також нанесемо внизу напис “Максим Яровець”, а зверху “Хмельницький-Лисичанськ”, - зазначив Владислав Бондар. 

Наразі це другий іменний потяг в пам’ять про героя російсько-української війни, який курсуватиме територією держави. Перший іменний потяг названий на честь Владислава Зубенка (юнак із Харкова, який загинув на війні у 2014 році). Він курсує сполученням Харків-Рахів та символічно з’єднує Схід і Захід України.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.