На Хмельниччині до реєстру корупціонерів потрапили 104 особи. Деталі

Фото ілюстративне

• За минулий рік до реєстру корупціонерів потрапило понад 2 тисячі українців.
• Розповідаємо про мешканців Хмельниччини, які поповнили перелік.

На платформі Опендатабот оприлюднили кількість осіб, які потрапили до Реєстру корупціонерів в Україні за 2023 рік. Це 2 420 людей. Найбільше випадків корупції зафіксували на Львівщині та Київщині. А найпопулярніша причина потрапляння осіб до реєстру – пропозиція вигоди за дії або бездіяльність у владі. 

Яка ситуація на Хмельниччині й хто і за що потрапив до реєстру корупціонерів, розповідаємо в цьому матеріалі.

Хто і за що потрапив до реєстру з Хмельниччини

До реєстру корупціонерів з Хмельниччини потрапило 104 людини. Більше на сусідній Вінниччині – 169 та Тернопільщині – 107.

Деякі справи мешканців Хмельниччини, кого засудили за корупцію, розповідаємо далі. У них фігурують посадові особи, депутатка та бухгалтер.

Директор ліцею №13 

У липні 2023-го у Хмельницькому судили директора навчально-виховного об’єднання №28 (тепер ліцей №13). Андрій Андрійчук обіймає цю посаду з 1 вересня 2020 року. Згідно з умовами контракту він керуватиме НВО впродовж 6 років. 

За матеріалами справи посадовця судили за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Він прилаштував на роботу в навчальний заклад своїх сина та невістку і не повідомив про такі кадрові зміни у Департамент освіти та науки. 

Першою взяв на роботу невістку. У 2021 році вона отримала пів ставки лаборанта.Того ж навчального року ще за сумісництвом пів ставки інженера-електроніка. Згодом тесть її перевів з посади лаборанта на посаду асистента вихователя інклюзивної групи продовженого дня. У 2022 році з асистента вихователя жінка перейшла на декретне місце практичного психолога. А тоді стала вихователем групи продовженого дня. Також на декретне місце. 

Сина Андрійчук прилаштував в березні 2022 на посаду вчителя трудового навчання та інформатики. А вже у вересні того ж року перевів його на посаду вчителя фізики.

Його судили за статтею 172-7 КУпАП ( Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Суд оштрафував Андрія Андрійчука на 4 250 гривень.Та призначив 536 гривень судового збору. 

Бухгалтер «Спецкомунтрансу»

За даними слідства, головний бухгалтер «Спецкомунтрансу» Вадим Пастернак з листопада 2016 по жовтень 2018 року, привласнював гроші, які надходили з місцевого бюджету. А саме писав не існуючі цифри в зарплатній відомості.

Так, головний бухгалтер підприємства, за даними обліку, мав річну зарплату розміром понад 93 тисячі гривень. А з рахунків підприємства, за офіційними даними, йому було перераховано понад 700 тисяч гривень. Також він перерахував гроші за товари та послуги іншим особам, які не були підтверджені документально.

У ході слідства було встановлено, що комунальне підприємство зазнало збитків в розмірі понад 1,6 мільйона гривень.

Бухгалтера визнали винним за трьома статтями: 362 (Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї), 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) ККУ. 

Призначене покарання – 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю та обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, крім житла. Також на користь комунального підприємства «Спецкомунтранс» суд зобов’язав стягнути 1 510 476, 28 гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Та 18 841 гривню судових витрат. На вирок була подана касаційна скарга.

Начальник відділу ГУ ДСНС

У Хмельницькому міськрайонному суді розглядали справи начальника відділу техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС у Хмельницькій області, Олександра Сагана.

Перебуваючи на займаній посаді, він також займався підприємницькою діяльністю. А саме – діяльністю у сфері охорони громадського порядку та безпеки. Він брав на себе позадоговірні зобов`язання щодо погодження зі службовими особами ДСНС України підготовленої ним проєктної документації.     

- Він запевнював суб`єктів господарювання, що експлуатують об`єкти підвищеної небезпеки у тому, що самостійно вони не отримають позитивного погодження документів в ДСНС України. При цьому не ставив замовників проєктної документації до відома про методи, які він застосовував для погодження документів, – йдеться в матеріалах справи.

Погодження проєктної документації Олександр Саган здійснював шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам ДСНС України. Вони ж мали погоджувати або направляти до опрацювання плани локалізації й ліквідації аварій. Так, одним з об’єктів, щодо якого здійснювалася документація, була Хмельницька АЕС. Було надано неправомірну вигоду щодо погодження плану локалізації та ліквідації аварій в хімічному цеху атомної електростанції. 

Олександра Сагана було визнано винним за статтею 368 ККУ (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Призначене покарання – штраф у вигляді 51 тисяча гривень. А також позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на один рік.

Директор Смотрицького будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, директор Смотрицького будинку-інтернату, Борис Сумин, восени 2021 року преміював свою дружину. А саме – на суму 4 619 гривень.  

Згодом, грудні 2021 року, виписав премію дружині знову на суму 1 451 гривню. Також директор двічі встановив собі премію в розмірі 6 461 гривня та 2 030 гривень. 

У січні 2022 року директор встановив дружині надбавку до окладу в розмірі 50%. А в жовтні 2022-го знову виписав собі премію 4 035,50 гривень. Ці ж дії директор продовжував вчиняти у листопаді, грудні 2022 року. Та в січні 2023-го.

Його визнали винним в адміністративних правопорушеннях, пов’язаних з корупцією. Директору призначили штраф у сумі 3 400 гривень. Також стягнули судовий збір – 536, 80 гривень.

Депутатка Берездівської сільради

У серпні 2021 року депутатка Берездівської сільської ради, Оксана Гаєвська, проголосувала «За» щодо надання дозволу на виготовлення проєкту із землеустрою. Мова йде про земельну ділянку площею 1,45 га для ведення особистого селянського господарства її чоловіку.

Славутський міськрайонний суд визнав депутатку винною за статтею 172-7 КУпАП (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Покарання – штраф в розмірі 3 400 гривень. Також суд зобов’язав стягнути з неї на користь держави 536, 80 гривень.

Найчастіше корупціонерів карають штрафом

У 2021 році до Реєстру корупціонерів потрапляли переважно через порушення, пов’язані з деклараціями. Вже у 2023 році частка таких справ скоротилася до 1,6%. Це пов’язують з тим, що від початку великої війни НАЗК не перевіряли декларації посадовців, а сама подача декларацій не була обовʼязковою.

Тож у 2022-2023 роках найбільше людей потрапило до реєстру через пропозицію чи обіцянку неправомірної вигоди за дії або бездіяльність у владі. 

Найчастіше осіб засуджують до штрафів — 92% вироків. Позбавлення волі та громадські роботи або ж іспитовий строк сумарно складають десь 5-8% покарань.

У судовому реєстрі також вироки щодо довічного ув’язнення корупціонерів. Зокрема – додаткове покарання за корупцію отримав вже довічно засуджений чоловік. Він запропонував 2 тисячі гривень хабаря працівнику в’язниці, аби той дозволив йому отримати модем «Водафону». Нове покарання за корупцію доєдналося до попереднього вироку.

Ще один в’язень пропонував 200 доларів щомісяця наглядачу, аби той дозволив йому вільно ходити по території в’язниці. В результаті – він має відсидіти додаткових 11 років та потрапив на довічне до реєстру корупціонерів.

- На жаль, реєстр корупціонерів досі не є індикатором боротьби із корупцією в Украіні. Як і не може вибіркове покарання бути розв'язанням проблеми корупції, замість відбудови прозорих систем. Довічні ув’язнення за корупцію відображають якість даних реєстру та якість роботи НАЗК, – розповів Олексій Іванкін, засновник Опендатаботу.

Читайте також: Скасували 24 закупівлі на 128,5 мільйона. Дізналися деталі

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.