На зарплату "в конвертах" хмельницьких роботодавців перевіряють лише після скарг працівників

Боротьба із зарплатами в «конвертах» і неоформленими працівниками триває в Україні давно. З нового року лише збільшили фінансову відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю. На "нові" штрафи у Хмельницькому поки що ніхто не попався. А от за минулий рік у 2017 розплачуватися буде відомий в місті підприємець, який працює у будівельній сфері. Нагадаємо, в січні управління Держпраці області оприлюднило інформацію про штраф у майже 200 000 гривень, який має сплатити роботодавець за неоформлених працівників. 

Пожалілися свої   

Інспекцію проводили працівники управління Держпраці у Хмельницькій області. Як з’ясувалось, роботодавець не надав жодних документів, за якими ведеться облік робочого часу його працівників, а також відомості про нарахування та виплату зарплати 4 робітникам. Під час перевірки у нього не було наказів або ж розпоряджень про прийняття їх на роботу, а також трудових договорів. 

Інспектори Держпраці розповіли vsim.ua, що на забудовника поскаржились його ж працівники. Вони подали звернення у податкову. Після перевірки склали акт з описом усіх порушень, за яким підприємець «влетів» у 30 мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника. А це - 193 тисяч 600 гривень. Штраф рахували по мінімалці в 1600 гривень, оскільки порушення були в минулому році. 

Анонімок не розглядають

Перевірку працевлаштованих робітників проводять інспектори Держпраці та ДФС. Держпраці проводить планову перевірку раз на 2 роки, тоді перевіряють підприємство чи ФОПа на всі види порушень трудового законодавства. Про це попереджають за 10 робочих днів. Крім того, на офіційному сайті відомства є розпланований графік перевірок на цілий рік. 

А от позапланові перевірки можуть проводитись лише за зверненнями громадян - самого підприємця чи працівника. Анонімок не розглядають. Якщо на свого роботодавця хоче поскаржитися найманий працівник, то обов'язково має вказати свої дані. А вже після цього хмельницькі інспектори беруть згоду в Держпраці України і "йдуть в гості". За результатами перевірки складають акт. І якщо є порушення, то накладають штраф.

"Нелегалів" також можуть виявити податківців. Щоправда, справу до штрафу вони не доводять. Усі зібрані під час своїх перевірок дані передають також в Держпрацю. 

Що змінилось з 2017 року

З 1 березня минулого року Мінсоцполітики ухвалило постанову, за якою інспектори з питань праці можуть застосовувати до роботодавця не лише адміністративні санкції, але й штрафувати. Фінансові санкції накладаються на розрахунковий рахунок. Штраф може отримати не лише юридична особа, але і ФОП. По області вже склали 315 таких постанов, з яких 58 – щодо оформлення працівників. З березня підприємців оштрафували на 1,6 мільйона гривень.

Штрафи за порушення накладає управління Держпраці на підставі постанов, складених під час перевірок. Через підвищення мінімалки з 1 січня, вдвічі зросли і фінансові санкції. Раніше один неоформлений працівник коштував підприємцю 48 тисяч гривень. Відтепер ж роботодавець заплатить 96 тисяч гривень штрафу. А за недопущення інспектора до перевірки доведеться сплатити 100 мінімальних зарплат, тобто 320 тисяч гривень. У 2016 році така сума складала 160 тисяч гривень. 

Податківці у минулому році виявили 133 підприємця, які виплачували зарплату "у конверті". Також 5,5 тисяч мешканців не були офіційно оформлені на роботу. Через це підприємці сплатили до бюджету більше 16 мільйонів гривень податків. Крім цього, спеціалісти ДФС знайшли 2513 хмельничан, які не були зареєстровані як підприємці. 

"Не всі роботодавці мають змогу виплачувати зарплату"

Олександр Логвин, заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Хмельницькій області

- Раніше була тільки адміністративна, кримінальна або дисциплінарна відповідальність, а тепер є і фінансові санкції за неоформленого працівника. В середньому щомісяця ми отримуємо десь 50-60 скарг. Вони можуть бути лише неанонімними. Зараз самі роботодавці звертаються до нас і запитують про те, як правильно встановлювати мінімальну зарплату. Через такі штрафи стараються, щоб все було правильно. За останні роки звернення від громадян збільшуються, тому що ситуація в країні досить складна. Не всі роботодавці мають змогу виплачувати зарплату, яка встановлена, бо економіка не працює. 

"Для того, щоб перевірили, треба докази порушення"

Оксана Дмитрієва, начальник відділу контрольно-перевірочної роботи ДФС у Хмельницькій області

- Ми перевіряємо підприємців на порушення податкового законодавства і закону про ЄСВ. Тобто ми дивимось на правильність утримання податків і нарахувань під час виплати доходів. Ми не перевіряємо підприємця просто так. Якщо ми бачимо, що він щось порушує, якщо здійснює діяльність не в межах того, що прописано, якщо здійснює діяльність без державної реєстрації чи несвоєчасно сплачує податки, тоді ми робимо перевірку. Перевіряємо і тоді, коли маємо скаргу або до нас доходить певна інформація про порушення, то ми в межах статті 80 Податкового кодексу йдемо і перевіряємо. Якщо інформація підтверджується, то ми складаємо акт перевірки. В разі, коли до нас доходить інформація про неоформлених найманих робітників, то ми можемо йти лише в межах цієї статті. Якщо ми встановлюємо порушення трудового законодавства, то ми всі матеріали перевірки направляємо до управління Держпраці. Але для того, щоб ми перевірили, мають бути якісь докази. Бо може прийти людина і наговорювати, що, наприклад, відпрацювала повний робочий день, а їй заплатили за півдня. Це не має бути просто наклеп на свого роботодавця. 

"Детінізувати зайнятість не можна лише адмінзаходами"

Андрій Забловський, головний експерт Ради підприємців при КМУ

- Відповідно до прийнятого в кінці минулого року закону 1728-VIII, мораторій в 2017 році на перевірки підприємців не поширюється на такі державні органи: ДФС, Держпродспоживслужбу, НКРЕ, Нацфінпослуг, Держфінінспекцію, Держекспортконтроль, Держатомрегулювання, Держпраці, Держекоінспекцію, Держархбудінспекцію, НБУ, АМКУ, Державіацію та Нацраду з питань телебачення та радіомовлення. Всі решта контролюючих органів до 31 грудня цього року не можуть проводити перевірки, якщо нема рішення суду, заяви самого суб'єкта господарювання, настання аварії. Реально оцінити стан виконання мораторію можно буде лише за результатами першого кварталу 2017 року, оскільки дія цього закону тільки почалася. Однак з врахуванням затвердження Мінекономрозвитку Плану комплексних перевірок, а також враховуючи існуючий мораторій, очікується, що кількість планових перевірок суб'єктів господарювання зменшиться порівняно з минулим роком. Однак в 2017 році найбільш проблемними з точку зору "жорсткості" перевірок для підприємців, як раніше, буде ДФС, Держархбудінспекція, Держекологічна інспекція, Держпраці.

Якщо в неформальному секторі працює майже кожен четвертий українець, виплати в конверті становлять сотні мільярдів гривень, то ефективність таких перевірок говорить сама за себе. Детінізувати зайнятість не можна тільки одними адмінзаходами, потрібні також інші стимулюючі заходи, які б заохочували роботодавців практикувати легальну зайнятість.

"Від перевірки постраждає і працівник, і роботодавець"

- Зараз хочуть, аби окрім Держпраці і податкової, підприємців перевіряли підрозділи, які планують створити при місцевих органах влади. Тобто вони нібито мають ходити на перевірку втрьох. Тепер якби піприємець захотів відкупитися, то йому б довелося платити всім трьом. І я вважаю, що це дуже погана річ, коли працівники скаржаться на своїх роботодавців. Тим паче зазвичай в Україні між колегами є партнерські стосунки. Якщо вони хочуть поскаржитися, то їм треба подумати 10 разів перед цим. Бо якщо прийде інспекція і накладе штраф, який передбачений законодавством, то скоріш за все, якщо це мале підприємство чи ФОП, то воно закриється або збанкрутує. І цей працівник втратить і ту зарплату, яку йому сплачували. Постраждають обидва: і працівник, і роботодавець. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.