Великдень – світле весняне свято. Символізує не лише воскресіння Ісуса Христа, а й відродження усього живого. Надії та сподівання усіх християн.

Незамінним атрибутом пасхального дійства є крашанка або писанка. В кожній місцевості України вони мають своєрідний візерунок та передають різний сакральний зміст. Уже не одне століття яйця фарбують та розписують залежно від місцевого колориту, звичаїв, традицій.

Якими були особливості писанкарства на Хмельниччині, розповіла журналістам vsim.ua завідувач відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею Ніна Стрижак. 

- Традиційний колір подільських крашанок та писанок – червоний і чорний. Наші предки обирали стриману колористику. Щоб попередити хворобу чи якесь лихо, використовували символи-обереги. Часто зустрічався образ Берегині. Зображення стилізованої жіночої постаті з піднятими руками, яка просить у Всевишнього благополуччя та захисту для родини. Півень – здавна був оберегом. Таку писанку зберігали в домі, закопували під поріг, ховали в стріху. Півень був охоронцем від пожежі від грому, від блискавки. Як попереджувальні знаки використовували зображення заячих вух, ведмежих лап, вовчих щелеп. Як символ сили та витривалості використовували дубове листя. Взагалі на Хмельниччині дуже популярними були рослинні орнаменти. Їх використовували наші пращури протягом багатьох століть, - розповідає Ніна Стрижак. 

Дуже цікава сучасна техніка оздоблення яєць. На Хмельниччині багато майстрів, які використовують оригінальну техніку оздоблення. Навіть вишивають різноманітні візерунки стрічками та нитками на яйцях.

- У нас у музеї до свята Пасхи, представлена цікава виставка писанок, де перлиною є роботи сестер Галини та Валентини Бучківських, - продовжує Ніна Стрижак. - Раніше підготовка до Великодня тривала протягом усього посту. Господині зранку, до світ сонця, наносили орнаменти, дуже ретельно ставилися до підбору кожної деталі. Писанка була дуже символічною та несла глибокий підтекст. А ось крашанка, виконувала ігрову функцію. Діти з допомогою крашанок грали у Великодні ігри. Святкування перетворювалося у грандіозне дійство, нажаль, нині ці традиції втрачені. Памʾятають, хіба що, гру в «навбитки».

Першими, з невеличким відривом у кілька десятиліть, не лише на Хмельниччині, а й на усій території України, зʾявилися крашанки. Технологія їхнього виконання була досить простою і не потребувала додаткових інструментів. Використовували природні барвники із рослин, ягід, кори дерев.

Про крашанки

Крашанки – великодні яйця пофарбовані одним кольором, без візерунків. Рецепти природних барвників, якими користувалися наші предки на території Хмельниччини:

• Лушпиння цибулі – жовтий, оранжевий, коричневий кольори;
• Ягоди чорниці або бузини, змішані з розчином жовтої фарби – зелений;
• Відвар гречаної полови або сушених квітів блакитної мальви – синій;
• Відвар журавлини або буряковий сік – рожевий, червоний;
• Відвар ягід чорниці і коріння воронцю – чорний колір.

Рослині барвники закріплювали галуном або розсолом квашеної капусти. А кожен колір мав своє символічне значення:

• Червоний – радість, любов; для молодих надія на одруження.
• Жовтий, оранжевий – тепло, світло; надія на краще життя.
• Зелений – пробудження природи, надія на майбутній урожай.
• Синій – сила і здоровʾя, здоровий дух.
• Чорний – нескінченність життя людини, його продовження у потойбічному світі;
• Білий – чистота і святість людської душі.

Якими були писанки

Подільська писанка відрізняється своєю не надто яскравою колористикою. В основному, використовували чорний та червоний колір. Стриманими також були символи та знаки. На Хмельниччині віддавали перевагу рослинним мотивам: стовбури і гілля дерев, барвінок, тюльпан, конюшина, соснові шишки. Особливе місце займав стародавній мотив «дерево життя». Популярними були зображення птахів та риб.

Писали писанки за допомогою воску. На поверхню яйця розтопленим воском писаком наносили орнамент. Робили це поступово від світлішого до темнішого кольору. Із кінця ΧIΧ століття поряд із писанками зʾявляються драпанки та мальованки. Драпанка – це крашанка, на якій орнамент видряпаний голкою або металевим стрижнем.

Мальованка – це яйце (найчастіше деревʾяне ), розмальоване фарбами за допомогою пензля.

Чим унікальні зернівки

На сьогодні Хмельницькі майстри використовують унікальну техніку писанкарства, яка зʾявилася в 90-і роки минулого століття.

Зернівки – яйця, оздоблені зерном різних рослин: кунжуту, льону, маку, рису, гірчиці гречки, кукурудзяною крупою – називають.

 Насіння – символ добробуту, родючості, чистоти, надає писанці більшої могутності, підсилює її сакральний зміст. Їх роблять за допомогою викладення насіння різних культур на видуті яйця або вирізані деревʾяні основи. Кріпляться вони на збитий яєчний білок, лак або клей.

Як змінилася писанка

Сучасні майстри при створенні писанки використовують більше різноманіття фарб. Поряд із традиційними: чорним і червоним, наносять на яйце: жовтий, зелений, білий та блакитний кольори. Незмінним залишається стримана символіка, дедалі більшої популярності набувають графічні мотиви: ромби, трикутники, прямі та хвилясті лінії.

ΧΧ століття

ΧΧI століття

Традиційні символи Хмельницького писанкарства

З писанками, як і з будь-якими іншими традиційними та символічними святковими атрибутами, пов'язана величезна кількість вірувань і легенд. Кожен намальований символ має своє значення:

Великодні ігри з використанням пасхальних яєць

1. Катання яєць: з похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб потрапити своєю крашанкою у крашанку партнера, яка лежить внизу. Хто більше попадає, той і виграє;
2. Гра в «навбитки»: один гравець тримає в руках крашанку (носком догори), а другий бʾє носком догори. Потім навпаки: другий гравець бє по кушці (по протилежному кінці). Чия крашанка розіб’ється з двох боків, той і програв. Примітка: діти грають в таку гру і в наш час.
3. Крашанка в шапці: кладуть кілька шапок, під одною крашанка, хто відгадує під якою саме шапкою яйце, той і виграв.
4. Гра в «кидка»: один гравець кладе дві крашанки на такій відстані, щоб між ними не могло прокотитися яйце. Другий гравець стає на відстані одного сажня і котить своє яйце. Виграє, якщо збиває два яйця одночасно.
5. Гра з яйцем: діти стають у коло. Кожен тримає в руці писанку. Лічилкою діти вибирають дівчинку, яка розпочинає гру. Вона ходить в середині кола й стукає писанкою по тих, що в руках у гравців. 

• Стали діти у кільце,
• В кожного в руці яйце,
• Галі випало на славу
• Розпочати цю забаву –
• Дуже милу, престару
• Великодню гарну гру,
• Ходить дівчинка кільцем
• постукує яйцем.
• Що не стукне «Трісь» та «Ай!»,
• А в самої ціла – й край.
• Бач, яке воно міцне!
• Галя й далі радо йде, –
• «Трісь» та «Трісь»!
• Аж раптом «Хрусь»…
• Гру продовжує Петрусь.