18 квітня, у ліцеї №15, відкрили меморіальну дошку в пам’ять загиблому на Сході учневі ліцею, Івану Мельнику. Серед присутніх: вчителі, товариші та рідні хлопця.
До меморіальної дошки підносять живі квіти. Священик проводить ритуал освячення.

- Тепер перед входом в освітній заклад учні зможуть бачити мужні очі. І найголовніше -  пам’ятати, завдяку кому зберігається мирне небо над головою - каже директор ліцею, Алла Кіящук.

Загиблого Івана Мельника у стінах альма-матер пам’ятають відповідальним та активним. Адже 9 років він займався веслуванням на байдарках та каное. Юнак неодноразово займав призові місця на чемпіонатах країни та області. Класний керівник хлопця, Тетяна Сорочинська згадує його завжди й у всьому першим.

- Якщо захисти честь школи на змаганнях - він перший, якщо зробити презентацію - то не лише собі, а й всьому класу. Я досі зберігаю лист побажань, який ми з учнями писали в 11 класі. Іван написав, що хоче, щоб здійснились власні мрії, і мрії однокласників. А ще там сказано про мир у нашій країні. Хіба не патріотично? - розповідає Тетяна Сорочинська.

Меморіальна дошка - це не єдина пам’ять в школі про Івана Мельника. В аудиторії, де навчався хлопець, вже давно облаштували куточок, який нагадує учням про загиблого воїна. Бо ж саме в цьому класі Іван вивчав улюблену географію та мріяв про спортивне і світле майбутнє.
Іван Мельник вступив до збройних сил у лютому 2016. Він був військовослужбовцем 383-го окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів. Пізніше хлопець був прикомандирований до 95-ої бригади.

Товариш загиблого, Михайло Сівко, розповідає, що з першого дня прибуття в зону ООС вони знаходились на 1-ій лінії.

- Там було важко, а моментами - страшно. Проте ми знали, куди прийшли і сміливо виконували свої обов’язки. Разом з Іваном ми планували повернутись і пускати салюти, дякуючи, що залишились живі та здорові - каже товариш Івана, Михайло Сівко.

Іван Мельник загинув навесні, 25 квітня 2017 року. Його вбила підступна куля снайпера в населеному пункті Новгородське, що на Донеччині, під час бойового чергування на взводному опорному пункті.

- Мій брат любив весну, але вона для нього вже ніколи не настане. Цінуймо кожен наш день, бо ми живемо завдяки таким героям, як Ваня - каже сестра загиблого, Наталія Мельник.
Відтепер у ліцеї № 15 імені Олександра Співачука, перед входом висить дві меморіальні дошки: на честь Олександра Співачука та Івана Мельника. Учням школи є на кого рівнятись, а вчителям - пишатись своїми випускниками, які поклали своє життя заради мирного неба над нашими головами.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.