“Верещить так, що діти лякаються”: кого насправді лякає “Коршун” у сквері Шевченка

Кожен хмельничанин хоча б раз був їхньою жертвою. Хтось опинився не в той час і не в тому місці, і став об’єктом “бомбардування”, а хтось змушений постійно прибирати сліди їхньої діяльності з лавок та дитячих майданчиків. Особливо вподобали птахи сквер імені Шевченка. Пташиним послідом тут вкриті майже всі пішохідні доріжки.

Минулого року вирішили нарешті взятися за проблему, яка добре надокучає комунальникам. Встановили у сквері систему відлякування птахів, яку називають “Коршун”. Її вмикають кожного дня з 17.00 до 21.00. Протягом 3-х хвилин, з невеликим інтервалом, він відтворює попереджувальні звуки, які імітують наближення хижого птаха.

Якби зрізали дерева - птахи б не прилітали

Кричить “Коршун” дійсно голосно та моторошно, за що в народі вже отримав назву «матюгальника». Комунальники стверджують, що система недосконала, але працює. Змивати асфальт доводиться значно рідше.

- Стало трішки краще, але 100% проблему не вирішило. Система мала бути дієвою, але у нас щось не дуже допомагає, - каже директор КП по зеленому будівництву і благоустрою міста Микола Дроздов.  - Варто було б ще кілька таких пристроїв встановити. Але на повну включити їх не можемо, заважатиме мешканцям. Тому, зі спостережень, обрали оптимальні години для ввімкнення. За годину до прильоту птахів та до 21.00, щоб був який спокій жителям.

Щоб зовсім усунути проблему, за словами Миколи Дроздова, потрібно обрізати гілки, де птахи в’ють гнізда.

-  Проблема в тому, що сквер не дозволяють омолодити. Наприклад, парк Франка омолодили і птахи – зникли, перелетіли на інше місце. Можливо, якраз і в Шевченка. Також намагаємося по прильоту птахів, не дати їм відгніздитися. Але комунальники говорять, що сьогодні гнізда знімають, а зранку на тому ж дереві їх вдвічі більше. Природа є природа, - каже директор КП.

“Верещить так, що діти лякаються”

А ось мами скаржаться, що дітки від таких звуків лякаються і плачуть, тому гуляють тут переважно вдень. Журналісти vsim.ua опитали перехожих у парку та дізналися їх думку, щодо ефективності боротьби з набридливими птахами.

Аліна, мама у декреті

• Краще б дерева обрізали, ніж встановили того «Коршуна». Верещить так, що діти лякаються. Я й сама першого разу підскочила від несподіванки. Не знаю, як на мене, чистішим парк не виглядає. Послід є і на лавках, і он, навіть, Шевченка помітили.

Оля, мама в декреті

• В мене також захвату така система не викликає. Діти спочатку лякались, але з часом звикли. Хай би вже кричав, якби лише користь була. Мені здається, що вдень він доцільніший, птахів більше. Ось там ближче до смітника їх взагалі багато збирається і на відлякуючий крик реакції нуль.

Марія, адміністратор

• Воно не допомагає, ось і перед нами доріжка вся загаджена. Я чула як кричав «Коршун», а птахи навіть з місця не рушили. Думаю, що вони до нього вже адаптувалися, бо ніяк не реагують. Хоча кричить дійсно загрозливо.

Амін, пілот літака

• В аеропортах є практика, коли використовують  спеціально навчених коршунів, соколів, які відлякують дрібних птахів. Я думаю, це ефективніше. Там вони не лише на звук реагують, а й бачать реальну небезпеку. А тут навіть звучить якось неправдоподібно.

Масово заселяють парк, бо є що їсти

Чому ворони, грачі та галки масово злітаються саме до парку у центрі міста, та як боротися з їхньою окупацією, журналісти ВСІМ запитали у орнітолога Сергія Ільїнського.

- Птахи обирають найбільш вигідне для себе місце. Те, що їх скупчення в сквері Шевченка повʾязують із тим, що там колись було кладовище – це все містифікація і забобони. У них немає прив’язаностей до конкретної території. Є, наприклад, колонії, які зникали з місць своєї десятилітньої дислокації. Це може бути пов’язано із зникненням кормового фактору. А біля парку якраз велика кількість закладів харчування. Там стоять сміттєві баки з безліччю харчових відходів. Ось воронові і вподобали це місце.

В шевченківському сквері маємо справу з вороновими птахами, а вони по інтелекту рівні мавпам. Їхні розумові здібності вражають: вони і рахувати вміють, і, навіть, знаряддями праці користуватися. Це складна група птахів, з ними треба вишукано боротися. При чому є ще один нюанс – ми не повинні завдавати їм шкоди. Є кілька варіантів для їх відлякування, без шкоди.

"Коршун – це не панацея". Потрібно користуватися іноземним досвідом

-  Якщо говорити про систему від лякування «Коршун», що діє в парку, то тут, перш за все, невдало обрано час. В першій половині дня, коли птахів найбільше, пристрій не працює. Його варто включати в часи максимальної активності. За цим мають слідкувати, а погодинне включення після 17.00 – результату не дає. В цей час там пташок і так не багато. По-друге, якість та стиль звукозапису бажають кращого. Часто воронові просто не ідентифікують ті звуки.

Крім цього потрібно використовувати комбіновані методи. Наприклад, світлові гармати, шумові гармати – періодично. Зрозуміло, що це створювало б додаткові незручності людям. Але, якщо використовувати такі прийоми вчасно, птахи не докучали б. Можливо цей момент наразі – втрачено. Займатися відлякуванням потрібно ще з початку березня. Тоді, коли прилітають з територій відпочинку, коли приступають до гніздування. Я бачив влада використовувала навіть радикальні методи – задіювали альпіністів, які знімали гнізда. Але вони приносять більше шкоди деревам.

Є досвід роботи Словаччини, Нідерландів, які застосовують для відлякування хижих птахів. Система «Коршун» – це не панацея. Спеціально навчені соколи діяли б значно ефективніше. І утримувати їх не надто дорого, для бюджету – це не удар. Воронові створюють незручності не лише естетичного характеру, вони небезпечні і для сільського господарства. Нажаль, за консультацією до орнітологів не звертаються, цю проблему поклали на комунальників. А вони просто не розуміють біологію птаха.