“Війна в мене забрала єдиного сина”. Хмельницький прощався із солдатом Олександром Шевчуком

• Хмельничанин пішов на війну три місяці тому. 
• Йому було 36 років. 
• Вдома захисника не дочекались батьки, дружина і двоє дітей.

Сьогодні, 5 липня, Хмельницький вкотре прощається з військовим. Це 36-річний Олександр Шевчук. Хмельничани несуть букети живих квітів до будинку ритуальних обрядів, а поруч з труною плачуть рідні.

 “Сину, єдиний…Він у мене один!”, - кричить під схлипування згорьована матір. 

Близькі розповідають, Олександр виріс і проживав у Хмельницькому. Був надзвичайно світлою і порядною людиною. А ще зразковим сім’янином. 

Став на захист країни чоловік три місяці тому. 

- Хороший чоловік, сім'янин. Наскільки я знаю, він добровільно пішов служити. В нього залишилось двоє діток - син і донька, - каже сват загиблого воїна Олександр.

Провести захисника в останню дорогу прийшли багато його друзів, однокласники, вчителі і сусіди. Сліз не стримував ніхто. Втрата Олександра для них - це спільна трагедія.

Пані Світлана розповідає, з Олександром вони проживали в одному будинку. 

- Це сусід наш. Дуже добра і порядна дитина була. Весь час посміхався, завжди вітався. Ніколи поганого про нього не чули. Батьки хороші і син був в них хороший, - кажуть сусіди. 

До слова, Олександр навчався у ЗОШ №29. Нині попрощатись зі своїм колишнім учнем прийшла ледь не вся школа. Пані Тетяна була вчителем захисника. Вона плаче і показує його шкільну світлину. 

- Вся наша шкільна родина схиляє голови перед нашим Героєм. Я Сашуню пам'ятаю маленьким білявим хлопчиком, в очах якого завжди був вогник. Він хотів багато всього знати, був справедливим, гарно вчився. Був справжнім другом. Ми сьогодні низько вклоняємось батькам, які виховали такого чудового Героя, - каже педагог. 

Відомо, що захисник загинув на фронті 30 червня. 

- Дуже боляче всім нам, бо той масовий плач, який зараз відбувається в цій залі, він говорить про стан душі кожного з нас. Цей біль ніяк не можна порівняти з тим болем, який відчувають батьки, мама, рідні, діти. Я знаю, що таке втрачати рідних людей, але ніщо не можна порівняти з втратою дитини, яку народили, виростили, виховали. Тому зараз мої найщиріші співчуття вам, рідні люди, - додав заступник міського голова Михайло Кривак. 

Солдата Олександра Шевчука поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. 

Без чоловіка залишилась дружина, донечка і син - без тата. А батьки втратили єдиного сина. 

Читайте також:

• “Йдуть найкращі”. Історія хмельничанина Андрія Черніцького, який загинув на війні
• Загинули молоді військові з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.