“Запам’ятайте нас всіх щасливими”: на Хмельниччині попрощалися з 21-річним Володимиром Орловським

• 28 липня, в День Ангела, Володимир відсвяткував своє повноліття. Навідався додому. 

• Домовився з волонтерами про автомобіль для свого підрозділу. Став хрещеним татом своєму племіннику. 

• А перед загибеллю товариші записали проникливе відео із бійцем, який, мабуть, відчував свою загибель, та до останнього боровся за рідну країну. 

В п’ятницю, 12 серпня, громада на Хмельниччині прощалася зі своїм Героєм. На колінах, живим коридором, віддаючи шану, кам’янчани зустріли командира розвідувального взводу Володимира Орловського, який загинув смертю хоробрих під час виконання військового завдання в Донецькій області. Воїн був родом з Китайгородської громади. 

— З фотокартки посміхається юнак… Власне, він таким і був по життю, – усміхненим, доброзичливим, активним, у нього було безліч друзів – навіть і не важливо, якого віку. Це про Володимира Орловського з Калачковець, якому назавжди залишиться 21, — пишуть на сторінці місцевого видання “Кам’янецький край”. 

Володимир з дитинства мріяв бути військовим. Закінчивши 8 класів, подав документи до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Знайомі стверджують, Володимир Орловський був привітною, вихованою, артистичною, щирою особистістю, у нього ніколи не було недругів.

Цьогоріч, після 24 лютого, в розпал повномасштабної війни, юнак достроково успішно завершив навчання в Одеському військовому виші. Одразу ж 20-літньому командиру дозволили очолити розвідувальний взвод. Хлопцю дали позивний “Фенікс”. 

28 липня, у День Святого Володимира, Герою виповнився 21 рік. На початку серпня Володимир навідався додому. У рідному селі він охрестив новонародженого племінника.

За кілька днів перед загибеллю його підрозділ вирушав на чергове завдання. Бойові побратими знімали відео. У кадр потрапив і командир Орловський. Після його смерті товариші опублікували відео з живим командиром. Хлопець наче відчував свою смерть, та до останнього боровся за свою країну. 

— Незабаром ми висуваємося в район проведення завдань. Як варіант, можливо, це моє крайнє, не останнє відео. Тому запам’ятайте нас всіх такими гарними і щасливими, якими ми є сьогодні. Все буде Україна, — відповів Володимир на прохання бійців. 

 

— Сину, як жити без тебе? Залишив нам біль який не затихне ніколи, — коментує відео мати Людмила Орловська. 

— Мій братику, Володимир Орловський, твоє останнє відео! Душа відчувала, а тіло і серце були з Україною до самого кінця. Ти завжди таким для нас і будеш: щирим, усміхненим, добрим, трудолюбивим Героєм! Відданим Україні! Любимо. Сумуємо, — написала сестра Лілія Оніщук-Орловська.

Перед тим волонтери з Львівщини мали надіслати підрозділу Володимира автомобіль. Орловський сам контактував з волонтерами та от-от чекав на прибуття авто. 

— Готували машину завезти на фронт, привезли на похорон… Передали його побратиму Андрію. Світи нам і далі, Феніксе! Пам’ятатимемо Тебе точно і вулиці в Україні будемо називати Твоїм іменем, — написав волонтер Петро Шот. 

У рідних Калачківцях про нього відзиваються як про чуйного та доброго хлопця. Кажуть, хоч був молодий, та встиг зробити багато. Особливо юнак піклувався про батьків — маму Людмилу та тата Сергія. Мав сестру Лілію та брата Олександра. 

— Мужній солдат Володя був ніжним і чуйним сином, тож увесь час намагався оберігати маму Людмилу й тата Сергія від жахливої правди війни, в пеклі котрої гартувався його характер, — кажуть односельці. 

Попрощатися з Героєм прийшло чи не усе село. Приїхали бойові побратими. Із прапорами країни, яку він любив та захищав, з жовто-блакитною символікою, Героя провели в останню дорогу. 

— Вже ніколи ми не почуємо його радісний голос, жартівливі слова, не звеселить серце його доброта і щирість, – згадує про Володимира Орловського староста Калачковецького старостинського округу Оксана Говоровська. – Ти був хорошим хлопцем, добрим сином і мужнім Воїном, Герою.

 — Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя у цвіту української нації. Ніколи не пробачимо, не забудемо смерть кожного нашого захисника, – висловив співчуття голова Китайгородської сільської ради Юрій Безродний.

Пам'ять про Володимира Орловського буде жити в серцях односельчан, дорогих та близьких йому людей. 

Читайте також:

• Від артобстрілу на війні загинув Іван Новоженін

• “Хоронимо цвіт нації”: в боях загинули двоє захисників з Кам’янеччини

• Навіки 21: на війні загинув бойовий офіцер Володимир Орловський

• “Ми втратили більше, ніж бійця”: в боях за Бахмут загинув Олександр Попов

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.