“Ми втратили більше, ніж бійця”: в боях за Бахмут загинув Олександр Попов

- Боєць воював ще з 2014 року. Мав псевдо “Дракон”.
- Кілька разів був поранений, але щоразу повертався до бою, на захист рідної землі.
Олександр Попов був родом з Кам’янця-Подільського. Цьогоріч у травні йому виповнився 41 рік. На сторінці Героя у Фейсбук тоді його вітали всі друзі та знайомі, бажали триматися, берегтися та вижити. Однак, не судилося.
6 серпня на сторінці 2-го окремого батальйону добровольчого корпусу “Правий сектор” повідомили про загибель Героя. Олександр Попов з позивним “Дракон” загинув в боях за Бахмут, на Донеччині.
— Повідомляти такі новини завжди важко, бо не існує адекватних слів щоб висловити нашу втрату і передати співчуття рідним і близьким. Але всім, хто знав Дракона особисто жодні слова і пояснення не потрібні — ми втратили більше ніж бійця з нереальним бойовим досвідом і легендарною харизмою. Разом з Сашком у нас вирвали шматок радості і світла які так рідко зустрічаються на війні, але ворог замість них отримає нашу лють. Скорботу відкладаємо на потім. Зараз є час лише на помсту, — пишуть на сторінці побратими.
Олександр Попов під час бойових дій отримав кілька поранень. Він був на позиціях поблизу Донецького аеропорту, коли нашим воїнам довелося відійти, після підриву росіянами нового терміналу.
Згодом його чекало нове випробування. Ворог обстріляв шахту Бутівка, що поблизу Авдіївки. Сам Олександр отримав важке поранення, а багато його побратимів загинуло в тому бою. За кілька місяців лікування “Дракон” повернувся до підрозділу.
— Кілька цих речень, не здатні передати весь героїзм Сашка і його бойові звитяги. Проте, я хочу, щоб ви знали, які є воїни в нашій країні. В Олександра псевдо "Дракон", хоча в житті він добра і щира людина, що стосується ворогів нашої країни, тут в нього жалю не має, — так розповідає про бійця його товариш Михайло Ухман.
Олександр був активний в соцмережах, ділився дописами з фронту, писав про бойових побратимів. Останнє фото, яке виложив боєць він підписав “Десь на позиції”. На тій позиції “Дракон” трохи втомлений, але сповнений сил з добрими та мудрими очима:
А перед цим бійцю вдалося познайомитися, як сам він зазначив, із “маленьким братиком”. Він вполював хвостатого плазуна, потримав на руках та відпустив його.
Бойові побратими, товариші, волонтери та знайомі не можуть змиритися з сумною звісткою. Всі, хто знав Героя, нині оплакують втрату.
— Не можу в це повірити. Щоразу, як гине Воїн, ніби світ перевертається. Свідомість відмовляється сприймати, що так може бути. З перших днів Він захищав Україну. Був важко поранений, але вибрався майже з того світу. І знову пішов в саме пекло. Захищати нас усіх… Разом боролись за те, щоб наш червоно-чорний прапор майорів на майдані. Багато чого проходили разом. Прожив, як Герой своє життя. Як Герой загинув, — пише мер Кам’янця Михайло Посітко.
— Чесний, правдивий, відповідальний у всьому...Завжди мав свою громадянську позицію і її дотримувався. Із 2014 року був прикладом для наслідування для всіх жителів Кам'янеччни. У своїй відданості принципам і України, яку він любив понад усе... — додає нардеп Володимир Мельниченко.
На сторінці бійця сотні коментарів. Там же вказують, що тіла Героя досі не знайшли.
Про дату та час прощання з Героєм поки не повідомляють.
Читайте також:
-
На Хмельниччині попрощались з солдатом ЗСУ Олегом Козловським (ФОТО)
-
Два воїни з Хмельниччини померли від важких поранень у госпіталях
-
“Війна забирає молодих і найкращих”. Загинув Георгій Антохов-Хлібороб
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Наталия Кузнецова
Татьяна Дерановская
Liubov Fedorchuk
Ирина Стеченко