«Збручанська» збуджує апетити чиновників і олігархів

«Збручанська» збуджує апетити чиновників і олігархів
Спроби обмежити розробку родовища мінеральної води видають прагнення посісти побільші зони впливу. Звичайним підприємцям практично неможливо долучитися до розробки та інвестування в курортну зону
Перше засідання спеціальної комісії обласної ради з вивчення ситуації навколо Збручанського родовища мінеральних вод у зоні курорту Сатанів (див «ВСІМ», №7 від 7 лютого та в Інтернеті за адресою www.vsim.com.ua/news/57951) не принесло поки нічого предметного ні у з’ясування проблеми, ні у плани їх розв’язання. Запрошені на слух найгостріше сприйняли тривогу з приводу зниження вмісту мінеральних та органічних лікувальних речовин у свердловинах, контрольованих курортами оздоровниці та ДП «Хмельницьккурортресурси». Проте у східній ділянці Збручанського родовища свердловину відкрило ТОВ «Хмельницьк Уніком», де раду з дев’ятисот акціонерів очолює президент Олексій Телега. Це за 2,5 кілометра від тієї, яка стривожила фахівців зниженням лікувальних властивостей. Тут вода добувається з рівнем органіки та мінеральних речовин утричі-учетверо вищим, і споживачі лікувальної мінводи надають перевагу «унікомівській» воді перед водою з бювету у санаторії «Товтри». З огляду на це пропозиція заборонити недержавним структурам розробку родовища, яка визріває у частини чиновників, тхне корупційно забарвленим криміналом. Резонно звучить позиція депутата облради, члена комісії з вивчення ситуації довкола родовища Івана Рудика, який купує у «Хмельницьккурортресурсів» воду для промислового розливу: «Тут видно бажання бути монополістом. Якщо ми можемо давати дозволи, то давайте їх видавати усім, хто хоче розробляти це унікальне родовище.» Родовищу потрібні інвестори У червні 2005 року тодішній голова облдержадміністрації Іван Гладуняк підписав розпорядження про невідкладні заходи щодо подальшого розвитку курорту Сатанів та раціональної експлуатації Збручанського родовища. З-поміж будівництва очисних споруд, геологічних пошуків покладів води на господарсько-питне використання, будівництва заводу розливу води і танцювального майданчика тощо в ньому є пункт, який приписує «вжити заходів щодо залучення інвесторів». Тим часом 400 тисяч гривень, виділені з держбюджету на згадані у цьому розпорядженні пошуки прісної води, пролежали у казначействі неосвоєними і пішли в іншу область. Дійсно, з такою неповороткістю краще залучати кошти або приватних структур, або зарубіжних інвесторів, котрі знову ж орієнтуються по сприятливості саме для приватної й підприємницької ініціативи. А їм сюди пробиватися важко. Після викриття «сімейного підряду» під дахом обласного управління курортів, мінеральних ресурсів і туризму за керівництва облдержадміністрацією Віктора Лундишева, призначена ним комісія провела перевірку, внаслідок якої з посади начальника управління звільнено Михайла Войтюка, проти якого було порушено й судові справи. Паралельно ТОВ «Хмельницьк Уніком» отримало в Міністерстві екології та природних ресурсів дозвіл займатися геологорозвідкою. «Мінекоресурсів не бачить перешкод виконанню робіт з екологічного довивчення ділянки родовища, де розташована свердловина, та інвестування коштів «Хмельницьк Уніком» у геологічне вивчення мінеральної води», - писав тоді міністр Сергій Поляков. Для дослідження товариству виділено ділянку з занедбаною свердловиною 1393. В неї протягом чотирьох років вкладено 3,5 мільйона гривень. «Нами придбано приміщення збанкрутілої «Сільгоспхімії» в Сатанові за шість кілометрів від курортної зони, збудовано завод. Узгоджено питання землевідведення, щоб вести мінералопровід від свердловини, аби машини не їздили до Збруча. Ми знайшли італійського партнера, компанію «Матонні», спроможну вкласти десять мільйонів євро. Відпускаємо воду маслосирбазі, у Вінницю, в Тернопіль – всього десяти підприємствам – по двадцять гривень за куб. Дванадцять гривень із них сплачуємо за користування надрами. Тобто, ми не продаємо державної води. Маємо механізм добування, поставили три лінії розливу води. Розливаємо 56 видів напоїв на базі натуральних соків, різних концентратів. Але головна наша продукція – це сертифікована, ліцензована вода «Збручанська». Реалізуємо її по всій Україні», - розповів Олексій Телега. Інвестор, який небажаний Заступник директора ДП «Хмельницьккурортресурси» Микола Божок назвав усю проведену товариством «Хмельницьк Уніком» роботу фікцією. У своєму ж відкритому листі депутатам обласної ради Михайло Войтюк наголошує, що ліцензія на дослідження товариству була видана незаконно, а виділена свердловина була зруйнована. Проте вона була затампонована бетоном згідно з умовами ліцензії – аби запобігти само виливу мінеральної води на поверхню. Після розвідувальних робіт товариство «Хмельницьк Уніком» звернулося в Мінекології по ліцензію на експлуатацію свердловин, зібрали всі необхідні документи, окрім дозволу обласної ради. І сім місяців – із серпня минулого року обласна рада не включає цього питання у порядок денний сесій. А новий губернатор Олександр Буханевич зволікання пояснює стратегією розвитку: мовляв, у зв’язку з перспективою будівництва нових санаторіїв промисловий видобуток води може призвести до нестачі води для лікування. Для лікування один клієнт санаторію потребує близько півлітра води на добу - 180 літрів на рік. Для тисячі пацієнтів санаторіїв – 180 кубометрів води на рік. А тільки одна свердловина ТОВ «Хмельницьк Уніком», згідно з затвердженою в держкомітеті запасів нормою може видобувати 216 кубометрів щодоби. Хоча дебет значно перевищує цей рівень, і річка Збруч нижче Сатанова – мінералізований струмінь. Не дарма з Міністерства екології і природних ресурсів пишуть: «Враховуючи неприпустимість зупинки експлуатації і припинення відбору мінеральної води зазначеного родовища, просимо прискорити розгляд питання надання спеціального дозволу з метою видобування мінеральних лікувальних вод.»Чому змінюється хімічний склад При багатстві мінералами й органікою води в «унікомівській» свердловині та її надзвичайній потужності вода в інших свердловинах бідніє. У цьому звинувачують ТОВ «Хмельницьк Уніком». Але гідрогеологи стверджують: інтенсивність відбору води впливає на її хімічний склад у радіусі ста метрів від свердловини. Отже «свердловина Телеги» віддалена на 2,5 кілометра тут ні при чому. Виявляється, на господарсько-питні потреби ведеться інтенсивний водозабір із трьох свердловин, розташованих поряд. Його дозволили використовувати протягом двох років після будівництва перших санаторіїв – «Берізка», «Товтри». На це закрили очі геологи, охорона природи на рівні міністерства. Де брати воду на приготування їжі, прання, систему опалення, змивання туалетів? У 1984 році було виготовлено проект водогону з Мартинковець, що більш як за десять кілометрів від Сатанова. І 17 років день у день викачується по 1200 кубометрів мінеральної води. Чи не тут катастрофа (злочин)?

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up