Біль та спокута Соловецьких островів

Хмельничанин Андрій Маслов разом із кількома іншими земляками побував на Соловецьких островах як паломник.
- Соловки – це дивовижне місце, величаве. Тут можна духовно збагатитися, відвідуючи монастир та спілкуючись з монахами. Можна насолоджуватися гарною старовинною архітектурою або ж милуватися незайманою природою, красою та тишею, - ділиться враженнями мандрівник. – Їхали ми автобусом через територію Білорусі, також побачив багато російських міст. Подорож виявилася дуже цікавою.

Паломники та студенти
Соловки – це архіпелаг, що складається з шести великих та безлічі дрібних островів. Деякі острови під час шторму взагалі втрачають зв’язок із материком, адже тоді сполучення водою (а іншого тут немає) з ними припиняється.
Перші монахи, Савватій та Герман, поселилися на островах в першій половині XV століття, а наприкінці століття заснований ними монастир перетворився в духовний центр християнського Помор’я.
Зараз Спасо-Преображенський Соловецький Ставропігійський монастир відвідують сотні паломників та туристів. І їх число зростає щороку.
- У монастир їдуть не лише православні паломники. Тут багато туристів, студентів, які навчаються на художників, архітекторів, реставраторів. Тут діють літні табори від університетів, - розповідає Андрій Маслов.

Морський музей
- Дуже цікавий Соловецький морський музей. У ньому можна побачити старовинні рибальські сіті, гачки, поплавки та інші снасті, суднобудівельні інструменти, засоби навігації, макети кораблів та багато іншого, - розповідає мандрівник.
Музей розташований в амбарі для суден – пам’ятці монастирського морського господарства 1841 року. Його експозиції розповідають історію освоєння російської морської півночі, в якому велику роль відіграли монахи, зокрема і Соловецький монастир. Він кілька століть володів одним із найбільших флотів на Білому морі і мав добре розвинуте морське господарство.
Експонати музею були зібрані в ході численних наукових експедицій, зокрема Товариства Північного Мореплавства, деякі з експонатів надали архангельські колекціонери та краєзнавці, допомагали збирати матеріали і корінні мешканці поморських сіл.