Хто й як “робить погоду” на Хмельниччині: інтерв'ю з синоптиком

• Кожен з нас чи не щодня переглядає прогноз погоди. Та чи знаєте ви, як насправді його складають?

• Чи справді під час грози не можна дивитися телевізор та чи можна погодою керувати?

• Журналістка ВСІМ Юлія Подлюк запитувала у синоптика з Хмельницького.

Люся Ковалишина - завідувач сектору метеопрогнозів Хмельницького центру гідрометеорології. Розповідає, що на Хмельниччині діє п’ять метеостанцій. Вони є в Хмельницькому, Ямполі, Шепетівці, Новій Ушиці та Кам’янці-Подільському. Головна станція області розташована на території хмельницького аеропорту. Вона належить до глобальної мережі спостережень за кліматом та забрудненням повітря.

У самому Хмельницькому працює 7 синоптиків, які виходять на роботу позмінно. Кожному з них потрібно обробити величезний масив інформації, щоб на екранах своїх смартфонів ми побачили: “Сьогодні без опадів”.

Наука й нічого більше

На погоду впливає стан атмосфери. Буде сонячно чи дощитиме визначає низка факторів - барична система, яка знаходиться в місцевості (розподіл тиску в атмосфері - прим. автора), переміщення атмосферних фронтів, пора року, місцевий рельєф. Щоб спрогнозувати, якими будуть погодні умови, синоптики проводять спеціальні дослідження.

— Уся Земля покрита сіткою метеорологічних пунктів. Кожні три години на них проводять вимірювання метеоелементів. Це направлення та швидкість вітру, видимість, висота і форма хмар, вид та кількість опадів, температура повітря й грунту, вологість та тиск, - розповідає Люся Ковалишина. - Зібрані дані кодують й надсилають у національні та міжнародні метеоцентри. Там формують карти й таблиці, які використовують для розробки моделей циркуляції атмосфери.

Синоптики використовують ці моделі, аналізують карти стану атмосфери та дані повітряної маси, яка прямує до регіону. Додатково досліджують місцеві метеоелементи та складають прогноз погоди.

Чому прогнози погоди так часто бувають помилковими?

— Основна причина - постійний рух атмосфери. Зміна найменшого її параметру призводить до перебудови усього прогнозу. Тому завдання синоптика - якнайточніше ці зміни відтворювати, - каже Люся Ковалишина.

Помилкові прогнози впливають на розмір премії. Але синоптик запевняє - трапляються вони досить рідко. Зазвичай справджуваність прогнозу перевищує 90%. Та якщо вона становить менше 50%, то фахівець пише розбір прогнозу або явища, яке йому не вдалося попередити. 

—  Прогнози на 4-10 є консультативними, ми їх не оцінюємо. Але якщо зміни у атмосфері поступові, то їх справджуваність досить висока. Більш ніж на десять днів надаємо лише середні показники температури та вологості повітря, - пояснює синоптик.

Яким сайтам прогнозу погоди варто довіряти?

— Коли складають прогноз, використовують моделі циркуляції атмосфери, які вираховують у регіональних та світових метеоцентрах. Це суто математичний розрахунок, всі дані в ньому усереднені. Ці моделі використовують різні сайти. Вони складають прогнози за спеціальними програмами. Якому сайту довіряти – кожен вирішує сам за тим, як часто його прогнози були вдалим, - каже Люся Ковалишина.

Водночас зазначає, що прогнози гідрометеорологічної служби України в усіх обласних центрах складають з урахуванням місцевих особливостей. Тому для конкретної регіону саме вони можуть бути найточнішими.

— Деяка частина обласних гідрометцентрів вже має свій сайт. Незабаром такий з’явиться й у Хмельницькому.

Чи можна керувати погодою?

— Можна. Такі дії розпочали у 50-х роках минулого століття. Штучно збільшували кількість опадів, уникали граду, розсіювали туман. Це роблять шляхом штучної кристалізації в переохолоджених хмарах - вводять у них сухий лід, - пояснює синоптик.

— Першість серед них належить Китаю. Серед наших сусідів такі технології використовує Молдова - 75% її території захищені від граду.

Вона розповідає, що до 1990-х років Україна теж робила чималий внесок у розвиток цього напрямку. Та зараз для відновлення цих проєктів немає коштів.

Чому змістилися сезони та чи це назавжди?

— Сезони змістилися через підвищення середньої температури повітря. За останні 25 років середня температура теплого періоду зросла майже на 2°, холодного -  більше ніж на 2°. Це дані Українського гідрометеорологічного інституту. Тривалість холодного періоду суттєво скоротилася, а перехідних - весняного та осіннього - зросла. Кількість днів з низькими температурами зменшилася майже в 3-4 рази, натомість кількість днів з високими температурами у 2-3 рази зросла.

За словами Люсі Ковалишиної, кліматичні зміни продовжують відбуватися. Тому важко сказати, чи зміщення сезонів відбулося назавжди.

Чи можна під час грози користуватися телефоном чи дивитися телевізор? 

— Звичайно не можна. Йде розряд і якщо ви маєте при собі увімкнену електроніку - він може потрапити у вас. Це відбувається не тому, що ви - найвища точка. У цей момент ви єдина точка, в яку він може бути спрямований. Оскільки ви ще й провідник як живий організм, то розряд проходить через вас в землю. Це дуже небезпечно, каже синоптик. - Якщо телевізор в приміщенні, де є захисна система, то рівень небезпеки не такий високий. Науково ще не досліджено як розряд блискавки може потрапити до приміщення, де увімкнута техніка. Можливо, через відчинені вікна. Та все одно, в сильну грозу, коли вона близька, коли є сильні розкати грому, краще і мобільний вимкнути, і телевізор не вмикати. Варто ще й вікна зачинити, - попереджає Люся Ковалишина.

Як синоптики ставляться до народних методів прогнозування?

— Ми їх не аналізуємо. Однак розуміємо – вони грунтуються на спостереженнях періоду, коли кліматичні зміни були незначними. Їх достовірність сумнівна.

— Наближення атмосферного фронту вони визначають за зміною хмарності, грозу - за збільшенням кількості конвективних хмар, наближення шквалу - за зміною тиску під час самої грози. Та це не означає, що немає часу для професійних жартів.

— Синоптик - це чоботар без чобіт. Пообіцяє в прогнозі дощ, а сам забуває парасольку, - сміється Люся.

Як стати синоптиком?

— Синоптики, як і гідрологи, океанологи, аерологи, агрометеорологи  здобувають знання в Одеському гідрометеорологічному інституті. Зараз це Екологічний  університет. Також географи-метеорологи виходили зі стін Київського та Чернівецького університетів.

Яка у синоптика улюблена погода?

— У нас робота така, що кожен день не схожий на попередній. Ситуація весь час міняється. Найулюбленіша погода - коли спокійніше працюється. Але й коли є часті атмосферні зміни, які потребують активності - теж подобається. Головне, щоб їх не було забагато, бо тоді напруга й втома дають про себе знати, - зазначає Люся Ковалишина.

Друзі, наскільки ви довіряєте прогнозам погоди від синоптиків? Чи вірите ви в народні прикмети? Якими сервісами прогнозу погоди користуєтеся? Пишіть в коментарях.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.