Автобус по 5 копійок і таксі з кіньми: яким був громадський транспорт Проскурова

  • Першими перевізниками у Проскурові були «балагули». Це селяни, які на бричках катали проскурівчан і перевозили їхній багаж. 
  • Таксі ГАЗ “Победа” з’явилось на 20 років раніше, ніж перший тролейбус.
  • Ще були омнібуси та латвійські автобуси. А найпопулярніший маршрут пролягав до вокзалу. 
Автобус по 5 копійок і таксі з кіньми: яким був громадський транспорт Проскурова
Грудень 1970 року. Тролейбус Проскурова №1

У невеличкому і тихому Проскурові громадський транспорт з’явився лише у XIX столітті. Містяни добирались куди потрібно на підводі з візниками. А називали їх «балагулами». За окрему плату «водій» міг розвозити пасажирів і в навколишні села.
- Заріччя, Лезневе, Ружична – це були села на околиці Проскурова, до яких потрібно було дістатись. Наприклад, до передмістя Ракове було 6 верст, а це майже 8 кілометрів. Пішки не підеш, - розповідає журналістам vsim.ua провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею, історик Сергій Єсюнін.

За “балагулів” взялась міська рада
У 1870 року тодішня міська рада прийняла тарифи для перевезення. «Балагули» обов’язково мали дотримуватись встановлених правил. Тепер візникам треба було отримувати в міськраді свідоцтво на перевезення. Була навіть спеціальна комісія, яка оглядала бричку. Правила визначали і місце, де мали стояти візники. Це були так звані біржі, де ті паркувались і чекали на пасажирів. Їх було дві – біля залізничного вокзалу і сьогоднішньої «підземки».

- Одним з пунктів було прописано, що візник мав бути одягнений в чистий одяг і бути охайним. Бо, як правило, возили людей селяни і часто могли бути забрудненими, - каже Сергій Єсюнін. – Серед візників був старший, який збирав податок і сплачував в міську думу. Не платив – свідоцтво йому не поновлювали.

Так виглядали перевізники у XIX столітті

Щоб перевезти вантаж, потрібно було віддати 5 копійок за версту. Пасажирські перевезення коштували 3 копійки.
Це все тривало до початку XX століття. Бо потім у Проскурові почали з’являтись перші автомобілі. Вони стояли в центрі або біля вокзалу. Їх теж можна було замовити. Але таку розкіш могли собі дозволити лише заможні.

Майже 90-річні автобуси
Вже не кіньми, а комфортним транспортом проскурівчани могли їздити по місту. Конкурувати з «балагулами» почали автобуси. Перший і єдиний автобусний маршрут Проскурова проклали 1929 року. Тоді транспорт возив містян від залізничного вокзалу до кам’янецького переїзду. Їхав по вулиці Шевченка і Кам’янецькій. Мосту тоді ще не було. За переїздом він розвертався, бо далі був цвинтар і пустка. 

Автобус на вулиці Фрунзе (нині Кам'янецькій), 1950-ті роки

Пізніше придбали другий автобус. А вже у 1938 році їх було три. Маршрути пролягали по центральній вулиці до залізничного вокзалу, в Гречани і Ружичну. Це і був на той час єдиний міський громадський транспорт. За місто ж проскурівчани могли виїхати без проблем. Ще у 1908-1909 роках з’явились перші міжміські автобуси. Називались вони “омнібуси” і ними можна було доїхати з Проскурова до Кам’янця чи Старокостянтинова.

Поїздка в таксі - кілограм масла
Таксі у Проскурові почали з’являтись після Другої світової війни. Один кілометр тоді оцінювався у 20 копійок і таке дороге задоволення могли собі дозволити не всі. До слова, хліб на той час коштував 16 копійок, а кілограм масла більше двох рублів. Одна поїздка могла обійтись у 1,40-1,50 рублів, якщо потрібно було дістатись з вокзалу у Ракове. А зарплата проскурівчан була в середньому сто рублів. Такі гроші отримували вчителі. 

Ті самі автомобілі "Победа", 1950-ті роки
Придбати для міста кілька «таксомоторів» запропонував тоді начальник міської автотранспортної контори. Вже в жовтні 1949 році на вулиці виїхало два легкових автомобілі таксі. Це була «Победа». За словами історика, цю модель спеціально розробляли для таксі. В салоні були обладнані лічильники.

У «рогатому» за 4 копійки
Тролейбуси з’явились у Проскурові набагато пізніше. Лише у 1970 році облаштували першу лінію для цього транспорту. «Рогатого» під номером «1» урочисто запустили 24 грудня. За словами Сергія Єсюніна, в цей час місто розросталось. Тоді розбудували Ракове, Південно-Західний мікрорайон.

- В той час до міста приєднали Заріччя, Гречани, пізніше Лезневе. Перший тролейбусний маршрут йшов від заводу «Катіон» до залізничного вокзалу. А вся лінія мала протяжність 16 кілометрів. Роком пізніше проклали лінію до мікрорайону Ракове. А в 1972 році ввели другу лінію, яка йшла на проспект Миру. З того часу поширився цей вид транспорту. Регулярний рух почали здійснювати 12 тролейбусів марки «Київ 6», - розповідає Сергій Єсюнін.
Квиточок коштував чотири копійки, проїзд в автобусі – по п’ять.

Маршрутки почали їздити лише у 80-х. Це були латвійські мікроавтобуси «РАФ». Проїзд там коштував 20 копійок. Та й ходили вони не так часто. А в 90-х роках містом почали їздити славнозвісні «Peugeot», які в народі нарекли «пижиками».  

 

Читайте також: 

 

 

Коментарі (8)

Анонім

Ви не авторизовані

  • Дмитро Іванович

    І до цих пір рівень комфорту залишився таким самим!!!
  • Jar Kordon

    Балагула - особливий віз з напнутим від дощу і спеки полотном і з сидінням для людей; також: візник, що возить таким возом (доки не було залізниць, балагули з того жили, що їздили від міста до міста і перевозили людей).

    http://explain_words_uk.academic.ru/283/%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B0
Новини за темою